Справа 1-25/2007 рік

ПОСТАНОВА

12 січня 2007 року                         Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в

складі: головуючого - Савенка В.Г.

при секретарі - Сукам Л.І.

за участю прокурора - Донець Т.Б.

представника потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м.

Золотоноша справу про обвинувачення    ОСОБА_1 у

вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК Українн,-

встановив:

В провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України. В ході попереднього розгляду даної справи, при виконання вимог ст.240 КПК України до суду звернувся представник потерпілих - ОСОБА_2 з клопотанням про направлення справи на додаткове розслідування. Свої вимоги він мотивував тим, що при проведенні додатковго розслідування внаслідок ухвали апеляційного суду Черкаської області від 05.09.2006р. ні органом досудового слідства, ні прокурором не було виконано вказівок апеляційного суду щодо кваліфікації дій підсудного за ст. 115 КК України та за ст.357 КК України.

Прокурор в судовому засіданні дане клопотання не підтримав посилаючись на те, що в ході досудового слідства досліджено всі необхідні питання і підстав для повернення справи на додаткове розслідування немає.

Підсудній ОСОБА_1 також дане клопотання не підтримав висловившись про те, що суд взагалі немає підстав для розгляду даного клопотання. Також підсудній вивсловився про те, що в ході досудовго слідства на нього здійснювався психологічний тиск і він просить через те не направляти справу на додаткове розслідування.

Суд, заслухавши доводи сторін, вважає, що клопотання представника потерпілих підлягає повному задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи судя повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час провадження досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. В ухвалі колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 05 вересня 2006 року (а.с. 243) чітко зазначено, що "із справи видно, що Вовк наносив удари дерев'яною бітою у життєво важливі органи потерпілого - груди і голову з великою силою. Це може свідчити про умисел ОСОБА_1 на умисне вбивство. Але органи досудового слідства цей умисел і цю версію належним чином не перевірили ." Після того, як справа була направлена да додаткове розслідування органи досудового слідства, всупереч конкретним вказівкам апеляційного суду, проігнорували їх і не виконали перевірку версії щодо умисного вбивства. Апеляційний суд конкретно у своїй ухвалі вказав, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 121 ч.2 КК України є необгрунтованою. Замість виконання вимог апеляційної інстанції в справу підшивається постанова Золотоніського міськорайонного прокурора від 18 грудня 2006р. (а.с. 280-281), якою від безмотивовано відмовляє у порушенні справи за ст. 115 КК України. Сам текст постанови свідчить лише про намагання просто відписатися в кінці року про виконану роботу, адже в постанові не вказано жодного сер'йозного та вісомого аргументу та доказу про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_1 за ст. 115 КК України. За ч.5 ст. 124 Конституції україни судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Рішення апеляційного суду Черкаської області також є обов'яковим до виконання як і рішення іншого суду . Проте орган досудового слідства проігнорував вказівки апеляційного суду і не виконав їх. Відповідно до вимог п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003р. №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого повинно враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень. Всупереч цьому органом досудового слідства вищезазаначені фактори не досліджені і ім не надана юридична оцінка у вигляді кваліфікації. Без виконання вимог апеляційного суду суд першої інстанції не може проводити розгляд справи, оскільки це є таким порушенням КПК України, яке неможливо усунути в судовому засіданні.

Також в ухвалі апеляційного суду вказано на те, що з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 в приміщенні суду знищив кілька доказів у справі в присутності достатньої кількості свідків. І в матеріалах справи відсутні які-небудь документи про вирішення цього питання. Всупереч даній вказівці апеляційного суду органом досудового слідства знову ж таки не проведено розслідування даного епізоду: не допитані свідки, які були присутні при знищенні доказів, не допитано працівників суду та виконано інші дії. Замість цього підшито постанову в.о. слідчого (навіть не слідчого) (а.с. 277-279) від 02 червня 2006 року, яка своєю датою свідчить про те, що орган досудового слідства проігнорував вимоги апеляційного суду, і просто формально вшив вже прийняту раніше постанову в матеріали справи. Особа вчиняє злочин проти авторитету органів державної влади, який повинен кваліфікуватися за ст. 357 КК України, а досудове слідство, навіть не дослідивши обставини справи та докази, не вбачає в цьому складу злочину і навіть не може це змотивувати.

Такі грубі порушення вимог кримінально-процесуального законодавства неможливо усунути в судовому засіданні і є законною підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Керуючись ст.246 КПК України,-

Постановив:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України направити прокурору Черкаської області для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи діб.

Суддя                                     Савенко В.Г.