ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
05.03.09 |
Справа №7/37-09. |
Господарський суд Сумської області у складі: головуючого- судді Рижкова М.Б., розглянувши матеріали справи №7/37-09 за заявою кредитора – Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі до боржника –Закритого акціонерного товариства “Білопільська меблева фабрика”(41800, м. Білопілля, вул. Шевченка, 22; ід. код 00275062)
про визнання банкрутом,
за участю:
представник кредитора- не з»явився
представника боржника – Губський О.М.
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.02.2009р. було порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства “Білопільська меблева фабрика” по ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Представник кредитора в судове засідання не з»явився з невідомих причин в умовах належного повідомлення кредитора про розгляд справи.
Від боржника надійшов відзив на заяву про порушення справи про банкрутство в якому він повністю заперечує про заяви кредитора та вказує на відсутність будь- яких підстав для порушення справи про банкрутство в порядку ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Кредитор вказує на відсутність боржника за місцезнаходженням та неведення ним підприємницької діяльності, що є на його думку, підставою для визнання боржника банкрутом в порядку ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі якщо громадянин - підприємець –боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням або у разі ненадання боржником протягом року до органів ДПА податкової звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана незалежно від розміру вимог кредитора та строку виконання зобов”язань.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 названого Закону якщо відомості які підлягають внесенню до державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру не були до нього внесені вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Названий Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст.19 Закону). Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до абзацу 5 ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”місцезнаходження юридичної особи- адреса органу або особи яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (виконавчий орган).
Єдиним належним доказом відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням є наявність такого запису в Єдиному державному реєстрі.
Всупереч вимогам закону заявник такого доказу суду не подав.
Крім того, кредитор вказує на наявність ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, а саме: відсутність показників нарахування заробітної плати та обчислення страхових внесків, незвітування до органів зайнятості та органів соціального страхування, неспоживання боржником комунальних послуг, що не може служити доказом відсутності його підприємницької діяльності.
З відзиву боржника вбачається, що він має намір продовжувати свою діяльність і припиняти її не бажає.
Враховуючи вищевказане, суд не вбачає підстав для визнання боржника банкрутом в порядку ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тому провадження у справі підлягає припиненню.
Керуючись ст.ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд-
У Х В А Л И В :
1. Провадження у справі №7/37-09 про банкрутство ЗАТ «Білопільська меблева фабрика» - припинити.
2. Копію даної ухвали надіслати кредитору, боржнику, державному реєстратору, Сумському обласному сектору з питань банкрутства, органу ВДВС.
СУДДЯ М.Б.РИЖКОВ