Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Є.у. № 235/511/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Воробйов С.О.

Провадження Суддя-доповідач: Боєва В.В.

№ 22-ц/778/2161/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів Денисенко Т.С., Коваленко А.І.,

При секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ТОП Фінанс» на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2015 року про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк»Порто-Франко», Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ТОП Фінанс» про захист прав споживачів фінансових послуг,

В С Т А Н О В И Л А :

02.02. 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Акціонерний банк»Порто-Франко», ТОВ Фінансова компанія «ТОП Фінанс» про захист прав споживачів.

16.02.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2015 року заява задоволена.

Вжито заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Фінансова компанія ТОП ФІНАНС» до вирішення справи по суті за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк»Порто-Франко», Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ТОП Фінанс» про захист прав споживачів фінансових послуг:

- відчужувати (відступати, передавати, продавати) будь-яким особам право вимоги за кредитними договорами, відступленими за договором факторингу №2 укладеним 22.08.2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» та ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» ,

- відчужувати (відступати, передавати, продавати) будь-яким особам право вимоги за іпотечними договорами, які були відступлені за договором номер у реєстрі 1451 укладеним 22.08.2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» та ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» про відступлення права вимоги за іпотечними договорами ;

- припиняти обтяження щодо заборони та іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за іпотечними договорами, які були відступлені за договором номер у реєстрі 1451 укладеним 22.08.2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» та ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» про відступлення права вимоги за іпотечними договорами;

- змінювати іпотеко держателя у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» на ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» або на інших осіб за іпотечними договорами, які були відступлені за договором номер у реєстрі 1451 укладеним 22.08.2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» та ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» про відступлення права вимоги за іпотечними договорами;

- вчиняти інші дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за іпотечними договорами , які були відступлені за договором номер у реєстрі 1451 укладеним 22.08.2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» та ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» про відступлення права вимоги за іпотечними договорами;

- змінювати сторону виконавчого провадження на підставі договору факторингу № 2, укладеного 22.08.2014 року у виконавчому провадженні, стягувачем у якому є АБ «ПОРТО-ФРАНКО»;

- змінювати правонаступника, на підставі договору факторингу №2, укладеним 22.08.2014 року у судовому процесі за позовом АБ «ПОРТО-ФРАНКО»;

- здійснювати будь-які дії направлені на стягнення заборгованості за кредитними договорами, які були відступлені на підставі договору факторингу №2.

Накладено арешт на квартиру загальною площею 55,9 кв. м, що розташована за адресою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та є забезпеченням за кредитним договором № 1723/1-08 від 08.10.2008 року, укладений між АКБ «ПОРТО-ФРАНКО» (теперішня назва банку -ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО») та ОСОБА_2

Не погоджуючись з ухвалою суду ТОВ Фінансова компанія «ТОП Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Основні доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ТОП Фінанс» полягають в тому, що суд першої інстанції при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову порушив вимоги процесуального права. Зокрема, ухвалу постановлено суддею одноособово, зміст ухвали не відповідає вимогам статті 210 ЦПК України, оскільки ухвала взагалі не містить мотивувальної частини. Також апелянт вказує, що в порушення статей 151, 152 ЦПК України ані позивач, ані суд не вказали будь-які причини та законні обґрунтування щодо накладення заборони на вчинення дій з боку ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» у відношенні інших боржників за кредитними договорами (в кількості 107 осіб), право грошової вимоги за якими було передано ТОВ «Фінансова компанія «ТОП ФІНАНС» за оспорюваним ОСОБА_2 договором факторингу № 2. Крім того, представник апелянта посилався на недотримання судом принципу співмірності при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову та на ту обставину, що суд значно розширив трактування статті 152 ЦПК України - щодо видів забезпечення позову.

Вказані доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Так, частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно роз'яснень, викладених в пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції... Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

З огляду на те, що провадження у справі було відкрито за ухвалою судді ще 06.02.2015 року та призначено попереднє судове засідання на 16 лютого 2015 року (на 10 год. 30 хв.), питання про забезпечення позову повинно було вирішуватися у судовому засіданні в день надходження заяви, а не суддею одноособово (а. с. 58; 99-104).

Також в пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Згідно статті 210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що всупереч вимогам статті 210 ЦПК України, мотивувальна частина в цій ухвалі відсутня, також відсутні посилання на відповідні норми матеріального права (а. с. 104-105).

Згідно роз'яснень пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції взагалі не перевірялися такі обставини та не обговорювалося питання щодо співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Вищевказане свідчить про порушення судом першої інстанції вимог процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову, зокрема, порушено порядок вирішення цього питання, а тому судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі частини 2 статті 312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ТОП Фінанс» задовольнити.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2015 року про забезпечення позову у цій справі скасувати. Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: