Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27 січня 2009 року

                                                              Хмельницький міськрайонний суд в складі :

                                                              головуючого-судді Слободяна В.С.

                                                              при   секретарі    Грицак О.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» про скасування наказу, зобов'язання виплатити премію, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

                                                   В С Т А Н О В И В : 

   8.12.2008 рокуОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» про скасування наказу №124 від 15.07.2008 року, яким їй оголошено догану за невиконання свої трудових обов'язків, зобов'язання виплатити премію за липень 2008 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.07.2008 року по 1.11.2008 року, посилаючись на те, що 15.07.2008 року свої трудові обов'язки не виконувала так як їй протипоказана така робота в зв'язку з чим 14.07.2008 року вона подала заяву про звільнення з роботи. Проте відповідач видав незаконний наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення, позбавив премії за липень 2008 року, а 17.07.2008 року звільнив з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 3.09.2008 року формулювання звільнення з роботи змінено на ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням). Цим же рішенням встановлено, що наказ №124 від 15.07.2008 року є незаконним. Проте наявність в трудовій книжці запису про звільнення з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України перешкоджало її працевлаштуванню.

   В судовому засіданні позивачка наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

   Представник відповідача проти позову заперечує, пояснивши, що оспорюваний наказ є законним, премії позивачці за липень 2008 року не виплачено вірно, середній заробіток за період з 15.07.2008 року по 1.11.2008 року виплаті їй не підлягає. До того ж, просить застосувати встановлений ст. 233 КЗпП України строк позовної давності. 

   Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню згідно слідуючих підстав.

   Судом встановлено, щоОСОБА_1 працювала апаратником круп'яного виробництва ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів».

    Згідно висновку ЛКК від 11.07.2008 року їй протипоказана робота в умовах шуму та вібрації, у зв'язку з чим 14.07.2008 року вона звернулась до адміністрації відповідача з заявою про звільнення з роботи. Проте, в порушення вимог ст. 38 КЗпП України, відповідач ОСОБА_1. в цей же день з роботи не звільнив, а 15.07.2008 року видав наказ №124, яким наклав на неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани за невиконання нею своїх трудових обов'язків, а 17.07.2008 року звільнив з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 3.09.2008 року формулювання звільнення ОСОБА_1. з роботи змінено на ст. 38 КЗпП України ( за власним бажанням).

   Дані факти підтверджуються трудовою книжкою, довідкою ЛКК від 11.07.2008 року, заявою, наказом №124 від 15.07.2008 року, наказом №36-К від 17.07.2008 року, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 3.09.2008 року, показаннями свідка ОСОБА_2.

    Відповідно до ст. 233 ч.1 КЗпП України «Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права …»

     Наказ №124 від 15.07.2008 року, яким на ОСОБА_1. накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оголошено їй під розписку в той же день, тобто 15.07.2008 року, що позивачка сама підтвердила в судовому засіданні, а оскаржила вона його до суду тільки 8.12.2008 року. Поважності причин пропуску цього строку позивачка не навела, не здобуто таких і судом.

      Рішення про невиплата ОСОБА_1 премії за липень 2008 року прийнято у відповідності до Положення про порядок преміювання працівників комбінату за виконання виробничих завдань (додаток №7 до колективного договору).

      Згідно до ст.ст. 10 ч.3,  60 ч.1 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень.

      Доказів того, що запис в трудовій книжці про звільнення її з роботи за систематичне невиконання трудових обов'язків (ст. 40 п.3 КЗпП України) перешкоджав її  працевлаштуванню, позивачка не представила і відмовилась в подальшому їх представляти. Тому і в цій частині позову слід відмовити.  

      Керуючись ст. 209, 212 - 215, 10, 60  ЦПК України, ст. 233,  235, суд

                                                        В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 в позові до ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» про скасування наказу №124 від 15.07.2008 року, зобов'язання виплатити премію, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.07.2008 року по 1.11.2008 року - відмовити.

   На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

                        Суддя