Справа № 308/3949/15-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2015 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Світлик О.М.
при секретарі Копча Є.І.
з участю прокурора Куцин Я.М.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015070170000081 від 15.01.2015 року по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Заріччя, Іршавського району, мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТОВ «Електро-Буд», раніше не судимого, -
за ч. 1 ст. 271 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, директор ТОВ «Електро-Буд», 24 листопада 2014 року, отримав усне замовлення від гр. ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_2, на виконання робіт по засипці траншеї ґрунтом із відвалу розміром 4,5 м3.
Зважаючи на те, що для виконання цієї роботи необхідно було задіяти міні екскаватор марки NEYMEIER NR 1,5, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, який згідно з наказом директора «Електро-Буд» ОСОБА_2 від 20 травня 2014 року № 8 «Про закріплення водіїв за автомобільним транспортом» закріплено за водієм - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, директор ТОВ «Електро-Буд» дав усну вказівку останньому виїхати на місце за адресою: с. Оноківці, вул. Джерельна, 1 та виконати роботу по засипці траншеї ґрунтом із відвалу розміром 4.5 м3. При цьому директор «Електро-Буд» ОСОБА_2 також виїхав на місце проведення робіт та, вказавши фронт робіт, наголосив на безпечному їх виконанні.
Близько 11 год. 20 хв. 24 листопада 2014 року, приступивши до виконання дорученої роботи гр. ОСОБА_1, керуючи міні екскаватором марки NEYMEІЕR NR 1.5, д.н.з. НОМЕР_1, виїхав на край напівнасипу, при цьому одна гусінь сповзла з напівнасипу і міні екскаватор марки NEYMEІЕR NR 1.5, д.н.з. НОМЕР_1, впав на лівий бік, внаслідок чого гр. ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
Відповідно до акту проведеного розслідування нещасного випадку від 27 листопада 2014 року встановлено, що причинами його настання стали:
основні - допуск потерпілого до роботи машиністом екскаватора без проведення йому навчання і перевірки знань по цій професії та отримання відповідного посвідчення, чим було порушено вимогу п.1.12 Правил безпечного виконання робіт при будуванні кабельних магістралей у гірських умовах НПАОП 45.21-1.05-76;
· супутні -
залучення до роботи потерпілого не за його спеціальністю (професією), чим порушено вимоги п. 1.1. Інструкції №6 з охорони праці для машиніста екскаватора, затвердженої наказом директора «Електро-Буд» від 30.03.2009 №5;
· порушення потерпілим вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування машин, механізмів тощо, чим порушено вимоги п. 4.27 Правил безпечного виконання робіт при будуванні кабельних магістралей у гірських умовах НПАОП 45.21-1.05-76.
Згідно з висновком комісії, обставини нещасного випадку відповідно до пункту 15 підпункту 1 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232, його визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, по ньому складено акт за формою Н-1 на потерпілого, який облікований у ТОВ «Електро-Буд».
Таким чином, злочинна недбалість ОСОБА_2 - директора ТОВ «Електро-Буд», який у своїй роботі керується посадовою інструкцією директора підприємства, затвердженою директором товариства згідно з наказом від 09.07.2013 №12, стала основною причиною настання нещасного випадку.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 11.03.2015 №174 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканець АДРЕСА_3, отримав тілесні ушкодження у вигляді забою лівого кульшового суглобу, забою шийного відділу хребта, які потягли за собою розлад здоров'я на строк до 6 днів і по цій ознаці згідно з пунктом 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної втрати працездатності.
Згідно з доповненням до висновку експерта №174 судово-медичного обстеження гр. ОСОБА_1 та з урахуванням даних консультації спеціалістів і медичної документації, у потерпілого наявні наслідки травми, отриманої 24.11.2014 року у вигляді «стану після забою шийного відділу хребта без неврологічної симптоматики», ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, які потягли за собою розлад здоров'я на час більше 6, але менше 21 дня.
Виявлені тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупих предметів по ударному механізму дії або ударяння об такі, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу.
Таким чином, своїми необережними діями у виді злочинної недбалості, які виявилися в порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів України про охорону праці, внаслідок якого спричинено шкоду здоров'ю гр. ОСОБА_1 у вигляді легких тілесних ушкоджень, директор ТОВ «Електро-Буд» ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 271 КК України, тобто порушення вимог законодавчих та інших актів про охорону праці службовою особою організації, в результаті якого заподіяно шкоду здоров'ю потерпілого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 подав угоду про примирення, укладену між ним та потерпілим 26.03.2015 року, яку просив суд затвердити.
Прокурор в судовому засіданні проти затвердження угоди не заперечив.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 і потерпілий ОСОБА_1 досягли угоди про примирення, яку підписали 26.03.2015 року, подали до суду і підтримали таку в судовому засіданні. ОСОБА_2 згідно з угодою зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; після постановлення судом вироку у десятиденний термін сплатити в обов'язковому порядку судові витрати в повному обсязі. Вказаною мировою угодою між обвинуваченим та потерпілим узгоджено міру покарання у вигляді накладення штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Винність обвинуваченого ОСОБА_2 доведена і його дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 271 КК України, як порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, кваліфіковано вірно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття ОСОБА_2
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.
На підставі наведеного, суд розглянув справу відповідно до положень ст. ст. 471, 473 ч. 5-ч. 7 ст. 474 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив, що розуміє суть угоди, яка укладається між ним та потерпілим.
Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, передбачені ст. 473 КПК України судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_2 та потерпілому ОСОБА_1
Обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні заявили, що наслідки, передбачені положенням ст. 473 КПК України, їм повністю зрозуміло.
У судовому засіданні суд переконався в добровільності укладення сторонами кримінального провадження угоди про примирення між сторонами від 26.03.2015 року і вважає, що така не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Умови укладеної та підписаної між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 угоди про примирення від 26.03.2015 року не суперечать вимогам КПК України і вимогам КК України, зокрема, щодо змісту та порядку укладення угоди, а також щодо узгодження між сторонами міри покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Згода на призначення покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, надана як обвинуваченим ОСОБА_2, так і потерпілим ОСОБА_1 в судовому засіданні та випливає із змісту укладеної та підписаної між ними угоди від 26.03.2015 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 271 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості і відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.
За таких обставин, угоду укладену та підписану між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 про примирення від 26.03.2015 р. слід затвердити, а обвинуваченого ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.
Цивільний позов - не заявлений.
Судові витрати - відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374, 376, 395, 474, 475 КПК України, суд,-
засудив:
Угоду про примирення від 26.03.2015 року, укладену і підписану між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 - затвердити.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень на користь держави.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - не застосовувався.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Закарпатської області через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий О.М. Світлик