Справа № 161/5218/15-ц

Провадження № 2/161/2156/15

У Х В А Л А

06 квітня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гринь О.М.,

при секретарі – Салію А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «ВіЕс Банк» звернулося в суд з заявою про забезпечення позову.

Просить суд накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 (паспорт серії АС 763761, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 25.09.2001 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (паспорт серії АС 705485, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 19.10.2000 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), рухоме майно: ОРЕL Zаfira, д.н.з. НОМЕР_2 належний ОСОБА_2, нерухоме майно належне боржникам, квартира АДРЕСА_1. Обмежити право виїзду ОСОБА_1 (паспорт серії АС 763761, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 25.09.2001 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (паспорт серії АС 705485, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 19.10.2000 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_2 України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом при розгляді заяви встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявна заборгованість за кредитним договором перед ПАТ «ВіЕс Банк» на суму 37 590,48 доларів США. При цьому ПАТ «ВіЕс Банк» просить накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 (паспорт серії АС 763761, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 25.09.2001 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (паспорт серії АС 705485, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 19.10.2000 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), рухоме майно: ОРЕL Zаfira, д.н.з. НОМЕР_2 належний ОСОБА_2, нерухоме майно належне боржникам, квартира АДРЕСА_1. Обмежити право виїзду ОСОБА_1 (паспорт серії АС 763761, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 25.09.2001 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (паспорт серії АС 705485, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 19.10.2000 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше. Однак заявник взагалі не мотивує та не надає доказів щодо відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Також встановлено, що ПАТ «ВіЕс Банк» не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, яким чином існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення його позову. Не вказано причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов і необхідно застосувати саме такі види його забезпечення в сукупності.

Отже, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ПАТ «ВіЕс Банк» про забезпечення позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 210 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.