Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 565/2009 р. Головуючий у І інстанції: Мєркулова Л.О.
Суддя-доповідач: Боєва В.В,
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.,
Суддів: Давискиби Н.Ф., Спас О.В.,
При секретарі: Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_1, відділ державної виконавчої служби Заводського МУЮ, орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації - про визнання права власності,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності, В позовній заяві зазначала, що у 1979 році вона зареєструвала шлюб з відповідачем. За період шлюбу вони оселилися у АДРЕСА_1 і спільною працею значно покращили стан будинку, прибудували прибудову А-1, загальною площею 26, 9 кв. м. Вважає, що оскільки будівництво та оформлення права власності відбувалося за час шлюбу з ОСОБА_4, то вона набула права власності на 1/2 частину прибудови А-1 до АДРЕСА_1. З цих підстав просила визнати за нею право власності на 1/2 частину прибудови А-1 АДРЕСА_1.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2008 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину прибудови А-1 АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
За п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов*язки осіб, які не брали участь у справі.
Ухваливши рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції посилався на положення статті 22 КпШС України і виходив з того, що прибудова А-1
2
побудована подружжям Курдась під час шлюбу, тому вона належить кожному з подружжя в рівних частках.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 4 цієї статті передбачено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що право власності на жилий будинок № 49 з усіма господарськими будівлями, спорудами тощо по вул. Олександра Невського в м. Запоріжжі станом на 14.07.2004 року зареєстровано за ОСОБА_5 - 11/18 частин та ОСОБА_4- 7/18 частин. В натурі вказане домоволодіння між співвласниками не поділено. Це підтверджується наданою представником апелянта копією технічного паспорту спірного домоволодіння та копією спадкової справи № 613 за 1986 рік - після померлого ОСОБА_5 (батька відповідача).
З наданих документів та пояснень сторін в ході апеляційного розгляду вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 в коло спадкоємців входили ОСОБА_6 (дружина померлого), та два сина - померлого:ОСОБА_4 і ОСОБА_4. Пісоя смерті у 1999 році ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась.
Зі змісту свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів від 20.05.2005 року, відповідно до якого за ОСОБА_1 визнано право власності на 7/18 частин жилого АДРЕСА_1, видно, що на публічні торги було виставлено 7/18 частин цього будинку, які належали до торгів боржнику -ОСОБА_4 і в обсяг реалізованого нерухомого майна не увійшли зазначені позивачем об'єкти нерухомості - прибудова А-1, сараї И, Е, погріб під А-1, службова прибудова а-4.
Судова колегія вважає, що позивач не надала суду доказів стосовно того, що спірні об'єкти нерухомості взагалі належать на праві власності відповідачу ОСОБА_4, оскільки зареєстровані за ним на праві власності 7/18 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 вже реалізовані під час публічних торгів.
При вирішенні спору суд першої інстанції повинен був залучити до участі в справі спадкоємців померлого ОСОБА_5, оскільки до тепер 11/18 частин спірного домоволодіння зареєстровано за ним, а яка саме частка спадкового майна належить відповідачу судом не встановлено.
За таких обставин судове рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, воно підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - в особі представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2008 року по цій справі скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.