АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4410/15 Справа № 190/192/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Митошоп В. М. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Судді-головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Левцунову І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.03.2006 року в розмірі 32768.68 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 8685.20 грн; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 22046.88 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500.00 грн; штраф (відсоткова складова) - 1536.60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.03.2006 року уклав з відповідачем кредитний договір № б/н, за умовами якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Внаслідок умов укладеного між сторонами договору, відповідач своєчасно не надавав позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами. Таким чином, відповідач порушив умови кредитного договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яку він добровільно не погашає, тому позивач просить суд стягнути у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором зазначену суму 32768.68 грн.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 року відмовлено ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог.

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося з апеляційною скаргою на зазначене рішення, де ставить питання про його скасування, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк (позовна давність) для звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів.

З такими висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2006 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір № б/н.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідач періодично погашав заборгованості за кредитною картою, і останнє погашення було здійснено 03.10.2012 року.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

В даному випадку, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли відповідач після 03.10.2012 року припинив погашення кредитних коштів.

З позовом до суду банк звернувся 16.12.2013 року, тобто в межах позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у позові у зв'язку зі спливом позовної давності.

Посилання суду на постанову Верховного Суду України від 19.03.20014 року №6-14 цс14, є помилковим, оскільки в зазначеній постанові йдеться про кредитні кошти, повернення яких за умовами кредитного договору визначено періодичними щомісячними платежами.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно заяви від 23.03.2006 року ОСОБА_5. отримав у позивача кредит у розмірі 5000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом/а.с. 7/.

Внаслідок несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом виникла заборгованість.

Право кредитора, в даному випадку, вимагати від боржника повернення кредиту передбачене ст.1050 ЦК України.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором її загальний розмір 32768.68 грн., яка складається: заборгованості за кредитом 8685.20 грн; з заборгованості по відсоткам 22046.88 грн; штраф (фіксована частина) 500 грн; штраф (процентна складова) 1536.60 грн.

За таких обставини колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків підлягає задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.8.6. Умов та правил надання банківських послуг клієнт за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більше ніж на 120 днів, зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову/а.с. 9/.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Частиною третьої статті 267 ЦК України передбачено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до суду першої інстанції з відповідною заявою про застосування позовної давності /а.с. 57/.

Отже, вказані в позовній заяві штрафи, є разовими платежами, право на стягнення яких виникло у банку з 30.09.2008 року, тобто після того, як відповідач перестав погашати один з платежів о грошовому зобов'язанню, тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.

За таких обставин позовні вимоги банку підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом 8685.20 грн. та з заборгованості по відсоткам 22046.88 грн. на загальну суму 32768.68 грн. (8685.20 грн. + 22046.88 грн.)

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати в частині відмови у стягнення заборгованість по кредиту та відсотків за користування кредитом, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2015 року скасувати в частині відмови у стягнення заборгованість по кредиту та відсотків за користування кредитом.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н. від 23 березня 2006 року станом на 31.10.2013 року у розмірі 32768.68 грн., яка складається: з заборгованості по кредиту - 8685.20 грн; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 22046.88грн., та судові витрати в розмірі 121.80 грн.

В іншій частині Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2015 року залишити без змін.

Рішення суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів, з дня проголошення.

Головуючий: Е.І. Григорченко

Судді: Н.О. Кочкова

Л.О. Каратаєва