ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 904/5497/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство

"Руно" Національної академії аграрних наук

України"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського

суду від 11.02.2015 року

у справі № 904/5497/14 Господарського суду

Дніпропетровської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Торговий Дім "Украгропром"

до державного підприємства "Дослідне господарство

"Руно" Національної академії аграрних наук

України"

про стягнення 914000 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Цецик І.М. дов. від 17.10.204 р.,

відповідача - Антонюк А.О. дов. від 27.05.2014 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року (суддя - Васильєв О.Ю.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 р. (судді - Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 скасовано. Стягнуто з державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України", с. Затишне Криничанського району Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" 914 000 грн. основного боргу і 18 280 грн. судового збору, видавши наказ. Стягнуто з державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" 9140 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, видавши наказ.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, державне підприємство "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук

України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" (продавець) та державним підприємством "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № ПН-01/09/11-07, за яким продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вартість очищеного насіння зернових культур (товар), найменування, асортимент, кількість та ціна якого, базові умови поставки наведені у специфікації (додаток № 1) до цього договору (п. 1.1 договору).

Ціни на товар встановлюються у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 3.1 договору). Загальна вартість цього договору визначається сторонами за підсумками всіх укладених сторонами додатків, які є невід'ємною частиною цього договору (п.3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, продавець здійснює поставку товару на умовах, вказаних у додатках (специфікаціях). За п.4.2 договору термін поставки визначається у додатках (специфікаціях). Датою поставки вважається дата прийняття товару по кількості на складі продавця та оформлення видаткових накладних на товар (п.4.3 договору).

Відповідно п.5.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу, але не пізніше 01.11.2012 року.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що продавець разом з товаром повинен надати покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактуру; атестат на елітне насіння; свідоцтво на сертифіковане насіння-для репродукційного насіння; видаткову та податкову накладні.

Пунктом 11.5 цього договору передбачено, що уповноважена особа покупця повинна мати при собі належним чином оформлене доручення на виконання від імені покупця дій за цим договором.

У специфікації від 01.09.2011 року № 1 до цього договору сторони узгодили назву товару, його репродукцію, кількість, ціну, загальну вартість та терміни поставки (т.1, а.с.12).

Позивач зазначав, що відповідач, отримавши визначений договором товар, в порушення умов договору купівлі-продажу від 01.09.2011 року № ПН-01/09/11-07, не оплатив його.

06.12.2013 року позивач направив на адресу відповідача вимогу від 05.12.2013 року № 05/12/13-01 про сплату заборгованості в сумі 914 000 грн. та рахунки на оплату товару, але сума боргу відповідачем не сплачена. Позивач надав договір від 01.09.2011 року № ПН-01/09/11-07; додаток № 1 (специфікацію) до договору від 01.09.2011 pоку № ПН-01/09/11-07; видаткову накладну від 30.09.2011року № 1237 (озима пшениця Одеська -267 (селіта) 20 тон за ціною 4400 грн., вартістю 88000 грн.; озима пшениця Смуглянка (с/еліта) 100 тон за ціною 4400 грн., вартістю 440 000 грн., всього на суму 528 000 грн.); видаткову накладну від 05.10.2011 року №№ 1238 (ячмінь озимий Достойний (с/еліта) 40 тон за ціною 5000 грн., вартістю 200 000 грн.); видаткову накладну від 19.10.2011 року № 1272 (озима пшениця Одеська-267 (еліта) 60 тон за ціною 3100 грн., вартістю 186 000 грн.). Всього за вказаними видатковими накладними відповідачу поставлено товару на суму 914 000 грн.; акт звірки взаємних розрахунків за результатами господарських взаємовідносин між позивачем та відповідачем, складений у розрізі договорів.

Договір, специфікація, видаткові накладні та акт звірки взаємних розрахунків станом на 28.02.2013 року, містять підписи працівників відповідача та відтиск печатки державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України".

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони не є належним та допустимим доказом на підтвердження здійснення постачання товару відповідачу, оскільки складені з порушенням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

З видаткових накладних вбачається, що товар був прийнятий представником державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України", про що свідчить підпис на накладній, завірений печаткою відповідача.

Вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також судом першої інстанції не надано належної оцінки наявному на кожній з видаткових накладних відтиску печатки підприємства відповідача.

Згідно п. 65 Інструкції про порядок обліку зберігання і використання документів, особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Апеляційним господарським судом обґрунтовано відзначено, що відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, що є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті поставленого товару).

Відсутність на видаткових накладних таких реквізитів, як "інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" при наявності особистого підпису особи, яка здійснила приймання поставленого товару, завіреного печаткою державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України", не спростовує сам факт поставки та одержання представником відповідача (керівником/ працівником) товару, що вказаний у видаткових накладних.

Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що повне співпадання договору № 01/09/11-07 (як вказано в акті звірки) з договором № ПН - 01/09/11-07 підтверджується співпаданням дати і суми кожної господарської операції з датою, зазначеною у видаткових накладних від 30.09.2011 року № 1237, від 05.10.2011 року № 1238, від 19.10.2011 року № 1272, оформлених на підставі договору № ПН - 01/09/11-07, а суми, відображені в цьому акті звірки, відповідають сумам, вказаним у вище перелічених накладних.

Доказів існування укладеного між сторонами договору від 01.09.2011 року за реєстраційним № 01/09/11-07 державним підприємством "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України" не надано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України було витребувано: від Українського інституту експертизи сортів рослин пакет документів, який подавався державним підприємством "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України" до Державної служби з охорони прав та сортів рослин, а саме: заяву на проведення атестації; атестаційний лист; виробничу програму державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України" на 2012 рік; ліцензійну угоду з власником сорту; копії сертифікатів на насіння; копію атестата на насіння; копії видаткових накладних, за якими придбано посівний матеріал; від Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області: реєстри отриманих та виданих податкових накладних до податкових декларацій з ПДВ ДП "ДГ "Руно" НААНУ" за звітний податковий період з вересня 2011 року по жовтень 2012 року та інформацію про включення державним підприємством "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України" до складу податкового кредиту сум ПДВ, які зазначено у виписаних товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" наступних податкових накладних: від 30.09.2011 року № 224 на суму 528 000 грн., від 17.10.2011 року № 17 на суму 200 000 грн., від 19.10.2011 року № 25 на суму 186 000 грн.

На виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року Українським інститутом експертизи сортів рослин надано витребувані судом документи, зокрема атестати на насіння та сертифікати на насіння України.

Статтею 28 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" в редакції станом на 15.12.2009 року (наступні зміни до цього Закону були внесені 02.10.2012 року а поставка товару здійснювалась згідно видаткових накладних від 30.09.2011 року № 1237, від 05.10.2011 року № 1238 та від 19.10.2011 року № 1272) встановлено, що суб'єкт насінництва та розсадництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння та садивного матеріалу, зазначених у відповідних документах, і в разі їх порушення несе відповідальність згідно із законодавством України.

Якщо власник реалізованого насіння або садивного матеріалу доведе, що відсутність показників якості насіння і садивного матеріалу, зазначених у частині першій цієї статті, є наслідком не залежних від нього обставин, споживач не може вимагати відшкодування збитків.

На придбане насіння і садивний матеріал гарантії діють протягом терміну, визначеного в сертифікаті на насіння.

Відповідно до розділу 6 ДСТУ 2240-93 "Нормативно-технічна документація" кожна партія оригінального та елітного насіння, що реалізується для сівби, супроводжується "Атестатом на насіння" (т.3, а.с. 6-45), а ст. 21 Закону України "Про насіння та садивний матеріал" передбачено, що усі партії насіння, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості.

Так, атестат на насіння № 231 (т.2, а.с. 132) містить такі відомості: культура - пшениця озима, сорт - Одеська 267, генерація - супереліта, маса партії - 20 т. (сертифікат на насіння № 21-28-544 (т.2, а.с. 133). Атестат на насіння № 252 (т.2, а.с. 195) містить наступні відомості: культура - пшениця озима, сорт - "Смуглянка", генерація - супереліта, маса партії - 12 т. Аналогічна інформація щодо культури, сорту та генерації вказана в атестатах № 242 (маса партії 13 т.), № 245 (маса партії 25 т.), № 244 (маса партії 25 т.), № 243 (маса партії 25 т.) - разом 100 т. (т.2, а.с. 196-199) (сертифікати на насіння України №№ 21-20-84, 21-20-86, 21-20-87, 21-20-86 (т.2, а.с. 200-209).

Відомості про культуру, сорт, кількість та характеристики, зазначені у вищеперелічених атестатах на насіння, збігаються з тими, що вказані у видатковій накладній від 30.09.2011 року № 1237, за якою поставлено озиму пшеницю "Одеська 267" (супереліта) - 20т., озиму пшеницю "Смуглянка" (супереліта) - 100т. (т.1, а.с. 13). Атестат на насіння № 291 (т.2, а.с. 139) містить наступні відомості: культура - ячмінь озимий, сорт - "Достойний", генерація - супереліта, маса партії - 5 т. Аналогічну інформацію щодо культури, сорту та генерації зазначено в атестатах на насіння № 292 (маса партії - 20 т.), № 293 (маса партії - 15 т.) - разом 40 т. (т.2, а.с. 140, 141) (сертифікати на насіння України № № 22-12-36, 22-12-38, 22-12-51 (т.2, а.с. 142-147). Відомості про культуру, сорт, кількість та характеристики, наведені у згаданих вище атестатах на насіння, повністю співпадають з тими, що зазначені у видатковій накладній від 05.10.2011 року № 1238, згідно якої поставлено ячмінь озимий "Достойний" (супереліта) у кількості 40 т. (т.1, а.с. 14). В атестаті на насіння № 307 (т.2, а.с. 157) відображено такі відомості: культура -пшениця озима, сорт - "Одеська 2672, генерація - еліта, маса партії - 25т. Подібну інформацію щодо культури, сорту та генерації вказано в атестатах на насіння № 308 (маса партії - 25т.), № 309 (маса партії - 2 т.), № 314 (маса партії - 8 т.) - всього 60 т. (т.2, а.с. 158-160) (сертифікати на насіння України №№ 21-28-601, 21-28-602, 21-28-603, 21-28-621 (т.2, а.с. 180-188).

Відомості про культуру, сорт, кількість та характеристики, наведені у перелічених вище атестатах на насіння, повністю відповідають тим, що вказані у видатковій накладній від 19.10.2011 року № 1272, відповідно якої відпущено озиму пшеницю "Одеська 267" (еліта) у кількості 60 т. (т.1, а.с. 15).

Отже, факт поставки відповідачу за договором купівлі-продажу насіння від 01.09.2011 року № ПН - 01/09-11-07 на підставі видаткових накладних від 30.09.2011 року № 1237, від 05.10.2011 року № 1238, від 19.10.2011 року № 1272 пшениці "Одеська 267" (супереліта) 20т., пшениці "Смуглянка" (супереліта) 100 т., ячменю"Достойний" (супереліта) 40т., пшениці "Одеська 267" (еліта) 60 т. на загальну суму 914 000 грн. апеляційним господарським судом обґрунтовано визнано доведеним.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом першої інстанції було зазначено, що оскільки підприємство відповідача є державним, а сума закупівлі перевищує 100 тис. грн., то перед укладенням договору купівлі-продажу повинні бути проведені передбачені згаданим Законом процедури закупівлі. А оскільки їх не було проведено, то договір купівлі - продажу насіння від 01.09.2011 року № ПН-01/09-11-07 є нікчемним правочином.

Апеляційний господарський суд обґрунтовано не погодився з вказаним висновком, оскільки в обґрунтування нікчемності правочину (договору № ПН-01/09-11-07) судом вказано на його невідповідність вимогам ст.ст. 2, 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель". Проте, у ст.ст. 2, 40 вищезгаданого Закону України (із змінами, внесеними Законом України від 08.07.2011 року N 3612-VІ (3612-17), тобто в редакції, яка діяла на момент укладення договору купівлі - продажу насіння від 01.09.2011 року № ПН-01/09-11-07) вказано лише на заборону укладати договори без проведення процедури тендерних закупівель.

Згідно ч. 5 статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Частиною 4 ст. 40 цього ж Закону встановлено, що забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 42 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону, а такожу разі його укладення з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим частини другої статті 31, абзацом четвертим частини п'ятої статті 36 та абзацом першим частини третьої статті 39 цього Закону.

Оскільки вказані обставини не мали місця, тому договір № ПН-01/09-11-07 не є нікчемним, а його може бути визнано недійсним у судовому порядку.

За змістом ст. 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду, а оспорюваний правочин може бути визнаний недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін.

Крім того, волевиявлення сторін на укладення договору № ПН-01/09-11-07 було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у встановленій законом (письмовій) формі, спрямовано на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, сторонами виконувались зобов'язання, передбачені правочином (відповідачем прийнято товар, підписано видаткові накладні та акт звірки взаємних розрахунків, яким підтверджено наявність заборгованості за договором), зміст правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, учасників правочину, а отже відповідає вимогам, передбаченим ст. 203 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, підстави для визнання судом першої інстанції під час розгляду справи договору № ПН-01/09-11-07 недійсним (нікчемним) були відсутні, а тому вимога про стягнення з державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України" заборгованості є правомірною.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/5497/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Мачульський Г.М.