ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року № 876/8251/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області до Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій, скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

16.07.2014 ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів у Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом до ВДВС Коломийського МУЮ у якому просить визнати неправомірними дії заступника начальника ВДВС Коломийського МУЮ Бордуланюк Г.Ю. щодо відмови у прийнятті до виконавчого провадження та відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 20.01.2014 № 2а-4008/08/0970 про стягнення з Аудиторської фірми «Аудит і допомога ЛТД» податкового боргу в сумі 2878,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно постановою від 04.07.2014 відмовлено у відкритті виконавчого провадження ВП № 43899344 на підставі вимог пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється виключно статями 95-99 Податкового кодексу України, за змістом яких стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України). Із змісту цієї законодавчої норми відповідач дійшов помилкового висновку, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедури їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України, але стягувач не позбавлений права пред'явити на виконання рішення суду у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Податковим кодексом України дійсно встановлений спеціальний спрощений порядок стягнення із рахунків боржника податкового боргу за рахунок його коштів. Втім, реалізація органами державної податкової служби такого порядку не виключає можливість отримання виконавчого листа і пред'явлення його до виконання через органи державної виконавчої служби. Податковим кодексом України не визначено юридичні обставини, які є підставами для відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчими листами суду про стягнення із платників податку податкового боргу. Просив позов задовольнити повністю.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області Бордуланюк Г.Ю. щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа за № 2а-4008/08/0970, виданого 20.01.2014 Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення з Аудиторської фірми «Аудит і допомога ЛТД» 2878,85 гривень податкового боргу. Скасовано постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області Бордуланюк Г.Ю. від 04.07.2014 ВП № 43899344 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання виконавчого листа за № 2а-4008/08/0970, виданого 20.01.2014 Івано-Франківським окружним адміністративним судом. Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області повторно розглянути заяву Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо примусового виконання виконавчого листа за №2а-4008/08/0970, виданого 20.01.2014 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом, про стягнення з Аудиторської фірми «Аудит і допомога ЛТД» 2878,85 гривень податкового боргу. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що виходячи з положень п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець вправі відмовити у відкритті виконавчого провадження за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Враховуючи те, що положеннями ст. 95 Податкового кодексу України встановлено спеціальний порядок виконання судових рішень про стягнення податкового боргу з юридичних осіб, державний виконавець правомірно постановою ВП № 43899344 від 04.07.2014 відмовив у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи відсутність клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх участі та те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом 20.01.2014 видано виконавчий лист № 2а-4008/08/0970 щодо стягнення за рахунок готівки та з розрахункових рахунків у банку, обслуговуючих Аудиторську фірму «Аудит і допомога ЛТД» в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 2878,85 гривень (а.с. 8).

З метою виконання цього виконавчого листа, 24.02.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася у Відділ державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області із заявою про примусове виконання (а.с. 24).

04.07.2014 заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області Бордуланюк Г.Ю. прийнято постанову ВП № 43899344 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання виконавчого листа за № 2а-4008/08/0970 (а.с. 7).

Вказана постанова державним виконавцем прийнята на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на те, що порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України, а механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, оскільки положення Податкового кодексу України встановлюють спеціальний порядок виконання судових рішень про стягнення податкового боргу з юридичних осіб, однак вони не позбавляють права податкового органу на звернення такого судового рішення до примусового виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки виконавчий лист не був визнаний таким, що не підлягає виконанню, у відповідача не було підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження (відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа) із посиланням на пункт 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Також суд першої інстанції вказав на безпідставність врахування відповідачем змісту Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1484/12/13-13 «Щодо порядку виконання судових рішень про стягнення з платників податків коштів у рахунок погашення податкового боргу», оскільки такий лист має рекомендаційний характер, не має правового статусу закону, відтак обставини, викладені у ньому, не можуть виключати здійснення виконавчого провадження за виданими у встановленому процесуальним законом порядку виконавчих листів.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606).

Частиною 1 статті 2 Закону № 606 визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Поряд з цим, частиною 1 статті 3 Закону № 606 визначено виконання судових рішень іншими органам, тобто відмінними від органів державної виконавчої служби, зокрема, у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Отже з аналізу наведених вище правових положень вбачається, що виконання судових рішень у випадках передбачених законодавством може бути покладено на органи доходів і зборів, а тому у таких випадках органи державної виконавчої служби не мають компетенції на прийняття виконавчого документа та здійснення за ним виконавчого провадження.

До набрання чинності Податковим кодексом України, примусове виконання рішень по стягненню податкового боргу покладалось на державну виконавчу службу, а з 01.01.2011 порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Так, абзацом 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 95.5 ст. 95 ПК України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника.

Порядком стягнення готівки які належить платникові податку, у рахунок погашення його податкового богу, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29.10.2010 № 1244 «Про деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» визначено механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно з п. 2 Порядку, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 ст. 95 ПК України.

Крім цього, механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Відповідно до пункту 12.4 Інструкції, стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції. У реквізиті «Призначення платежу» інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення. Судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається. Банк, що обслуговує стягувача, приймає інкасові доручення (розпорядження) протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання. Стягувач доставляє інкасове доручення (розпорядження) в банк платника самостійно (через працівника стягувача, рекомендованим або цінним листом тощо).

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, в розумінні Податкового кодексу України, за судовими рішеннями про стягнення з юридичних осіб податкового боргу, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи, визначені цим Кодексом. Процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження, відтак органи державної виконавчої служби до неї не залучаються.

Оскільки в адміністративних судів відсутні підстави для видачі виконавчих листів про погашення податкового боргу в порядку ст. 257 та ст.258 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що одержання виконавчого листа виданого судом першої інстанції у цій категорії справ не є безспірною підставою звернення його до примусового виконання, за наявності законодавчо визначеної самостійної процедури виконання органами доходів та зборів рішень про погашення податкового боргу.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 606, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державний виконавець правомірно встановивши відсутність у органів державної виконавчої служби компетенції для виконання судового рішення про стягнення податкового боргу з юридичної особи, правомірно виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, а тому підстави для її скасування та задоволення розглядуваного позову відсутні.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята з неправильним застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області - задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі № 809/2387/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін