ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 квітня 2015 року Справа № 914/3306/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Жорнище", с. Жорнище, Іллінецький район, Вінницької область

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2015

зі справи № 914/3306/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Жорнище", с. Жорнище, Іллінецький район, Вінницької область

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар", м.Городок, Городоцький район, Львівська область

про стягнення 1 836 407,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2015 публічне акціонерне товариство "Жорнище" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Львівської області від 23.10.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 зі справи № 914/3306/14 в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення коштів.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення цієї касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі - Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлено у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Жорнище" полягали в тому, щоб стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 1680183,54 грн., інфляційні витрати - 137490,00 грн. та 3 % річних - 18734,26 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.10.2014, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2015, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1027586,87 грн. - основного боргу, 37116,91 грн. - інфляційних витрат та 14175,55грн. - 3 % річних. Припинено провадження у справі в частині стягнення 210000,00 грн. основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, незадоволеною частиною вимог є 442596,67 грн. - основного боргу, 100373,09 грн. - інфляційних витрат, 4558,71 грн. - 3 % річних, що в загальному розмірі складає 547528,47 грн.

З наведеного слідує, що оспорюваною сумою є 547528,47 грн., оскільки вона була предметом розгляду у суді першої інстанції, а тому на момент подачі касаційної скарги позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5475,28 грн.

Проте, позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додане платіжне доручення від 12.03.2015 № 271 про сплату судового збору у розмірі 5100,00 грн., а отже, останнє не може бути належним доказом сплати судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 23.10.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 зі справи № 914/3306/14 повернути публічному акціонерному товариству "Жорнище", а справу - господарському суду Львівської області.

2.Повернути публічному акціонерному товариству "Жорнище" судовий збір сплачений за платіжним дорученням від 12.03.2015 № 271 у сумі 5100,00 грн.

Головуючий суддя Харченко В.М.

Суддя Бенедисюк І.М.

Суддя Палій В.В.