ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 910/16379/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,

суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на постанову та на рішення Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року господарського суду м. Києва від 24.03.2014 року

у справі господарського суду№910/16379/13 м. Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффазейн Банк Аваль"

до про1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Бізнес Групп" 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 3. Торгівельної біржі "Київська універсальна біржа" визнання торгів недійсними

За участю представників сторін: ПАТ "Райффазейн Банк Аваль" - Мазурок К.В.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 у справі № 910/16379/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Бізнес Груп", відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, відповідача-3 Торгівельної біржі "Київська універсальна біржа" про визнання торгів недійсними задоволено частково, а саме визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені на відкритих торгах 14.08.2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в особі ліквідатора Хайла Миколи Володимировича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Бізнес Групп".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року (судді: Шаптала Є.Ю. - головуючий; Гончаров С.А., Скрипка І.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Ріал Істейт Бізнес Груп" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року у справі №910/16379/13 - без змін.

Не погодившись із наведеними процесуальними актами попередніх судових інстанцій Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 12 Закону України "Про іпотеку", ст. 17 Закону України "Про заставу", ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідачем 2 у касаційній скарзі зазначено, що оскільки спірне майно, що було предметом іпотеки, за договорами укладеними між боржником та банком, відчужене в процесі ліквідаційної процедури боржника, відповідно до чинної на той час постанови про визнання боржника банкрутом від 14.02.2012 року та ухвали господарського суду Одеської області від 21.06.2012 року у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4, якою були скасовані усі обтяження зі спірного майна та майно було реалізовано призначеним судом ліквідатором, то визнання оспорюваних у даній справі правочинів недійсними суперечить приписам ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Разом з тим, заявником касаційної скарги наголошено на тому, що згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено, при цьому заявником зазначено, що ліквідатором ФОП ОСОБА_4 було повідомлено всіх кредиторів про проведення аукціону у тому числі про час та місце його проведення, що передбачено приписами Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами встановлено наступні її обставини.

Між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни назви - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, для забезпечення виконання умов кредитних договорів № 014/0054/74/67842 від 05.12.2006, №0140054/74/71987 від 22.03.2007, №014/0054/74/74969 від 22.03.2007, №014/0054/74/71981 від 22.03.2007., №014/0054/74/70510 від 16.02.2007, № 014/0054/74/70518 від 16.02.2007, №014/0054/74/67685 від 28.11.2006, №014/0054/74/70519 від 16.02.2007 та №014/0054/74/70888 від 22.02.2007 було укладено: 1) договір іпотеки від 07.12.2006, предметом іпотеки якого є нежитлові приміщення офісу, які розташовані за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, загальною площею 58,11 кв. м. та 63,9 кв. м.; 2) договір про заставу цінних паперів за № 975 від 22.03.2007, предметом застави якого є облігації Товариства з обмеженої відповідальністю "Чисте місто" Випуск № 1 у кількості 608 960 штук, загальною номінальною вартістю 608 960,00 грн., вартість яких відповідає вартості загальної площі котеджу та надає його власнику право на отримання котеджу за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, котедж 22 (адреса будівельного майданчика: м. Одеса, АДРЕСА_2); 3) договір про заставу цінних паперів за №974 від 22.03.2007, предметом застави якого є облігації Товариства з обмеженої відповідальністю "Чисте місто" Випуск № 1 у кількості 608 960 штук, загальною номінальною вартістю 608 960,00 грн., вартість яких відповідає вартості загальної площі котеджу на надає його власнику право на отримання котеджу за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, котедж 23 (адреса будівельного майданчика: м. Одеса, АДРЕСА_2); 4) договір поруки № 014/0054/74/71981/1 від 22.03.2007 та договір про заставу цінних паперів за № 976 від 22.03.2007, предметом застави якого є облігації Товариства з обмеженої відповідальністю "Чисте місто" Випуск №1 у кількості 608 960 штук, загальною номінальною вартістю 608 960,00 грн., вартість яких відповідає вартості загальної площі котеджу та надає його власнику право на отримання котеджу за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, котедж 26 (адреса будівельного майданчика: м. Одеса, АДРЕСА_2); 5) договір поруки № 014/0054/74/70510/1 від 16.02.2007 та договір про заставу цінних паперів за №652 від 19.02.2007 р., предметом застави якого є облігації Товариства з обмеженої відповідальністю "Чисте місто" Випуск № 1 у кількості 608 960 штук, загальною номінальною вартістю 608 960,00 грн., вартість яких відповідає вартості загальної площі котеджу на надає його власнику право на отримання котеджу за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, котедж 28 (адреса будівельного майданчика: м. Одеса, АДРЕСА_2); 6) договір поруки №014/0054/74/70518/1 від 16.02.2007 року та договір про заставу цінних паперів за № 651 від 19.02.2007, предметом застави якого є облігації Товариства з обмеженої відповідальністю "Чисте місто" Випуск №1 у кількості 608 960 штук, загальною номінальною вартістю 608 960,00 грн., вартість яких відповідає вартості загальної площі котеджу та надає його власнику право на отримання котеджу за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, котедж 30 (адреса будівельного майданчика: м. Одеса, АДРЕСА_2); 7) договір про заставу цінних паперів від 29.11.2006, предметом застави якого є облігації Товариства з обмеженої відповідальністю "Чисте місто" Випуск № 1 у кількості

697 984 штук, загальною номінальною вартістю 697 984,00 грн., вартість яких відповідає вартості загальної площі котеджу та надає його власнику право на отримання котеджу за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, котедж 41 (адреса будівельного майданчика: м. Одеса, АДРЕСА_2); 8) договір поруки № 014/0054/74/70519/1 від 16.02.2007 та договір про заставу цінних паперів за № 650 від 19.02.2007, предметом застави якого є облігації Товариства з обмеженої відповідальністю "Чисте місто" Випуск №1 у кількості 697 984 штук, загальною номінальною вартістю 697 984,00 грн., вартість яких відповідає вартості загальної площі котеджу та надає його власнику право на отримання котеджу за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, котедж 42 (адреса будівельного майданчика: м. Одеса, АДРЕСА_2); 9) договір поруки № 014/0054/70888/1 від 27.02.2007 та договір про заставу цінних паперів від 27.02.2007, предметом застави якого є облігації Товариства з обмеженої відповідальністю "Чисте місто" Випуск №1 у кількості 697 984 штук, загальною номінальною вартістю 697 984,00 грн., вартість яких відповідає вартості загальної площі котеджу та надає його власнику право на отримання котеджу за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, котедж 47 (адреса будівельного майданчика: м. Одеса, АДРЕСА_2). У відповідності до рішень Київського районного суду у м. Одесі від 07.06.2011 у справі № 5112/2-1914/2011, від 02.11.2011 у справі №2-2207/2011, 29.02.2012 у справі №1512/2-188/11, від 28.04.2011 у справі №1512/2-2221/2011, від 30.11.2011 у справі №1512/2-167/11, від 02.02.2012 у справі за позовом Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором, від 28.04.2011 у справі №1512/2-2224/2011, від 08.09.2011 у справі № 2-2271/2011, від 07.06.2011 у справі №1512/2-2212/2011 стягнуто солідарно з позичальників за кредитними договорами та ОСОБА_4 (як поручителя) заборгованість по сплаті кредиту, відсоткам, пені за прострочення тіла кредиту та пені за прострочення відсотків по кредиту.

Згідно з постановою господарського суду Одеської області від 14.02.2012 року у справі №21/17-5170-2011 фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Хайла Миколу Володимировича.

Оголошення про зазначене рішення суду було розміщено в газеті "Голос України" №39 (5289) від 29.02.2012.

14.08.2012 року в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство №21/17-5170-2011 проведено аукціон з продажу майна, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4.

За результатами проведення вказаного аукціону між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в особі ліквідатора Хайла М.В. та переможцем торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Бізнес Груп" укладено відповідні договори купівлі-продажу нежитлового приміщення офісу першого поверху загальною площею 63,90 кв. м., розташованого в приміщенні за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1; та котеджів №№ 22, 23, 26, 28, 30, 41, 42, 47 за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3. В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі №21/17-5170-2011 скасовано постанову господарського суду Одеської області від 14.02.2012 року, провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 припинено.

Як встановлено судом першої інстанції, даний спір виник у зв'язку з наявністю підстав, за твердженням позивача, для визнання недійсними укладених між відповідачами 1 та 2 договорів купівлі-продажу у зв'язку з численними порушеннями законодавства при проведенні торгів, а також враховуючи, що спірне майно було реалізовано без надання згоди Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" як заставодержателя такого майна.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, рішення якого підтримав апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 року у справі №21/17-5170-2011 скасовано постанову господарського суду Одеської області від 14.02.2012 року, а провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 припинено, як безпідставно порушене, то відкриті торги з продажу майна, яке було передано в заставу та іпотеку позивачу проведено всупереч вимогам ст. 17 Закону України "Про заставу" та ст. 12 Закону України "Про іпотеку", без згоди іпотекодержателя та заставодержателя, що є підставою, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, для визнання таких торгів та відповідних угод купівлі-продажу недійсними.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись із висновком попередніх судових інстанцій, з огляду на таке.

Рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі та має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

У ст. 5 та ст. 9 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава цінних паперів може здійснюватись шляхом передачі їх заставодержателю у володіння.

Позивачем, на виконання ч. 2 ст. 53 цього Закону укладено з відповідачем 2, на ім'я якого було видано цінний папір, вісім договорів застави, предметом застави яких є цільові облігації Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто", які надають власнику таких облігацій право на отримання котеджів № 22, 23, 26, 28, 30, 41, 42, 47 за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3.

Як встановлено попередніми інстанціями, звертаючись із позовом, ПАТ "Райффазейн Банк Аваль" просив визнати недійсними, проведені під час ліквідаційної процедури відповідача 2, торги та договори купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, котеджів №№ 22, 23, 26, 28, 30, 41, 42, 47 за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3., в той час коли предметом договорів застави були цінні папери, а саме, облігації Товариства з обмеженої відповідальністю "Чисте місто" відповідного випуску і номінальної вартості. При цьому цінні папери надавали його власнику право, у майбутньому, на отримання котеджів за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, (адреса будівельного майданчика: м. Одеса, АДРЕСА_2).

Отже, попередніми судовими інстанціями, в порушення приписів ст. 33, 34, 43 ГПК України не встановлено, яким чином відбулась трансформація цінних паперів у спірну нерухомість, про незаконне відчуження якої заявлено даний позов.

Крім того, слід відзначити, що положеннями ч.1 статті 23 Закону (№2343-ХІІ), встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури, всі обтяження, за винятком майна, передбаченого п. 7 статті 47 Закону (№2343-ХІІ), його активів підлягають скасуванню.

Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому майно банкрута повинно бути вільним від будь - яких обтяжень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2012 року у справі №21/17-5170-2011, зокрема, клопотання ліквідатора про скасування обтяжень майна банкрута - фізичної особи - підприємця ФОП ОСОБА_4- задоволено, скасовано обтяження рухомого майна банкрута - фізичної особи - підприємця ФОП ОСОБА_4 та вилучено відповідні записи з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили та не спростували доводи відповідачів стосовно того, що під час ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_4 всі обтяження щодо майна останнього було припинено, а скасування постанови про визнання боржника банкрутом та припинення провадження у справі про банкрутство, не тягне за собою автоматичного поновлення застави та іпотеки.

Разом з тим, поза увагою попередніх судових інстанцій залишилось питання виконання, тобто відплатності оспорюваних правочинів, укладених Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в особі ліквідатора Хайла М.В. та переможцем торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Бізнес Груп" та не спростовано доводів відповідачів про відсутність порушеного права позивача, оскільки останній не позбавлений права на отримання коштів від продажу майна.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків про задоволення позовних вимог.

Згідно із статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція, згідно приписів статті 1117 цього Кодексу не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи приписи статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року та рішення господарського суду м. Києва від 24.03.2014 року у справі №910/16379/13 у частині задоволення позовних вимог скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук