УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 р. Справа № 876/2603/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 26 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними, зобов»язання провести перерахунок і виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю,-
В С Т А Н О В И В:
19 грудня 2014 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - відповідач, пенсійний орган) щодо ненарахування та невиплати на користь позивача доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до вимог ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язати відповідача здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 2 мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах строку звернення до суду по 02.08.2014 року з урахування фактично виплачених сум.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 26 січня 2015 року позов задоволено; визнано протиправними дії пенсійного органу щодо невиплати позивачу у період з 19.06.2014 року по 02.08.2014 року підвищення до пенсії, додаткової пенсії у розмірах, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язано відповідача у період з 19.06.2014 року по 02.08.2014 року включно здійснити перерахунок та виплатити позивачу, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, з урахуванням виплачених сум; зобов»язано відповідача у період з 19.06.2014 року по 02.08.2014 року включно здійснити перерахунок і виплатити позивачу, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 3 категорії, у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, перерахунок та виплату додаткової пенсії здійснити, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 73 грн. 08 коп. судових витрат; постанову в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що постановою КМ України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту окремих категорій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено порядок виплати та розміри пенсій, доплат та компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дана постанова набрала чинності з 01.01.2012 року та не скасована і не визнана неконституційною.
Окрім цього, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення доплати непрацюючим пенсіонерам, що проживають на території гарантованого добровільного відселення, визначається КМ України; питання обчислення розміру вказаної доплати у відповідності до закону регулюються постановами уряду.
На підставі ст. 197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, віднесений до третьої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Позивачу, який є одержувачем пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», виплачується доплата за проживання в радіаційно-забрудненій зоні, як непрацюючому пенсіонеру, розмір якої визначався відповідно до постанови КМ України № 836 від 26.07.1996р.
Також відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу як постраждалому 3 категорії була встановлена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, в подальшому розмір вказаної пенсії визначався відповідно до постанов КМ України, а з 01.01.2008 року. розмір такої був передбачений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів».
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов»язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті(ч. 2 ст. 39 цього Закону).
Відповідно ст. 51 вищевказаного Закону особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідними критеріями обрахунку розглядуваних доплати непрацюючим пенсіонерам, що проживають на території гарантованого добровільного відселення, є мінімальна заробітна плата, а для додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, - мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Також розмір мінімальної заробітної плати визначається законами України про Державний бюджет на відповідний рік.
Розрахунок спірної додаткової пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанови КМ України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів вважає, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою КМ України №1210 від 23.11.2011 року, якою, всупереч положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» КМ України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій й доплат, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір колегія суддів, враховуючи вимоги Законів України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», прийшла до обґрунтованого висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
З урахуванням наведеного, позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На переконання колегії суддів, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму; оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитися, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Наведені висновки відповідають вимогам ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 51 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За таких обставин відмова пенсійного органу у проведенні наведеного перерахунку у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, є протиправною.
Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014 року №719-VII, що набрав чинності з 01.01.2014 року, не передбачено норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік».
Нормами п. 6-7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року № 1622-VІІ, які набрали чинності з 03.08.2014 року, передбачено, що норми і положення ст.ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року №1622-VІІ, передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
Вказаний Закон було офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 02.08.2014 року (№146), а відтак, з урахуванням дати набрання чинності вказаним Законом (03.08.2014 року), позивач у період з 19.06.2014 року до 02.08.2014 року включно має право на отримання доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про задоволення позовних вимог з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 26 січня 2015 року у справі №162/2384/14-а - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький