ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
27.01.09 Справа № 26/108
27 січня 2009 р. справа № 26/108
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів Т.С. Процик
О.П. Дубник
при секретарі Науменко І.В.
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕРГО»(далі ТзОВ «НВП «ЕРГО») б/н і дати вх. № 807 від 01.08.08 р. та б/н і дати вх. № 904 від 22.08.08 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 24.06.08 р.
у справі № 26/108
за позовом ТзОВ «Інжкомбуд», м. Львів
до відповідача: ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ЕРГО», с. Малехів Жовківського району Львівської області
про стягнення 38 082,79 грн.
за участю представників:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився.
Ухвалою від 07.08.08р. порушено апеляційне провадження у справі №26/108 за апеляційною скаргою б/н і дати (вх.№ 807 від. 01.08.08р.) а.с. 56. (вх. № 188-07 від 21.07.08р. суді першої інстанції) і призначено розгляд апеляційної скарги на 07.10.08р.
Апеляційна скарга б/н і дати з збільшеними вимогами (вх.№808 від 01.08.08р.) а.с.62 (вх.№277-07 від 31.07.08 в суді першої інстанції) повернута апелянту ухвалою від 07.08.08р. (а.с.61) і після направлення апелянтом в обґрунтування поважності причин пропуску строку на її подання поштового конверту і поновлення строку на подання апеляційної скарги призначена на 07.10.08р. (а.с. 64) тобто обґєднано в одне провадження.
Ухвала апеляційної інстанції від 07.10.08р. оскаржена апелянтом в касаційному порядку і скасована постановою Вищого господарського суду України від 19.11.08р. (а.с. 89)
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.08р. склад колегії суддів змінювався.
Ухвалами від 07.10.08р і 09.12.08р. розгляд апеляційної скарги відкладався.
Ухвалою голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.08р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги (а.с.76)
Оскільки ст.94 ГПК України передбачено форму і зміст апеляційної скарги в якій від апелянта вимагається вказати в апеляційній скарзі підстави з яких порушено питання про перегляд рішення з посиланням на норми законодавства і матеріали, тому ухвалою від 27.08.08р. суд апеляційної інстанції вимагав від апелянта надати письмове обґрунтування підстав, однак апелянт вимог суду апеляційної інстанції не виконав.
Про час і місце розгляду апеляційної скарги сторони належно повідомлениі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 366844 і№366843 про вручення ухали від 07.10.08р.і поштові повідомлення №3791842 і №3791834 про вручення ухвали від 09.12.08р.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, судом встановлено:
Рішення господарського суду Львівської області від 24.06.08р. у справі 26/108 суддя Деркач Ю.Б. позовні вимоги про стягнення суми 38 082 грн. 79 коп. в тому числі 280 02,06 грн. основного боргу, 2240,16 грн. – пені, 7140, 52 грн. інфляційних та 700,05грн. річних задоволено, а також стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати (981 грн. –держмита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 8000 грн. на оплату послуг адвоката. (а.с.49)
Рішення мотивоване тим, що відповідачем зобовґязання за договором виконано частково, заборгованість з оплати за отриманий товар документально підтверджена, а тому відповідно до ст.ст. 610, 612, 625 ЦК України, п.п.6.1, 9.6 договору боржник, який прострочив виконання грошового зобовґязання, на вимогу кредитора зобовґязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Щодо стягнення судових витрат в тому числі послуг адвоката суд першої інстанції посилається на договір укладений між адвокатом і позивачем, платіжні документи про оплату послуг.
Апелянт в апеляційній скарзі б/н і дати (вх.№ 807 від. 01.08.08р.) а.с. 56., просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення господарського суду Львівської області і припинити провадження. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що жодних ухвал ним не отримано, а в апеляційній скарзі б/н і дати (вх.№ 904 від. 22.08.08р.) а.с. 68. вважає, що судом безпідставно стягнуто послуги адвоката на суму 8000грн. просить скасувати рішення господарського суду Львівської області в частині стягнення послуг адвоката на суму 8000грн. та пені 2240,16грн.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційна скарга розглядається апеляційним судом за наявними доказами у справі.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Львівської області від 23.06.08 р. частковому скасуванню, виходячи з такого:
Сторонами підписано договір №14/06 від 14.06.06 р. на постачання товару. Згідно п.1 і п.2 договору сторони домовились поставляти і оплачувати товар в асортименті, кількості і за оцінками вказаними в специфікації та накладних, які на думку сторін є невідґємними частинами цього договору. Кількість, асортимент та термін поставки кожної окремої партії товару погоджується сторонами окремо у вигляді письмового замовлення, в тому числі переданого факсом.
Відповідно до п.3 договору, ціна на товар вказується в специфікації, яка є невідґємною частиною договору, а також зазначається в рахунках-фактурах та накладних.
Відповідно до п.9.6 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки оплати.
Відповідно до ст.179 ГК. України при укладенні господарських договорів, сторони можуть визначити зміст договору на основі: вільного волевиявлення, примірного договору, типового договору, договору приєднання.
Відповідно до ст.180 ГК України зміст господарського договору становить умови договору, які погодженні сторонами так і ті які приймаються сторонами як обовґязкові умови відповідно до діючого законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну, строк дії договору, а саме: номенклатура, асортимент, кількість продукції.
Як видно з договору №14/06 від 14.06.06 р. між сторонами укладено договір на основі вільного волевиявлення.
Аналогічний порядок укладення договору передбачено ст.628-635 ЦК України.
Відповідно до ч.8 ст.181 ГК України, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним. Якщо одна з сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ст.642 ЦК України).
Однак як видно з видаткових накладних (а.с.11-22) передаючи товар відповідачу позивач в накладних сам зазначив, що товар відпущено без замовлення, тобто не на умовах передбачених п.п. 1.2 договору. Крім цього в матеріалах справи відсутні специфікація до договору, а також замовлення відповідача який саме товар, його кількість, якого асортименту, якою ціною він просить поставити покупцю.
Оскільки в момент підписання договору і скріпленими печатками підписів, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, тобто не досягли згоди щодо предмету, асортименту, кількості, ціни такий договір визнається неукладеним.
Факт отримання товару вказаного в претензії №5 від 06.06.07р. відповідач не заперечив, доказів оплати суду не надав, актом звірки взаєморозрахунків від.08.06.07р. підтверджено суму боргу 28002,06 грн., рішення господарського суду Львівської області в частині стягнення основного боргу не оскаржується апелянтом, тому рішення щодо стягнення основного боргу слід залишити без змін.
Відповідно до ст.230 ГК України за порушення господарського зобовґязання сторона яка його порушила зобовґязана сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Оскільки між сторонами у даній справі не виникло грошове зобовґязання за договором, а п.6 договору визначено строк оплати за отриманий товар, згідно умов договору позивачем порушено строк передбачений ч.6. ст.232 ГК України щодо нарахування пені, тому в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені на суму 2240,16 грн. слід відмовити, а отже в цій частині рішення господарського суду Львівської області підлягає скасуванню.
Посилання апелянта на безпідставність стягнення витрат на оплату послуг адвоката на суму 8000грн. відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки як видно з матеріалів справи між позивачем і адвокатом Петруняк Є.В. укладено договір № 04/8-2 від 23.04.08р. про підготовку та ведення даної справи. В п.3.1. договору сторони погодили ціну 8000грн., а платіжним дорученням від 15.05.08р. № 1702 позивач перерахував адвокату суму 8000грн. за надані послуги, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню на користь позивача.(а.с.30) Розмір вартості послуг адвоката діючим законодавством не передбачений.
Виходячи з суми 38 082,79грн. позовних вимог сума 8000грн. послуг адвоката складає 20,1% від ціни позову.
Рішення в частині стягнення інфляційних і річних апелянтом не оскаржується, відповідає вимозі ст.625 ЦК України.
Отже рішення господарського суду Львівської області від 24.06.08р. у справі 26/108 підлягає скасуванню в частині стягнення пені на суму 2240,16 грн.
Керуючись ст.ст. 91, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задоволити частково.
Рішення господарського Львівської області від 24.06.08р. у справі №26/108 скасувати в частині стягнення пені на суму 2240грн.16коп., стягнення держмита на суму 22грн.07коп, інформаційно технічних послуг на суму 11грн.10коп.
В решті рішення господарського суду Львівської області від 24.06.08р. у справі 26/108 залишити без змін.
Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Процик Т.С.
Дубник О.П