Справа № 461/4319/15-ц

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

"16" квітня 2015 р. Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді: Котельва К.О.,

при секретарі: Тарапацькому Т.О.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Галицького районного суду м.Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди.

В порядку забезпечення позову позивач просить накласти арешт на квартиру № 11 по вул.С. Бандери, 24 в м. Львові.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.

З матеріалів наданої до суду заяви вбачається, що заявником не вказані та не долучені докази, які підтверджують, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову, чи може призвести до ускладнення виконання рішення суду, не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв'язку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову. Відсутність зазначених відомостей у заяві позбавляє дійти до висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття цих заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, з врахування вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, так як вважає доводи такої недостатніми та не доведеними належними засобами, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

У зв’язку з тим, що забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивач не позбавляється права звернутися до суду з заявою про забезпечення позову у разі наявності доказів, що підтверджують необхідність застосування будь-якого виду забезпечення позову

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: К.О. Котельва