УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2015р. Справа № 876/4655/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, м.Ужгород
на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2013р. у справі №2а-4402/11
за позовом ОСОБА_1, м.Ужгород
до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, м.Ужгород
про нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
14.09.2011р. позивач: ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, просив визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо невиплати з 2009р. по 2011р. ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за період з 2009р. по 2011р., в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням виплаченої суми.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2013р. у справі №2а-4402/11 адміністративний позов ОСОБА_1 за 2009-2010рр. залишено без розгляду.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2013р. у справі №2а-4402/11 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо не нарахування та невиплати в користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 2011р.; зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2011р. у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач: управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради належним чином і відповідно до вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України №341 від 04.04.2011р. виконало свій обов'язок перед позивачем з виплати щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, у розмірі 460,00грн. Апелянт просить врахувати, що він не є головним розпорядником коштів для виплати спірної допомоги і що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування, вказує на порушення судом першої інстанції норм бюджетного законодавства України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до вимог ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:
Задоволюючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є учасником бойових дій, якому відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня виплачується грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 визнано, що звуження змісту та обсягу прав громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається. Обов'язок щодо нарахування і виплати спірної недоплати слід покласти на управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними, з огляду на наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Закон №3551-XII) щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, обов'язок щодо виплати якої, за правилами ст.171 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" статтю 12 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 такі положення визнані неконституційними.
Отже, з 22.05.2008р. відновлено дію статті 12 Закону №3551-XII, відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам війни має становити п'ять мінімальних пенсій за віком.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2011 році Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не зупинявся та не змінювався, тому позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ст.12 цього Закону.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору щодо виплати допомоги до 5 травня у 2011 році необхідно керуватися Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, виплата щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік для учасників бойових дій повинна становити п'ять мінімальних пенсій за віком, з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що правильно встановлено судом першої інстанції.
Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст.9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2013р. у справі №2а-4402/11 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, - залишити без задоволення.
2. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2013р. у справі №2а-4402/11, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга