ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" січня 2007 р. Справа № 191/4-06
Колегія суддів господарського суду Київської області у складі головуючого судді Попікової О.В., суддів Рябцевої О.О., Подоляка Ю.В., розглянувши справу
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю „Дако”, с.Проліски |
до | Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції |
про | визнання нечинним рішення від 29.05.2006р. № 0001712310\0 |
секретар судового засідання: Свириденко І.А.
за участю представників:
від позивача | Дудченко А.М. директор, протокол від 5.12.2006р. |
від відповідача | Коноваленко І.М. дов. від 9.01.2007р. № 105\10 |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.01.2007р. о 13 год.25 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 2.02.2007р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю „Дако” заявлений позов про визнання нечинним рішення Бориспільської об‘єднаної державної податкової інспекції Київської області від 29.05.2006р. № 0001712310\0, яким позивачеві нараховані фінансові санкцій у розмірі 223871,25 грн. за порушення вимог пунктів 1, 2, 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з його боку порушень пунктів 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, за які до нього були застосовані санкції, оскільки реалізація нафтопродуктів по талонах не є розрахунковою операцією у розумінні статті 2 названого Закону. Також позивач наголошує на тому, що талони не є засобами оплати, а що право власності на нафтопродукти перейшли до одержувачів нафтопродуктів раніше фактичного отримання нафтопродуктів. При цьому, позивач посилаючись на приписи статей 663, 667 Цивільного кодексу України та умови укладених договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, зауважує на тому, що операції по відпуску пального із застосуванням пластикових талонів, які підприємство за угодами видавало покупцям, не є розрахунковою операцією, оскільки позивач зобов’язується зберігати вже проданий товар, який після оплати та видачі пластикових талонів стає власністю покупців, та видати на його вимогу покупцям. ТОВ „Дако” зауважує також на відсутності з його боку порушень п. 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, посилаючись на те, що на початку перевірки Z звіти № 0342 від 3.09.2004р. та № 065 від 6.08.2005р. належно зберігались в КОРО.
Відповідач –Бориспільська ОДПІ надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що податкова служба правомірно застосувала до позивача фінансові санкції з огляду на вимоги пункту 1, 2 та 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” посилаючись на таке:
- Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженого наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України від 2.04.1998р., визначений порядок заправки автотранспорту за безготівковою формою розрахунку, а саме зазначено, що заправка автотранспорту за безготівковим розрахунком проводиться на АЗС на підставі договорів встановленої форми, за відомостями, з відміткою у шляховому листі водія про кількість та вартість відпущеного нафтопродукту, що підтверджується штампом і підписом змінного оператора АЗС. Використання талонів на паливо як засіб розрахунків на АЗС прямо заборонено. При цьому, згідно пункту 4.1.2.50 вказаної Інструкції для дистанційного управління паливороздавальними колонками повинні використовуватися технічні засоби, що входять до складу електронних контрольно-касових апаратів.
- посилаючись на статтю 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ОДПІ наголошує на тому, що придбання особами за безготівкові кошти талонів на пальне не звільняє позивача від обов’язку проведення операцій з відпуску товару за таким талонами через РРО. .
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Бориспільською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ТОВ „Дако” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.12.2003р. по 31.12.2005р., про що працівниками податкової служби складено акт від 19.05.2006р. № 242\23-1-32792247. Внаслідок проведеної перевірки виявлено, зокрема, порушення ТОВ „Дако” вимог п. 1, 2, 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” а саме:
- реалізація нафтопродуктів в безготівковій формі (із застосуванням талонів) з проведенням розрахункових операцій на неповну суму покупки, а саме:
на АЗС № 18, розташованій за адресою: м. Кагарлик, вул. К Маркса, 82, що належить позивачеві за період з 17.09.2004р. по 7.10.2004р. реалізовано пального через РРО по пластикових талонах бензин АІ 80 –5560 л. на загальну суму 0,00 грн., А92 –1810 л. на загальну суму 0,00 грн., А95 –3065 л. на суму 0,00 грн., ДП –6170л. –на суму 0,00 грн. Вартість проданих товарів, згідно роздрібної ціни в цей період згідно змінних звітів АЗС становить 44706,25 грн., у т.ч. АІ 80 –5560 л. на загальну суму 14734 грн., А92 –1810 л. на загальну суму 5046 грн., А95 –3065 л. на суму 9122 грн., ДП –6170л. –на суму 15804,25 грн. І відповідно перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (ПММ) на загальну суму 44706,25 грн.
- незабезпечення зберігання Z –звіту № 0342 від 3.09.2004р. в КОРО № 1004001560\2, яка використовувалась на АЗС № 19, м. Ржищів по вул. Жовтнева, 2-а та Z –звіту № 0695 від 6.08.2005р. в КОРО № 1004001569\4, яка використовувалась на зазначеній АЗС.
На підставі вказаного акта Бориспільською об‘єднаною державною податковою інспекцією Київської області 29.05.2006р. було прийняте рішення № 0001712310\0, яким позивачеві нараховані фінансові санкцій у розмірі 223871,25 грн. на підставі пунктів 1, 2 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Право органів державної податкової служби здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно- касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами передбачено приписами статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Відповідно до вимог статті 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Як вбачається з акта перевірки від 19.05.2006р. № 242\23-1-32792247 під час перевірки на АЗС позивача, працівниками податкової служби було встановлено реалізацію нафтопродуктів в безготівковій формі (із застосуванням пластикових талонів) з проведенням розрахункових операцій на неповну суму покупки, а саме: реалізовано пального по талонах бензин АІ 80 –5560 л. на загальну суму 0,00 грн., А92 –1810 л. на загальну суму 0,00 грн., А95 –3065 л. на суму 0,00 грн., ДП –6170л. –на суму 0,00 грн. Вартість проданих товарів, згідно роздрібної ціни в цей період згідно змінних звітів АЗС становить 44706,25 грн., у т.ч. АІ 80 –5560 л. на загальну суму 14734 грн., А92 –1810 л. на загальну суму 5046 грн., А95 –3065 л. на суму 9122 грн., ДП –6170л. –на суму 15804,25 грн. І відповідно перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (ПММ) на загальну суму 44706,25 грн.
Відповідно до вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено в судовому засіданні, відпуск нафтопродуктів відбувався за такою схемою: частина нафтопродуктів була відпущена покупцям по талонах відповідно до договорів купівлі-продажу, згідно умов якого ТОВ „Дако” –продає, а покупець –контрагент, купує нафтопродукти, визначеного найменування паливо-мастильних матеріалів на певну суму. При цьому передбачена 100% передплата, і відповідно після оплати товару Продавець зобов’язується передати Покупцю талони на набуту кількість ПММ, як підтверджену кількість оплати та зобов’язується зберігати товар до пред’явлення покупцем талонів на оплату.
При цьому умовами договору передбачено одержання покупцем паливо-мастильних матеріалів після пред’явлення талонів на ПММ.
Оплата таких договорів, здійснювалась безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ „Дако”.
Дослідивши вказані договори судом встановлено, що дані договори укладені про зберігання палива і його відпуск (повернення) за умови пред'явлення талонів.
Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. №1442 розрахунки з покупцями за придбані ними нафтопродукти, інші товари провадяться за готівку в національній валюті, в безготівковому порядку, за кредитними картками або в іншому порядку відповідно до законодавства.
Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо за місцем реалізації товарів (послуг), як це передбачено ст.2 Закону України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".
Згідно статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютної-о регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993 року (з подальшими змінами і доповненнями) валютні цінності це валюта України, платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи) виражені у валюті України , іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи) виражені в іноземній валюті, банківські метали; валюта України - розуміється як власне валюта України, гак і платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Національний банк України" валютні цінності матеріальні об'єкти, визначені законодавством України про валютне регулювання як засоби валютно-фінансових відносин.
Як вбачається з акта перевірки, на АЗС ТОВ „Дако” при продажу пального використовувався реєстратор розрахункових операцій "Марія ЛТ-МТМ" (заводський № В3 5712000167, реєстр № 1004001751)
При цьому, судом встановлено, що конструкція цього апарату має технічну можливість проводити розрахункові операції в готівковій та безготівковій формі оплати та не містить технічних перешкод для проведення розрахункових операцій з використанням талонів.
Наведене підтверджується податковою службою при проведенні перевірки та не заперечується позивачем, оскільки торгівля ПММ на АЗС позивача із застосуванням талонів проводилось через РРО "Марія ЛТ-МТМ", проте у контрольних стрічках не зазначено вартість проданих товарів.
Приписами пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95 ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" не містить обмеженого переліку засобів проведення безготівкових операцій і водночас не звільняє від обов'язку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на повну суму покупки..
Стаття 2 зазначеного Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" містить визначення терміна "розрахункова операція", а саме: "приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів". Місцем такої реалізації товару (пального) була АЗС ТОВ „Дако”.
Талони при здійсненні операцій, що аналізуються, не можуть використовуватися лише як акт приймання-передачі, оскільки право власності на товар (пальне) може виникнути лише у разі передачі пального. Факт переходу права власності від ТОВ „Дако” до контрагентів підтверджується поверненням талона продавцеві (ТОВ „Дако”). Відсутність талона позбавляє права на отримання пального, що прямо передбачене договорами, укладеними ТОВ „Дако” із контрагентами.
Таким чином, придбання особами за безготівкові кошти талонів на пальне не звільняє позивача від обов'язку проведення операцій з відпуску товару за такими талонами через реєстратор розрахункових операцій.
Проте, позивач, проводивши операції з відпуску нафтопродуктів за талонами через РРО припустився порушення саме щодо проведення розрахункової операції на повну суму покупки.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, визначені статями 17-24 цього Закону.
Згідно приписів пункту 1 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб'єктів підприємницької діяльності, застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
Стосовно виявлених податковою службою порушень ТОВ „Дако” вимог п. 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” слід зауважити наступне:
Вимогами п. 9 статті 3 згаданого Закону передбачено обов’язки суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Як вбачється з акта перевірки від 19.05.2006р. № 242\23-1-32792247 позивач в порушення наведеної норми не забезпечив зберігання Z –звіту № 0342 від 3.09.2004р. в КОРО № 1004001560\2, яка використовувалась на АЗС № 19, м. Ржищів по вул. Жовтнева, 2-а та Z –звіту № 0695 від 6.08.2005р. в КОРО № 1004001569\4, яка використовувалась на зазначеній АЗС.
Доводи позивача стосовно належного зберігання згаданих звітів у Книзі ОРО жодним чином не підтверджені, викладені в акті перевірки порушення не були спростовані позивачем під час судового розгляду. При цьому, судом взято до уваги той факт, що згадані заперечення ТОВ „Дако” не були зазначені позивачем в акті перевірки.
Згідно приписів п. 4 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нарахований податковою службою розмір фінансових санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за оспорюваним рішенням становить 223871,25 грн. (44706,25 грн. Х 5 + 17 грн. Х 20) є обґрунтований.
З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку щодо неправомірного нарахування позивачеві штрафних санкцій у розмірі 223871,25 грн. грн. за рішенням Бориспільської ОДПІ від 29.05.2006р. № 0001712310\0, і відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати (3,40 грн. судового збору) розподіляються відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України
Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
постановив:
1. У задоволенні позову відмовити повністю
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя Попікова О. В.
суддя О.О.Рябцева
суддя Ю.В.Подоляк