Справа № 133/146/15-п

Провадження № 33/772/66/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 р. м. Вінниця

Суддя Апеляційного суду Вінницької області Пасько Д.П., за участю прокурора Каменяр С.В., скаржника ОСОБА_1 - особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а також її захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційні скарги особи притягнутої до адміністративної відповідальності та її адвоката на постанову судді Козятинського міськрайонного суду від 5 березня 2015 року, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку с. Жежелів Козятинського району Вінницької області, працююча Жежелівським сільським головою визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-2 КУпАП і до неї застосовано адміністративне стягнення у виді десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп., -

в с т а н о в и в :

як вбачається з постанови судді ОСОБА_1., обіймаючи посаду Жежелівського сільського голови Козятинського району і будучи відповідно до п.п.»в» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», посадовою особою органу місцевого самоврядування 7 рангу в межах 4 категорії посад, не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, а саме суперечністю між особистими майновими інтересами та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень, всупереч ст.12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», не повідомила відповідну раду про наявність конфлікту інтересів, та приймала участь у голосуванні при прийнятті рішення Жежелівської сільської ради від 14.05.2014 року 30 сесії 6 скликання щодо преміювання її як сільського голови за підсумками роботи за 1 квартал 2014 року, в ході якого дане рішення було прийнято одногласно.

Вона також визнана у тому, що діяла аналогічним чином і 10.07.2014 року на 31 сесії 6 скликання тієї ж сільської ради, де в порядок денний було включено питання щодо її преміювання як сільського голови, яке не було прийнято більшістю голосів, та на якій розглядалося питання щодо надання їй відпустки та виплати матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, де за результатами голосування, дане рішення прийнято одноголосно, незважаючи на наявність конфлікту інтересів, а саме суперечністю між особистими майновими інтересами та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомила про конфлікт інтересів.

З наведеного суддя зробив висновок, що ОСОБА_1 під час сесії Жежелівської сільської ради в 2014 році не повідомила про конфлікт інтересів безпосереднього керівника та підтримала прийняття позитивного рішення, що стосується отримання нею матеріальної допомоги та премії, чим порушила вимоги п.п.1,2 ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та скоїла адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст.172-7 КУпАП.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови судді місцевого суду щодо неї як незаконної та необґрунтованої і про закриття провадження по справі. Своє прохання ОСОБА_1 мотивує тим, що при розгляді протоколу про корупційне правопорушення, складеного щодо неї, не було враховано, що у неї, як сільського голови немає безпосереднього керівника, якого вона мала повідомляти про наявність конфлікта інтересів щодо її преміювання та надання матеріальної допомоги, а на сесіях сільської ради, під час яких вирішувалися ці питання вона не приймала участі у голосуванні щодо цих питань, депутатам же було відомо які питання вирішуються.

Порушенням з боку судді законодавства вона вважає те, що згідно резолютивної частини постанови судді її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-2 КУпАП та застосовано відповідне стягнення хоча дана стаття взагалі виключена з КУпАП.

Крім того, вона вважає, що при складанні протоколу про адмінправопорушення щодо неї були допущені порушення норм КУпАП стосовно назви протоколу та зазначення її посади, вручення її копії протокола.

В апеляційній скарзі захисника ставиться питання про скасування постанови судді як незаконної, оскільки вона не вчиняла адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП, а проведені прокуратурою района перевірки не виявили жодних порушень в її роботі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала апеляційні скарги, захисника ОСОБА_2, який звернув увагу на те, що ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за статтею, яка виключена з КУпАП, виступ прокурора, яка заперечила щодо задоволення апеляційних скарг, оскільки, на її думку, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст.172-7 КУпАП, вивчивши матеріали судової справи, обміркувавши доводи апелянтів приходжу до висновку, що апеляції частково обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Вважаю, що при здійсненні провадження у справі про адміністративне правопорушення суддею місцевого суду не в повному обсязі дотримані положення ст.245 КУпАП щодо завдань таких проваджень, зокрема щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а також щодо вирішення її в точній відповідності з законом, чим порушено і положення ст.7 ч.2 КУпАП, якою встановлено, що провадження у таких справах здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як вбачається з оскаржуваної постанови її мотивувальна частина протирічить резулятивній частині щодо визначення того, яке ж правопорушення вчинила ОСОБА_1. Зокрема, з мотивувальної частини постанови вбачається, що суддя вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст.172-7 КУпАП, проте у резулятивній частині постанови зазначає, що ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.172-2 КУпАП і до неї застосовано відповідне адміністративне стягнення у виді штрафу, хоча дана стаття взагалі виключена з КУпАП і за нею особа не може бути притягнена до адміністративної відповідальності.

Тому судове рішення має бути скасоване за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-2 КУпАП на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП, а провадження по справі закрито.

В зв'язку з наведеним вважаю недоцільним аналізувати інші доводи апелянтів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 294 ч.8 п.2 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

апеляційні скарги ОСОБА_1 та її захисника задовольнити частково.

Постанову судді Козятинського міськрайонного суду від 05.03.2015 року, якою ОСОБА_1 визнана винною за ст.172-2 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн., скасувати та закрити провадження по справі за даною статтею за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Дана постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Д. Пасько

З оригіналом згідно: