УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 р.Справа № 818/953/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Клочко Ю.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015р. по справі № 818/953/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - ПАТ "Сумихімпром", позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просив визнати протиправними дії ДПІ у м. Сумах щодо обліку в картці особового рахунку ПАТ "Сумихімпром" заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) в розмірі 6419561,08 грн.; визнати протиправними дії ДПІ у м. Сумах щодо погашення за рахунок поточних платежів підприємства заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) в розмірі 6419561,08 грн.; зобов'язати ДПІ у м. Сумах провести коригування в картці особового рахунку ПАТ "Сумихімпром" шляхом зменшення заборгованості підприємства по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) на суму 6419561,08 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року, позов ПАТ "Сумихімпром" задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 року скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд.

При цьому, в ухвалі Вищого адміністративного суду України вказано на необхідність з'ясувати питання розміру та статусу податкового боргу платника та наявності у позивача підстав для застосовування пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" - задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області щодо обліку в картці особового рахунку ПАТ "Сумихімпром" заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) в розмірі 6419561,08 грн.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області щодо погашення за рахунок поточних платежів підприємства заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) в розмірі 6419561,08 грн.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області провести коригування в картці особового рахунку ПАТ "Сумихімпром" шляхом зменшення заборгованості підприємства по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) на суму 6419561,08 грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, та на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 09.04.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що в березні 2014 року між ПАТ "Сумихімпром" та ДПІ у м. Сумах проведено звірку розрахунків платника з бюджетом по земельному податку з юридичних осіб за період 01.01.2013 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складено акт від 20.03.2014 року № 1842-20 (т. 1 а.с.10).

За даними податкового органу, зазначеними в акті, заборгованість позивача по земельному податку з юридичних осіб станом на 01.01.2013 року склала 8882895,67 грн., а за даними ПАТ "Сумихімпром" заборгованість станом на 01.01.2013 року склала 2463334,59 грн.

Різниця між даними податкового органу та даними підприємства складає 6419561,08 грн., які обліковуються відповідачем в картці особового рахунку ПАТ "Сумихімпром" (т. 1 а.с. 50-58).

В обґрунтування правомірності обліку заборгованості з земельного податку в сумі 6419561,08 грн. відповідач посилається на укладені ДПІ у м. Сумах із ПАТ "Сумихімпром" договори про розстрочення податкового боргу від 01.04.2011 року № 18, від 31.05.2011 року № 30, від 25.06.2011 року № 32 (т. 1 а.с.39-40).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинення своїх дій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 01.04.2011 року Державною податковою адміністрацією України в Сумській області прийнято рішення № 9 про розстрочення податкового боргу з земельного податку на суму 2999900,00 грн. з 16.05.2011 року по 15.12.2011 року (т. 1 а.с.124), яким розстрочене своєчасно не сплачене узгоджене зобов'язання з земельного податку, що виникло на підставі податкових повідомлень-рішень від 13.11.2009 року № 0010351502/0/75910, від 13.11.2009 року № 0010341502/0/76911, від 30.12.2010 року № 0011671502/0/99479. Відповідно до вказаного рішення між ДПІ в м. Суми та позивачем був укладений договір про розстрочення податкового боргу № 18 від 01.04.2011 року (т. 1 а.с.41-42).

31.05.2011 року Державною податковою адміністрацією України в Сумській області прийнято рішення № 20 про розстрочення податкового боргу з земельного податку на суму 2990000,00 грн. з 30.06.2011 року по 30.12.2011 року (т. 1 а.с.126), яким розстрочено своєчасно не сплачений податковий борг по земельному податку, що виник на підставі самостійно поданих розрахунків з земельного податку за період листопад-грудень 2009 року, січень-вересень 2010 року. Відповідно до вказаного рішення між ДПІ в м. Суми та позивачем укладено договір про розстрочення податкового боргу № 30 від 31.05.2011 року (т. 1 а.с.43-44). Рішеннями перенесено терміни сплати розстрочення податкового боргу, зокрема, всі строки сплати з 30.06.2011 року по 31.10.2011 року були перенесені на 30.12.2011 року.

25.06.2011 року Державною податковою адміністрацією України в Сумській області прийнято рішення № 23 про розстрочення податкового боргу по земельному податку на суму 2999900,00 грн. з 15.07.2011 року по 15.12.2011 року (т. 1 а.с.121), яким розстрочена своєчасно не сплачена позивачем сума податкового боргу з земельного податку, що виникла на підставі самостійно поданих розрахунків з земельного податку за період жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року, та нарахованої пені в сумі 694270,11 грн. Відповідно до вказаного рішення між ДПІ в м. Суми та позивачем укладено договір про розстрочення податкового боргу № 32 від 25.06.2011 року (т. 1 а.с.45-46). Рішеннями від 30.11.2011 року було перенесено терміни сплати розстрочення податкового боргу, зокрема, строки сплати з 15.07.2011 року, а також з 15.09.2011 року, з 17.10.2011 року були перенесені на 15.12.2011 року.

24.10.2011 року господарським судом Сумської області було винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство відносно ПАТ "Сумихімпром" та з 24.10.2011 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т. 1 а.с.12).

Відповідно до п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Статтею 14 цього Закону визначено, що конкурсними вважаються кредитори, вимоги яких виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, тобто в зазначеній нормі йде мова про момент виникнення вимог, а не про терміни їх погашення.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем самостійно погашаються в порядку календарної черговості суми земельного податку, самостійно визначені підприємством у розрахунках за період листопад - грудень 2009 року, січень-вересень 2010 року, жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року.

Підпунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про плату за землю", чинного до 01.01.2011 року, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, у випадку несплати податку (самостійно визначеного у відповідному розрахунку) заборгованість виникає по кожному місяцю окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення № 20 про розстрочення податкового боргу з земельного податку, що виник на підставі розрахунків поданих відповідачем за період листопад-грудень 2009 року та січень-вересень 2010 року, прийнято податковим органом 31.05.2011 року, тобто коли вже виник податковий борг та наступив термін його сплати.

Рішення про розстрочення податкового боргу по земельному податку, що виник на підставі розрахунків, поданих відповідачем за період жовтень-грудень 2010 року та січень-березень 2011 року, також прийнято податковим органом після виникнення податкового боргу та терміну його сплати (25.06.2011 року № 23).

Рішення № 9 про розстрочення вказаного вище податкового боргу прийнято позивачем 01.04.2011 року, тобто після його виникнення та закінчення терміну сплати.

Таким чином, заборгованість підприємства зі сплати земельного податку виникла до порушення провадження у справі про банкрутство (24.11.2011 року), а тому є конкурсною і повинна заявлятись в межах порушеного провадження по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром".

Укладення договорів розстрочення не змінює юридичну природу виникнення податкового боргу, оскільки розстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є лише перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти (п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України).

Пунктом 4.8. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1036 (який діяв на час прийняття зазначених рішень про розстрочення) передбачено, що розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягуються у порядку, установленому законодавством для стягнення податкового боргу.

В свою чергу, п. 100.3 ст. 100 Податкового кодексу України визначено, що розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.

Згідно з ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вбачається із матеріалів справи, за договорами, укладеними між ПАТ "Сумихімпром" та ДПІ у м. Сумах, здійснювалось розстрочення грошових зобов'язань, які на момент їх укладення набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 цього Кодексу.

Отже, податковим органом підтверджено, що питання погашення сум податкового боргу має врегульовуватись не Податковим кодексом України, на який посилається відповідач, а положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, за змістом ч. 1 ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону у разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами ст. 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.

Отже, з урахуванням зазначених норм, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що сплата сум податкового боргу ПАТ "Сумихімпром", яка виникла до порушення справи про його банкрутство, може бути розстрочена тільки шляхом укладення мирової угоди, тобто договір розстрочення такого боргу, в межах процедур відновлення платоспроможності боржника не спричиняє жодних юридичних наслідків.

Таким чином, несплачені суми розстроченого податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб мали бути включені в кредиторські вимоги та подані до господарського суду в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Щодо спрямування коштів, сплачених позивачем в порядку п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, необхідно зауважити на таке.

Відповідно до п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Отже, не включення суми розстроченого податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб, що виник до порушення у справі про банкрутство позивача, до конкурсних кредиторських вимог не надає права податковому органу застосовувати п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України з огляду на положення ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.

Таким чином, заборгованість, яка виникла до порушення у справі про банкрутство позивача, не є його поточною заборгованістю, оскільки договори розстрочення податкового боргу не змінюють правову природу його виникнення.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його дій, що оскаржуються, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015р. по справі № 818/953/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя П’янова Я.В.

Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.