ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 17-2-32-2/02-9251

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К.(доповідач), Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційні скарги Дубовки Сергія Анатолійовича та Державного виробничого житлово-побутового підприємства

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року

у справі господарського суду за заявою до № 17-2-32-2/02-9251 Одеської області Закритого акціонерного товариства "Одесводоканал" Державного виробничого житлово-побутового підприємства

про визнання банкрутом

За участю представників: ГПУ - Атаєвої Д.К.; Одеської міської ради - Маджук І.О.; Дубовки С.А. - Побережного В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя - Грабован Л.І.) від 25.03.2005 по справі №17-2-32-2/02-9251 затверджено мирову угоду від 07.02.2005 року, укладену між кредиторами - ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та ТОВ "Балтік контрол Україна", боржником, підписану головою комітету кредиторів, боржником - Державним виробничим житлово-побутовим підприємством та інвестором - ТОВ "Підприємство інвалідів "Порятунок". Провадження у справі припинено. Припинено повноваження керуючого санацією Державного виробничого житлово-побутового підприємства арбітражного керуючого Гуліда Д.М.

Одеський дошкільний навчальний заклад "Ясла-Садок" №75 Одеської міської ради, не погоджуючись з зазначеною ухвалою, звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просив: скасувати ухвалу господарського суду Одеської області про припинення провадження у справі №17-2-32-2/02-9251 від 25.03.2005 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року (колегія суддів: Філінюка І.Г. - головуючий, Пироговського В.Т., Жекова В.І.) ухвалу господарського суду Одеської області від 25.03.2005 року у справі № 17-2-32-2/02-9251 - скасовано, апеляційну скаргу Одеського дошкільного навчального закладу "Ясла-Садок" №75 Одеської міської ради - задоволено та направлено справу для подальшого розгляду до господарського суду Одеської області.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Дубовка Сергій Анатолійович та Державне виробниче житлово-побутове підприємство звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року скасувати та припинити провадження у справі №17-2-32-2/02-9251, посилаючись на порушення та невірне застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 43, 91 ГПК України, 36, 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 14.05.1992 N 2343-XII в редакції, що діяла до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Під час розгляду справи встановлені наступні обставини.

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів боржника №6 від 07.02.2005 року, між кредиторами, боржником та інвестором ТОВ "Підприємство інвалідів "Порятунок" вирішено укласти мирову угоду, та доручено арбітражному керуючому подати її господарському суду на затвердження.

Предметом мирової угоди від 07.02.2005 є прощення (списання) кредиторами четвертої черги 50% боргів, в результаті чого на дату підписання мирової угоди вимоги кредиторів до боржника виглядають наступним чином: ТОВ "Балтік контрол Україна": до списання - 1 035 698,28 грн., після списання - 517 849,14 грн.; ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал": до списання - 732 140,53 грн., після списання - 366 070,27 грн., всього 883 919,41 грн. (п.1. мирової угоди).

Відповідно до п.2 мирової угоди від 07.02.2005 року виконання решти зобов'язань боржника Державного виробничого житлово-побутового підприємства, перерахованих в п.1 цієї угоди, в повному об'ємі здійснюється третьою особою - інвестором ТОВ "Підприємство інвалідів "Порятунок", якому кредитори уступають право вимоги до боржника, в обмін на його зобов'язання здійснити погашення боргів кредиторам в наступному порядку: перед ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та ТОВ "Балтік контрол Україна" протягом трьох років з дня затвердження мирової угоди.

Згідно до п.4 мирової угоди, боржник передає в обмін на вимогу інвестора, а інвестор приймає у власність активи боржника - 23 об'єкта, у тому числі нежитлове приміщення першого поверху, яке розташоване за адресою: м. Одеса. вул. Жуковського,17, загальною площею 108,2 кв.м., перелічені у п. 4 мирової годи, право власності на які у інвестора виникає з дня затвердження цієї мирової угоди (п.5 мирової угоди).

Відповідно до умов п.6 мирової угоди, інвестор зобов'язується надати боржнику безоплатну фінансову допомогу в розмірі 147 319 грн. протягом одного календарного місяця з дати затвердження цієї мирової угоди, для погашення останнім податкових зобов'язань, спричинених передачею майна.

25.03.2005 року ухвалою господарського суду Одеської області затверджено мирову угоду від 07.02.2005 у справі №17-2-32-2/02-925.

Суд першої інстанції, затверджуючи мирову угоду, укладену між боржником та визнаними кредиторами у справі і припиняючи провадження у справі про банкрутство Державного виробничого житлово-побутового підприємства, виходив з того, що дана мирова угода укладена з дотриманням норм чинного законодавства, зокрема приписам ст.ст. 35, 37 Закону про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження мирової угоди послався на те, що місцевим господарських судом не перевірені правові підстави виникнення права власності на спірне майно, а саме, на приміщення 1-го поверху в будинку № 17 по вул. Жуковського у м. Одеса саме за боржником.

Згідно із п.1 ст. 35 Закону про банкрутство під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство (ст. 4 Закону про банкрутство).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 37 Закону про банкрутство мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Як встановлено під час апеляційного перегляду судом другої інстанції, Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.02.1963 № 167 "Про переміщення організації" було вирішено передати дитячому садку ОТТУ приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 17, після їх звільнення.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 07.03.1963 № 164 "Про надання дитячому садку № 75 ОТТУ звільненого приміщення Одеського філіалу "Укргипрокоммунстрой" по вул. Жуковського, 17" дитячому садку № 75 ОТТУ було надано звільнене приміщення Одеського філіалу "Укргипрокоммунстрой" по вул. Жуковського, 17.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною) власністю" від 05.11.1991 року № 311 розпочався процес розмежування державного майна між загальнодержавною власністю і комунальною власністю та встановлено, що подальше розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.

Відповідно до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 року № 266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області" до переліку державного майна, що було передано у власність Одеси як міста обласного підпорядкування, увійшли всі дитячі дошкільні заклади. Також було передано весь жилий та нежилий фонд місцевих Рад народних депутатів (додаток № 2).

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 06.04.1992 року №104 "Про прийняття в комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти та культури" було затверджено акти приймання-передачі та перелік державного майна комунальної власності міста по галузям житлово-комунального господарства (додаток № 1), охорони здоров'я (додаток № 2), народної освіти (додаток № 3) та культури (додаток № 4).

Так, в п. 9 додатку № 3 (розділ - Дитячі дошкільні заклади) значиться дитячий дошкільний заклад №75, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 17.

Отже, як встановив апеляційний господарський суд, нежитлові приміщення за адресою м. Одеса, вул. Жуковського, 17, в яких розташований ОДНЗ "Ясла-Садок" №75 Одеської міської ради, було передано із загальнодержавної до комунальної власності м. Одеса.

Згідно ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів,які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

На підставі розпорядження міського Голови від 23.02.2000 року № 125-01 р. "Про передачу приміщень на баланс відділам освіти районних адміністрацій" Представництво по управлінню комунальною власністю передало на баланс відділу освіти Жовтневої районної адміністрації приміщення першого поверху та напівпідвалу, загальною площею 330,06 кв. м. по вул. Жуковського , 17 (дошкільна установа № 75).

З метою подальшого упорядкування використання приміщень, забезпечення належного управління майном, що є власністю територіальної громади, виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення від 26.12.2000 року №817 "Про передачу в управління нежитлових приміщень управлінню освіти виконавчого комітету Одеської міської ради".

На підставі вказаного рішення Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради передало Управлінню освіти виконавчого комітету Одеської міської ради в управління приміщення першого поверх та напівпідвалу, загальною площею 330,06 кв. м. по вул. Жуковського, 17 (дошкільна установа № 75).

На виконання наказу управління освіти Одеської міської ради від 22.12.2004 року "Про прийняття в управління нежитлових приміщень, в яких розташовані заклади освіти" 20.01.2005 року складено та підписано акт приймання - передачі нежитлових приміщень між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та управлінням освіти Одеської міської ради.

Крім того, суд другої інстанції встановив, що довідкою Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 29.09.2004 року № 135-В (т. 2 арк. спр. 118-119) на запит господарського суду Одеської області від 20.09.2004 року визначено лише те, що будинок по вул. Жуковського, 17 зареєстрований за Виконкомом Жовтневої райради народних депутатів відповідно до рішення виконкому №830 від 20.11.1990 року та ГНВО "Салют" ВБМП "Одесбуд" відповідно до рішення Виконкому Жовтневої райради № 1263 від 11.06.1992 року. Водночас, нежитлові приміщення по вул. Жуковського, 17 на час реєстрації права власності за ГНВО "Салют" ВБМП "Одесбуд" за рішенням виконкому від 11.06.1992 року вже були прийняти до комунальної власності міста та передані закладу освіти, відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 06.04.1992 року № 104 "Про прийняття в комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти та культури", відтак, зазначена довідка Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" не може бути належним доказом реєстрації спірних приміщень саме за боржником, оскільки з неї не можливо встановити, які саме приміщення в будинку зареєстровані за Державним виробничим житлово-побутовим підприємством.

Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що спірні приміщення з 06.04.1992 року є власністю територіальної громади м. Одеси. Також, у період з 1992 року по теперішній час Одеська міська рада як власник спірного майна здійснювала управління майном, а ОДНЗ "Ясла-Садок" № 75 Одеської міської ради розміщується в зазначених приміщеннях до теперішнього часу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що затверджуючи мирову угоду, місцевим господарських судом не перевірені правові підстави виникнення права власності на приміщення 1-го поверху в будинку № 17 по вул. Жуковського у м. Одеса саме за боржником.

Разом з тим, слід звернути увагу колегії суддів апеляційної інстанції щодо наявності в ухвалі про затвердження мирової угоди тексту самої мирової угоди на таке.

У постанові Верховного Суду України від 15.01.2015 року у справі №6/354-07, відзначено, що нормами Закону №2343 встановлено обов'язковість долучення до заяви про затвердження мирової угоди тексту цієї мирової угоди та не визначено обов'язку суду викладати у резолютивній частині ухвали про затвердження мирової угоди повний текст затвердженої мирової угоди.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року у даній справі прийнятої з дотриманням норм матеріального та процесуального права і вважає, що доводи касаційної скарги остаточних висновків апеляційного господарського суду не спростовують, зокрема щодо правомірності укладеної між сторонами мирової угоди.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Дубовки Сергія Анатолійовича та Державного виробничого житлово-побутового підприємства залишити без задоволення

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року у справі №17-2-32-2/02-9251 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук