Справа № 493/410/15-а

Провадження № 2-а/493/12/15

У Х В А Л А

08.04.2015 року м. Балта, Одеська область

Суддя Балтського районного суду Одеської області Тітова Т.П., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Коритнянської сільської ради Балтського району Одеської області, Балтської райдержадміністрації Одеської області, відділу Держземагенства в Балтському районі Одеської області про встановлення розміру майнового та земельного паїв, інших відомостей, про законність та правильність розпаювання КСП і видачі відповідних документів, про визнання бездіяльності і дій відповідачів незаконними, протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

05.03.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до Коритнянської сільської ради Балтського району Одеської області, Балтської райдержадміністрації Одеської області, відділу Держземагенства в Балтському районі Одеської області про встановлення розміру майнового та земельного паїв, інших відомостей, про законність та правильність розпаювання КСП і видачі відповідних документів, про визнання бездіяльності і дій відповідачів незаконними, протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 03.04.2015 року було задоволено відвід, заявлений позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 головуючому у справі – судді Наумчак Л.І.

07.04.2015 року згідно повторного автоматичного розподілу справу призначено головуючому судді Тітовій Т.П.

Суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, не знаходить підстав для виконання такої процесуальної дії, виходячи з наступного.

Позивачі звернулися до суду з клопотанням про розгляд вказаного адміністративного позову на російській мові.

Вважаю, що посилання позивачів є безпідставними.

Відповідно до ст. 15 КАС України адміністративне судочинство здійснюється державною мовою.

Згідно ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

У судах, поряд з державною мовою, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до ЗУ «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом.

В п. п. 5.2, 6.1 рішення від 22.04.2008 року по справі № 8-рп/2008 Конституційний суд України роз’яснив, що відповідно до ч. 5 ст. 10 та п. 4 ч. 1 ст. 92 Конституції України порядок застосування мов визначається виключно законами України.

Офіційне застосування державної мови в адміністративному і цивільному судочинстві врегульовано ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», а також оспорюваними статтями Кодексів. Державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб’єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Кодекси гарантують громадянам, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, право користуватися в судовому процесі їх рідною мовою або мовою, якою вони володіють (ч. 2 ст. 15 КАС України, ч. 2 ст. 7 ЦПК України).

З вказаних нормативних актів, рішення Конституційного суду України, позивачі мають право користуватися в судовому процесі мовою, якою вони володіють, а документи повинні складатися державною мовою.

Згідно зі ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до п. 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Загальні способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України. При виборі способу захисту цивільного права необхідно враховувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням установлених законом меж здійснення суб’єктивного права на захист і компетенції суду.

Відповідно до ст. 17 ч. 1 п. 1 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Право громадян на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, а також на виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) є майновим (цивільним) і встановлене законом. За змістом ч. 1 ст. 1 ЦК України майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Органи державної влади або органи місцевого самоврядування при вирішенні питань щодо встановлення розміру майнового і земельного паїв наділені повноваженнями, які в сукупності спрямовані на забезпечення реалізації відповідного права власника цієї частки. Використання зазначених повноважень у цих відносинах не змінює приватноправовий характер останніх, оскільки зазначені органи не є суб’єктами владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України.

Крім того слід зазначити, що суб’єкт владних повноважень згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно зі ст. 2 ч. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з матеріалів адміністративної позовної заяви, позивачі фактично просять суд зобов’язати відповідачів видати їм державні акти на землю відповідно до сертифікатів на земельну частку (пай).

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як вбачається із поданої адміністративної позовної заяви, позивачі звернулися до суду з позовом про вирішення земельного спору, який виник, з огляду на надання статусу відповідачам.

Так, в позовній заяві позивачі вказують, що вони, як власники державних актів на право власності на земельну ділянку, повинні отримати у власність паї у розмірі, що зазначені в сертифікатах на право на земельну частку (пай), але у зв’язку з неправомірними, на їх думку, діями та рішеннями відповідачів, вони позбавленні такого права. Просять визнати бездіяльність та дії відповідачів неправомірними та зобов’язати відповідачів встановити їм розміри майнових і земельних паїв, у вигляді передачі земельних ділянок у тих розмірах, які вже були попередньо їм передані у власність, розпорядження та користування.

Дані правовідносини регулюються нормами земельного та цивільного законодавства, а тому вони не мають встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Однією із вимог позивачі просять суд визнати бездіяльність і дії відповідачів незаконними і протиправними, але пред’являючи вимоги щодо різних відповідачів, позивачі не розмежовують у позові обставини протиправності дій кожного з відповідачів та не прописують чітко та повно свої вимоги щодо кожного з них. Позивачі не зазначили, які саме дії вони просять визнати протиправними та не зазначили взагалі власне самі вимоги, які б вказували на публічно-правовий характер спору та має бути вирішена судом у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 16 КАС України, позивач має право на правову допомогу в порядку, встановленому законом.

Отже оскарження наряду з іншими вимогами, визнання бездіяльності і дій відповідачів незаконними і протиправними, не дає підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, позаяк цю вимогу позивачами об’єднано в одне провадження з іншими вимогами, які належить розглядати в порядку різного судочинства, що з огляду на вимоги ч. 3 ст. 21 КАС України неприпустимо.

Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,4 17, 21, 109 КАС України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Коритнянської сільської ради Балтського району Одеської області, Балтської райдержадміністрації Одеської області, відділу Держземагенства в Балтському районі Одеської області про встановлення розміру майнового та земельного паїв, інших відомостей, про законність та правильність розпаювання КСП і видачі відповідних документів, про визнання бездіяльності і дій відповідачів незаконними, протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня отримання її копії за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

СУДДЯ