Р І ШЕ Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 752/1270/15-ц

Провадження № 2/752/2407/15

06.04.2015 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Фролова М.О., за участі секретаря Титоренка А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся у Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.10.2014 року відбулась ДТП, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Позивач зазначає, що постановою Голосіївського районного суду міста Києва відповідача визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.

Позивач вказує, що матеріальна шкода завдана власнику автомобіля «Peugeot Partner» д.н. НОМЕР_2 -ОСОБА_1 становить 23695,07 грн., окрім того, вважає, що йому було завдано моральну шкоду, яка оцінюється в розмірі 5000 гривень.

У зв'язку із зазначеним, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в сумі 24710,27 грн. яка складається з: матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 23695,07 грн. та витрат за проведення дослідження №11-4-4 від 05.11.2014 року в сумі 1015,20 грн., стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн., стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач визнав позов частково, заперечував щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5000,00 гривень.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, на основі з'ясованих обставин, на які посилались сторони, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.10.2014 року о 19:00 годині по вул. Кільцева дорога в м. Києві сталась ДТП, у вчиненні якої визнанно винним ОСОБА_2 та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн, відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 10.11.2014 року. (а. с. 5).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 11-4-4 від 05.11.2014 року складеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУ МВС України в м. Києві, матеріальний збиток завданий власнику КТЗ «Peugeot Partner» д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 станом на 05.11.2014 року, з урахуванням коефіцієнта фізичносу зносу та втрати товарної вартості на момент оцінки складає 23695,07 грн. (а. с. 10-32).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо , що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдаиа джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» N 6 від 27.03.92р. вказано, що «Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них».

Згідно вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

В судовому засіданні встановлено, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована не була, про що зазначив відповідач на стадії пояснень. Доказів зворотнього відповідачем представлено не було.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до виновку, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 23695,07 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

П.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що розумним і справедливим розміром моральної шкоди є 1000,00 гривень, зважаючи на ту обставину, що позивач був позбавлений можливості користуватися своїм автомобілем, як засобом пересування, витратив багато часу та зусиль на встановлення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП.

Окрім того, суд бере до уваги, що позивачем не доведено ступінь його моральних страждань саме у визначеній ним сумі у 5000 гривень.

Разом з тим, за проведення вказаного дослідження позивачем було сплачено 1015,20 грн., що підтверджується рахунком № 64 від 23.10.2014 року та квитанцією № 0892307801 від 23.10.2014 року. (а. с. 8-9), а тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторін, які посилаються на обставини, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями ч. 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, обставини, викладені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому, оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задовленню.

Судові витрати розподілити між сторонами у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України ст.ст. 88, 174, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН:НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 23695 (двадцять три тисячі шістсот дев'яносто п'ять) гривень 07 коп. відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН:НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН:НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 1015 (одна тисяча п'ятнадцять) гривень 20 коп. витрат за проведення експертного дослідження та 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп. судового збору.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя