ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Справа № 904/9019/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Будівник Кривбасу", м.Кривий Ріг, м.Дніпропетровська область

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015

зі справи № 904/9019/14

за позовом управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі - Управління)

до приватного підприємства "Будівник Кривбасу", м.Кривий Ріг, м.Дніпропетровська область (далі - Підприємство)

третя особа - комунальне підприємство "Парковка та Реклама", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 42 399,86 грн. неустойки за безпідставне користування об'єктом оренди.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Пшиченко Ю.В.;

третя особа - не з'явилася.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Управління звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути з Підприємства неустойку у розмірі 42 399,86 грн. за безпідставне користування об'єктом оренди в період з 12.08.2013 по 14.07.2014 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2014 у справі № 904/9019/14 (суддя Рудовська І.А.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 (колегія суддів у складі: суддя Євстигнеєв О.С. - головуючий, судді Бахмат Р.М. і Науменко І.М.), позов задоволено. Стягнуто з відповідача 42399,86 грн. неустойки.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати рішення суду першої інстанції від 30.12.2014, постанову апеляційного суду від 12.02.2015 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. Скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, пунктом 1 наказу Управління від 01.04.2009 № 4 "Про впорядкування орендно-договірних відносин", обслуговуючим підприємством комунального майна, яке перебуває на балансовому обліку управлінь комунальної власності та житлово-комунального господарства виконкому міськради було визначено комунальне підприємство "Парковка та реклама".

15.09.2010 Управлінням (орендодавець) та Підприємством (орендар) був укладений договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста №33/12, згідно з умовами п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - комплекс будівель та споруд з інфраструктурою загальною площею 739,6 м2, у тому числі: будівля майстерні (літ.Б) площею забудови 72,0 м2; будівля токарної майстерні (літ.В) площею забудови 85,96 м2; навіс (літ.Г) площею забудови 212,16 м2; частина будівлі столярної майстерні (літ. И'-1) площею забудови 53,5м2; будівля майстерні (літ.К) площею забудови 72,59 м2; склад (літ.Л) площею забудови 174,95 м2; склад (літ.М) площею забудови 30,31 м2; склад (літ.Н) площею забудови 15,66 м2; навіс (літ.П) площею забудови 14,7 м2; навіс (літ. Р) площею забудови 7,77м2; замощення І,ІІ,ІІІ; огорожа №1,2,5 (далі - об'єкт оренди), розташований за адресою: вул. Волгоградська, 1б, для використання під розміщення виробництва столярних, залізобетонних виробів (518,68 м2) та складу (220,92 м2) балансоутримувачем якого є Управління.

Відповідно до п. 2.2 договору вступ орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі, який треба оформити в 5-ти денний термін з КП "Парковка та реклама". На виконання цього пункту договору об'єкт оренди був переданий Підприємству на підставі акта від 24.09.2010.

Пунктами 2.3, 2.4 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору Підприємство повертає об'єкт оренди Управлінню в 5-ти денний термін. Об'єкт оренди вважається повернутим Управлінню з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі з КП "Парковка та реклама". Розділом 7 договору також передбачено, що орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору у 5-ти денний термін повернути за актом приймання-передачі об'єкт оренди в належному стані.

Згідно з п.4.1 договору, з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2011 № 1, за користування об'єктом оренди Підприємство сплачує Управлінню річну орендну плату у розмірі 15% від незалежної вартості об'єкту оренди, яка відповідно до розрахунку складає 1890,14 грн. без ПДВ. Орендна плата перераховується на відповідний рахунок КП "Парковка та реклама" щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного після сплачуваного, з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету. При цьому її розмір за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, починаючи з вересня місяця.

Відповідно до пункту 10.1 договору, він діє з 15.09.2010 по 15.08.2013 включно.

Судами також встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013 у справі № 904/3934/13, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2013, між тими ж сторонами, що і у справі № 904/9019/14, було розірвано договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 15.09.2010 №33/12. Зобов'язано Підприємство повернути об'єкт оренди Управлінню шляхом укладення акту приймання-передачі з комунальним підприємством "Парковка та реклама". Цим же рішенням суд взяв до уваги, що факт неналежного виконання орендарем умов договору оренди щодо своєчасного та повного внесення орендної плати був встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013 у справі №904/1592/13-г, яке набрало законної сили 25.03.2013. На виконання рішення суду від 30.07.2013 у справі № 904/3934/13, 13.09.2013 було видано наказ.

14.07.2014 Підприємством та комунальним підприємством "Парковка та реклама" було складено акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позову повністю, апеляційний суд, посилаючись на частину другу статті 785 ЦК України, підтвердив правильність висновків останнього про те, що поданий позивачем розрахунок неустойки за безпідставне користування об'єктом оренди після закінчення дії договору оренди від 15.09.2010 № 33/12 за період з 12.08.2013, тобто з моменту припинення нарахування орендної плати, і по фактичну дату повернення цього майна, а тобто 14.07.2014 є правильним і не суперечить вимогам чинного законодавства.

З такими висновками суду в повній мірі погодитись не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частина 5 ст. 188 ГК України встановлює, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, а також викладених у касаційній скарзі доводів, відповідач, заперечуючи проти позову, поміж іншого, стверджував про те, що позивач помилково обраховує період нарахування неустойки з 12.08.2013, оскільки зобов'язання за договором оренди припинилися з 21.11.2013, а тобто з моменту набранням рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013 у справі № 904/3934/13 законної сили. Відповідно до цього відповідач пояснював, що нарахування позивачем пені в період з 12.08.2013 по 21.11.2013 є безпідставним, так як суперечить вимогам ч.3 ст.653 ЦК України.

Не прийнявши до уваги наведених вимог чинного законодавства, апеляційний суд, як те вбачається із змісту оскаржуваної постанови, всупереч ст.ст.47, 43, 105 ГПК України належним чином не перевірив посилань відповідача і не з'ясував, від якої саме дати слід вважати розірваним договір оренди від 15.09.2010 № 33/12, та, обмежившись лише поданим позивачем розрахунком періоду нарахування неустойки, дійшов передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позову щодо її стягнення в повному обсязі, починаючи від тієї дати, яку визначив позивач, не навівши для того відповідного обґрунтування.

Сукупність наведених обставин дає підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Оскільки суд першої інстанції в ході розгляду справи припустився тих же помилок, скасуванню підлягає і прийняте ним рішення з передачею справи на новий розгляд.

У новому розгляді справи суду належить врахувати наведене, з'ясувати дійсність тих обставин, на які посилається кожна з сторін у своїх поясненнях по справі, та дослідити подані за справою докази. На підставі поданих, а за необхідності і додатково витребуваних доказів встановити фактичні обставини справи і, в залежності від встановленого, прийняти таке рішення, яке знаходилося б у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу приватного підприємства "Будівник Кривбасу" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі № 904/9019/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Суддя В.Харченко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Палій