ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2009 Справа№ 6/428-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання Пруднікова Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Шатунова Н.О. представник, довіреність №б/н від 03.11.08;
від відповідача: Бондар К.П. представник, довіреність №34 від 01.01.08;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу “Новомосковський завод мінводи” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.08р. у справі №6/428-08
за позовом акціонерного товариства закритого типу “Новомосковський завод мінводи”, с.Знаменівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
до приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 139 189,10грн.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2008р. акціонерне товариство закритого типу “Новомосковський завод мінводи” (далі –АТЗТ “Новомосковський завод мінводи”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства “Реарді” (далі –ПП “Реарді”) про стягнення 139 189,10грн. боргу за поставлений товар, 2 855,91грн. пені, 356,99грн. 3% річних, 1 424,02грн. державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 27.11.2008р. (т.2 а.с. 10-11)).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008р. (суддя Коваленко О.О.) по справі №6/428-08 позов задоволено повністю. Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задоволено частково. Стягнуто з ПП “Реарді” на користь АТЗТ “Новомосковський завод мінводи” 139 189,10грн. основного боргу, 2855,91грн. пені, 356,99грн. 3% річних, 1 424,02грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн. Розстрочено виконання судового рішення на 7 місяців наступним чином: щомісячно починаючи з 01.01.2009р. по 01.07.2009р. здійснити платіж у розмірі 20 563, 43грн., а в останній місяць 01.08.2009р. здійснити платіж в розмірі 20 563, 44грн.
Рішення суду мотивоване тим, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 139 189,10грн. повністю підтверджується умовами договору, матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, визнається у повному обсязі відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні. У зв’язку з тимчасовим скрутним фінансовим становищем відповідача частково задоволено його клопотання про розстрочення виконання рішення.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.08р. в частині розстрочення виконання судового рішення на 7 місяців та прийняти нове рішення.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарський суд не вірно розтлумачив та застосував ст.121 Господарського процесуального кодексу України; що суд врахував інтереси відповідача та не прийняв до уваги скрутне становище позивача; що позивач кредитується за рахунок банківських установ, які постійно підвищують відсоткові ставки та роблять договірні умови більш жорстокими по відношенню до боржників.
В відзиві на апеляційну скаргу ПП “Реарді” просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2008р. без змін, а апеляційну скаргу АТЗТ “Новомосковський завод мінводи” без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до укладеного договору поставки №1323 від 01.01.2007р. АТЗТ “Новомосковський завод мінводи” поставило ПП “Реарді” товар, а саме, мінеральну воду та безалкогольні напої за видатковими накладними на загальну суму 90 386, 88 грн.
За п. 3.1 договору поставки відповідач зобов’язаний сплатити вартість поставленого товару протягом 80 (вісімдесяти) календарних днів з моменту поставки товару (т.1 а.с.17).
Відповідач здійснив часткове повернення товару згідно з накладними повернення на суму 34, 98 грн. (т. 2 а.с.1-4) та частково оплатив отриманий ним товар на суму 1 409, 84 грн. Загальний борг ПП “Реарді” перед АТЗТ “Новомосковський завод мінводи” по договору №1323 від 01.01.2007р. склав 88 942, 06 грн.
Також, 01.01.2007р. між АТЗТ “Новомосковський завод мінводи” та Криворізькою філією ПП “Реарді” був укладений договір поставки №134/01П. Відповідно до умов договору №134/01П позивач поставив Криворізькій філії ПП “Реарді” товар, а саме, мінеральну воду та безалкогольні напої за видатковими накладними на загальну суму 50629,20грн.
За п. 3.1 договору поставки Криворізька філія ПП “Реарді” зобов’язана оплатити вартість поставленого товару протягом 75 (сімдесяти п’яти) календарних днів з моменту поставки товару (т.2 а.с.22).
Криворізька філія ПП “Реарді” частково оплатила товар на суму 382,16грн. Загальний борг Криворізької філії ПП “Реарді” перед АТЗТ “Новомосковський завод мінводи” по договору №134/01П від 01.01.2007р. склав 50 247, 04грн.
Відповідно ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Згідно ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Таким чином, філії здійснюють представництво інтересів юридичної особи, яка несе відповідальність за зобов’язаннями своєї філії.
З урахуванням часткового повернення товару та здійснення часткової оплати товару, борг відповідача перед позивачем становить 139 189, 10 грн. (88 942, 06 грн. + 50 247, 04 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктами 7.1 договорів поставки передбачено, що у разі несвоєчасної сплати товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 139 189, 10грн. основного боргу, 2 855, 91грн. пені та 356, 99грн. 3% річних є цілком обґрунтованими та вірно задоволені судом першої інстанції.
Щодо висновку суду першої інстанції про наявність підстав для розстрочки виконання рішення суду у даній справі на підставі ст.121 Господарського процесуального кодексу України строком на сім місяців, із яким не погоджується позивач і оскаржує в цій частині судове рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, в основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення суду вказуються мотиви винесення з посиланням на законодавство, докази, на підставі яких прийнято рішення, і, зокрема, обґрунтування розстрочки виконання рішення.
Зазначаючи про тимчасове скрутне фінансове становище відповідача господарський суд залишив поза увагою ті обставини, що відсутність можливості погасити борг одноразово та відсутність станом на конкретний день обігових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду, не є тою виключною обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду.
Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання розстрочки виконання рішення.
Треба також зауважити, що заборгованість відповідача негативно впливає на фінансовий стан АТЗТ “Новомосковський завод мінводи” як вітчизняного товаровиробника, безперебійне функціонування цього підприємства, можливість розрахунку з енергопостачальними організаціями та банківськими установами.
З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, з питання надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду нормам процесуального права колегія суддів дійшла висновку про правомірність вимог скаржника щодо часткового скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.08р. в частині задоволення заяви ПП “Реарді” про розстрочку виконання рішення господарського суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу “Новомосковський завод мінводи” задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.08р. по справі №6/428-08 скасувати частково, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
“В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду відмовити.”
Абзац четвертий та абзац п’ятий резолютивної частини рішення виключити.
В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.08р. по справі №6/428-08 залишити без змін.
Стягнути з приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ на користь акціонерного товариства закритого типу “Новомосковський завод мінводи”, с.Знаменівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області 712,01грн. витрат по сплаті державного мита за апеляційною скаргою.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Т.А. Верхогляд