справа № 179/74/15-ц

провадження № 2/179/129/15

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 р. Магдалинівський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Новік Д.І.

за участю: секретаря судового засідання - Кривошлик І.Ю..М.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Тютюнник В.М.

представника третьої особи - Феленко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен», треті особи: Відділ держземагенства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області, Реєстраційна служба Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровської області про визначення строку дії договору оренди земельної ділянки та його припинення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про визначення строку дії договору оренди земельної ділянки та його припинення, посилаючись на те, що між нею та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» 01 січня 2010 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 10,580 га (кадастровий НОМЕР_2), що належить їй на праві приватної власності, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, про що у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю зроблено відповідний запис за МД № 7680 від 28 лютого 2002 року та відповідно до акта встановлення меж земельної ділянки в натурі нею 01 січня 2010 року, зазначену земельну ділянку було передано ТОВ «Агро- Овен» в оренду. Так, хоча п. 3 Договору оренди земельної ділянки вказує на те, що одним із обов'язків орендаря є забезпечення державної реєстрації даного договору у встановленому законом України порядку, договір оренди земельної ділянки від 01.01.2010 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі було зареєстровано за реєстраційним № 122230004002373 лише 11 липня 2012 року, тобто після двох з половиною років після його підписання. Системне тлумачення ст.ст. 210, 626, 638, 640, 792 ЦК України, ст.ст. 1, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» дає підстави їй дійти висновку, що вчинення правочину закон пов'язував з фактом його державної реєстрації, яка має правовстановлювальне значення, оскільки у випадку відсутності державної реєстрації правочину він вважається неукладеним й не створює прав та обов'язків для сторін. Після закінчення строку договору відповідач мав переважне право поновити його на новий строк, при цьому у такому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку договору повідомити орендодавця про наміри його продовження. Договір оренди набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації. Проте строк дії договору визначено сторонами з моменту його підписання. Так за актом прийому-передачі вона, як орендодавець, 01 січня 2010 року передала в оренду земельну ділянку відповідачу ТОВ «Агро-овен», як орендарю, який почав фактично користуватися нею і сплачувати орендну плату саме з цього часу. З листом-повідомленням про поновлення цього договору і проектом додаткової угоди відповідно до умов договору та вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у встановлений договором строк до неї відповідач не звертався, тому цей договір на підставі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» припиняє свою дію з 02 січня 2015 року. У разі розрахунку строку дії договору починаючи з 11 липня 2012 року (дати державної реєстрації) враховуючи, що при цьому час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою буде складати більше ніж зазначено умовами договору, будуть порушенні її законні права як орендодавця, так і як власника земельної ділянки. За змістом ст. 640 ЦК України, ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі» державна реєстрація договору вказує лише на його чинність і не може змінювати день укладання договору. Так, у жовтні 2014 року нею на адресу відповідача було направлено лист про припинення умов договору оренди, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, тобто 5 років, та про обов'язок ТОВ «Агро-Овен» повернути їй об'єкт оренди за вказаним договором оренди в порядку передбаченому законодавством України та умовами вказаного договору - протягом трьох днів після 02 січня 2015 року, за результатами розгляду якого відповідач надав їй відповідь від 20 листопада 2014 року, якою фактично у її вимогах було відмовлено та повідомлено, що строк дії договору починається саме з дати його державної реєстрації і закінчується 11 липня 2017 року. Враховуючи викладене позивач вважає, що строк оренди земельної ділянки слід рахувати з часу укладення договору, вважає його припиненим з 02 січня 2015 року і тому просить суд строк дії укладеного 01 січня 2010 року між ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» (код за ЄДРПОУ 25522107) та зареєстрованого Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі 11.07.2012 року за реєстраційним номером 122230004002373 договір оренди землі (кадастровий НОМЕР_2) визначити з 01 січня 2010 року по 01 січня 2015 року та вважати його припиненим з 02 січня 2015 року.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1, яка діє на підставі угоди про представництво клієнта адвокатом від 20.02.2014 року (а.с. 34, 35) підтримала позовні вимоги з підстав вказаних в позові, при цьому також пояснила, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2010 року, визначений сторонами в п'ять років, почався саме з 01 січня 2010 року, відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду позивачем відповідачу від 01 січня 2010 року і саме з цього часу відповідач фактично користувався земельною ділянкою, тим самим виконання істотних умов за договором оренди земельної ділянки почалось з 01 січня 2010 року, пори цьому також державна реєстрація даного договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2010 року відбулась в Оленівській сільській раді Магдалинівського району Дніпропетровської області 21 липня 2010 року за № 658 відповідно до Постанови КМУ від 25 грудня 1998 року за № 2073 «Про затвердження державної реєстрації договорів оренди землі». Також, представник позивача не змогла пояснити коли саме позивачкою виготовлялась технічна документація на належну їй земельну ділянку для укладення договору оренди земельної ділянки між позивачкою та відповідачем від 01 січня 2010 року, без якої не могла відбутись державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, при цьому не заперечувала, щодо залучення до цивільної справи наданого представником відповідача Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача сформованого 12 листопада 2014 року, відповідно до якого технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, кадастровий номер земельної ділянки, була виготовлена 12 грудня 2011 року, яка була необхідною для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, яка відбулась 11 липня 2012 року.

Представник відповідача - Тютюнник В.М., яка діє на підставі довіреності від 02 січня 2015 року (а.с. 36) у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надавши письмові заперечення на позовні вимоги (а.с. 27-30), просила в позові відмовити, посилаючись на обставини вказані в письмових запереченнях, а саме на те, що дійсно між позивачем та відповідачем - ТОВ «Агро-Овен» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 10,580 га (кадастровий НОМЕР_2) (надалі Договір), яка належить позивачці на праві власності. 28 жовтня 2014 року позивачка звернулась до ТОВ «Агро-Овен» з листом про припинення умов договору оренди земельної ділянки та повернення її їй, на що відповідач не погодився і листом від 20 листопада 2014 року відмовив у вимозі щодо дострокового припинення дії договору оренди земельної ділянки, оскільки такі вимоги не відповідають ст.ст. 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі». Враховуючи вимоги ст.ст. 90, 93 ЗК України, ст.ст. 13, 16 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 203, 252, 253, 627, 631, 638 ЦК України учасники правочину - договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2010 року, своє волевиявлення на укладення договору оренди земельної ділянки виявили в момент досягнення згоди з усіх істотних умов (ст. 638 ЦКУ), в тому числі і щодо терміну (строку) дії договору. Умовами Договору, зокрема пунктом 2.3. встановлено, що договір оренди земельної ділянки укладається терміном (строком) на 5 (п'ять) років, починаючи з дати його державної реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (надалі Закон) (у редакції, яка була чинною на час укладення договору) передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Відповідно до статті 18 цього Закону (в редакції чинні станом на час укладення договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Таким чином цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення як позивача так і відповідача при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації. Відносини із реєстрації договорів оренди землі на час виникнення спірних відносин регулювалися, зокрема Законом № 161- XIV «Про оренду землі», Порядком ведення поземельної книги і Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого ПКМУ від 09.09.2009 року № 1021, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельним ресурсах від 02.07.2003 року № 174 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року № 641/7962), що діяли до 01.01.2013 року і відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки. Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, 11 липня 2012 року договір оренди земельної ділянки зареєстровано Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Таким чином дії відповідача щодо здійснення державної реєстрації Договору оренди землі, сторонами яких є позивач та відповідач, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правомірність дій відповідача щодо тимчасового користування земельною ділянкою на протязі 5 років з моменту державної реєстрації укладеного договору оренди землі, ґрунтується на застосуванні вимог законодавства, а саме ст. 93 ЗК України, ст. 13 Закону України «Про оренду землі» та відповідно до умов Договору, який є обов'язковим для сторін, що його уклали (ст. 629 ЦК України). Таким чином, згідно умов договору оренди земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_2) укладеного між ТОВ «Агро-Овен» та ОСОБА_4, строк оренди зазначеної земельної ділянки становить 5 років, починаючи з моменту його державної реєстрації 11 липня 2012 року і закінчується 11 липня 2017 року, в зв'язку з чим прохають суд в задоволені позову позивачу відмовити. Також, представник відповідача пояснила, що державна реєстрації договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2010 року відбулась лише 11 липня 2012 року, в зв'язку з тим, що позивачкою відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача сформованого 12 листопада 2014 року, відповідно до якого технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, кадастровий номер земельної ділянки, була виготовлена 12 грудня 2011 року, яка була необхідною для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Представник третьої особи Відділу Держземагенства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області - Феленко Я.О., яка діє на підставі довіреності від 05 січня 2015 року № 415-0.5-3/2-15 (а.с. 37) в судовому засіданні просила відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки дійсно відділом держземагенства лише 11 липня 2012 року було здійснено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки належної ОСОБА_4, укладеного та підписаного сторонами 01 січня 2010 року, так як для державної реєстрації окрім наданого відділу договору оренди земельної ділянки, паспорту орендодавця, відповідно до порядку посвідчення договорів оренди земельної ділянки необхідна виготовлена технічна документація на передавану в оренду земельну ділянку, яка ОСОБА_4 була виготовлена лише в грудні 2011 року та надана до відділу з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номеру для реєстрації договору в 2012 року. Крім того, договором оренди встановлено строк його дії в п'ять років з моменту державної реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та вказаний пункт договору був погоджений між сторонами і відповідав діючому на час його укладення законодавству. В зв'язку з чим, строк дії договору оренди від 01 січня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Агро-Овен", державна реєстрація якого відбулась 11 липня 2012 року, починається саме з визначеного сторонами строку - з моменту його державної реєстрації Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», яким є саме 11 липня 2012 року.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с. 41), в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» в редакції, що діяла на момент укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки, який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, а також нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини на момент їх виникнення.

Так, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № МД № 7680 від 28 лютого 2002 року (а.с. 10), позивачу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11) на лежить на праві приватної власності земельна ділянка площею 10,580 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2010 року, позивач надала в оренду відповідачу належну їй вказану земельну ділянку, при цьому відповідно до п. 2.3 договору, який як встановлено в судовому засіданні сторонами було підписано добровільно і факт його укладення сторонами не заперечувався, що відповідно до ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає, даний договір земельної ділянки укладається терміном (строком) на п'ять років, починаючи з дати його державної реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (а.с. 5).

Невід'ємними частинами вказаного договору оренди земельної ділянки є: кадастровий план (схема) земельної ділянки з відображенням (у випадку наявності) обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів (а.с. 8 на звороті); акт встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), її приймання та передачі Орендодавцем Орендареві і передачі Орендареві на зберігання межових знаків земельної ділянки на території сільської ради від 01.01.2010 року (а.с. 8); щорічний додаток «Розрахунки по орендній платі» (а.с. 9); копія Державного акту на право власності на землю (а.с. 10).

Оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений 01 січня 2010 року, посвідчений головою Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області ОСОБА_6 за № 658 від 21 липня 2010 року, при цьому його державна реєстрація Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» відбулась 11 липня 2012 року за № 122230004002373 та сформовано реєстраційну справу (а.с. 4, 7).

Відповідно до встановленого законодавства порядку посвідчення договорів оренди земельної ділянки за замовленням позивачки ОСОБА_4, після укладення договору оренди 01 січня 2010 року, була виготовлена технічна документація на передавану в оренду належну їй земельну ділянку, яка була виготовлена лише 12 грудня 2011 року (а.с. 42) та вказана технічна документація надана до Магдалинівського відділу Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»з присвоєнням земельній ділянці, належній ОСОБА_4, кадастрового номеру для реєстрації договору оренди земельної ділянки в 2012 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованим реєстратором 12 листопада 2014 року (а.с. 42-46), наданого представником відповідача та вказані обставини визнані представником позивача та представником третьої особи - відділу Держземагенства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області та доказуванню відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають.

Згідно посилань позивача в позові та пояснень представника позивача в судовому засіданні відповідач почав користуватись земельною ділянкою позивачки з моменту укладення договору 01 січня 2010 року відповідно до акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), її приймання та передачі Орендодавцем Орендареві і передачі Орендареві на зберігання межових знаків земельної ділянки на території сільської ради від 01.01.2010 року, однак доказів цього ними не надано, при цьому суд також враховує ті обставини, що фактично взимку з 01 січня 2010 року (з моменту кладення договору) неможливо використовувати земельну ділянку за її призначенням через погодні умови.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а також обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказуванню.

В судовому засіданні, на підставі наданих сторонами доказів, пояснень представників сторін та третьої особи, беззаперечно встановлено, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та ТОВ «Агро-Овен» укладено та підписано ними 01 січня 2010 року, його державна реєстрація відповідно до п. 2.3 договору відбулась саме 11 липня 2012 року. Даний договір оренди земельної ділянки сторонами не оспорюється та судом не визнавався недійсним. Сторони при його укладенні дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, при цьому волевиявлення на його укладення у сторін було добровільним та визначені ними умови договору не суперечать діючому законодавству.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини щодо дати укладення договору оренди земельної ділянки 01 січня 2010 року, строку його дії в п'ять років, починаючи з дати його державної реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»доказуванню не підлягають.

Позивачем та її представником оспорюється строк дії договору оренди землі, а саме те, що він діє саме з 01 січня 2010 року по 01 січня 2015 року, тобто з моменту підписання договору сторонами та отриманням в користування за актом приймання від 01 січня 2010 року земельної ділянки відповідачем, тому просять суд визначити строк дії укладеного 01 січня 2010 року між ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» (код за ЄДРПОУ 25522107) та зареєстрованого Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі 11.07.2012 року за реєстраційним номером 122230004002373 договір оренди землі (кадастровий НОМЕР_2) з 01 січня 2010 року по 01 січня 2015 року та вважати його припиненим з 02 січня 2015 року.

Вказані твердження позивача та її представника в судовому засіданні є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними ними належним чином шляхом надання належних та допустимих доказів в судовому засіданні виходячи з наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Також враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.

Згідно до ст. 90 Земельного Кодексу України, яка регламентує права власників земельних ділянок, власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Стаття 93 того ж Кодексу дає поняття «Права оренди земельної ділянки», згідно якої право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. При цьому земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам, за короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Відмічено, що Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи і відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Судом в судовому засіданні беззаперечно встановлено факт того, що позивач є власником орендованої відповідачем земельної ділянки і сторони добровільно уклали договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2010 року з визначенням ними у договорі всіх істотних умов щодо об'єкта оренди, строку дії договору, його державної реєстрації, плати за оренду земельної ділянки та інші умови, відповідно до чинного на час укладення договору оренди земельної ділянки законодавства

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і

відповідати його внутрішній волі.

Ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Згідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін, при цьому відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Статтею 17 Закону України «Про оренду землі» визначено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

У ст. 18 Закону України «Про оренду землі» станом на момент укладення договору, передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Вимога про державну реєстрацію договору оренди та наслідки такої реєстрації вказані у ст. 20 Закону. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Також, суд зазначає, що статтею 125 Земельного кодексу України, встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі».

Згідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється зокрема поміж іншим і в разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як видно з оспорюваного договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Агро-Овен", його було посвідчено Оленівською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області 21 липня 2010 року за № 658 та даний договір оренди зареєстровано реєстратором відділу Держкомзему у Магдалинівському районі за № 122230004002373 від 11 липня 2012 року (а.с. 4-7).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», чинної на час укладення договору оренди 01 січня 2010 року, передбачено, що повноваження щодо ведення державного реєстру земель покладені на центр ДЗК, а також державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них проводиться виключно державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» шляхом внесення записів до Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно.

Відповідно до розділу 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації. Державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор) - структурні підрозділи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Таким органом державної реєстрації договорів оренди землі в Магдалинівському районі на час укладення оспорюваного договору оренди був відділ держкомзему в Магдалинівському районі Дніпропетровської області .

Отже, посилання представника позивача на те, що оспорюваний договір був зареєстрований Оленівською сільською радою 21 липня 2010 року є безпідставними та не обґрунтованими на Законі, оскільки на час укладення та реєстрації договору діяла Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», а не як посилається представник позивача в судовому засіданні на Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. за № 2073.

Позивачем в позові та його представником в судовому засіданні не доведено і в судовому засіданні не встановлено та не підтверджено належними та допустимими доказами, факт того, що відповідач умисно саме своїми діями затягнув час державної реєстрації договору оренди земельної ділянки в Магдалинівському відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», тому вказані твердження позивача та представника позивача, можуть бути розцінені судом як припущення, відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Таким чином, оцінюючи всі докази, які були досліджені судом при розгляді справи у їх сукупності та аналізуючи приведені норми законодавства щодо їх застосування до спірних правовідносин, враховуючи добровільно погоджені сторонами істотні умови договору оренди земельної ділянки стосовно строку його дії, установлений законом порядок державної реєстрації договорів оренди землі, суд приходить до висновку про не доведеність та необґрунтованість позовних вимог позивача, в зв'язку з чим, в задоволені позову суд вважає необхідним відмовити в повному обсязі.

Дане рішення суд ухвалює в рамках заявлених позивачем вимог і на підставі наданих доказів (ст.ст. 57-66 ЦПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 51-66, 208-210, 212-215, 218ЦПК України, ст.ст. 202-204, 210, 215, 626-628, 638, 640 ЦК України, ст. 90, 93, 125, 152 ЗК України, ст.ст. 13-15, 17-20, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_4 про визначення строку дії договору оренди земельної ділянки та його припинення - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі проголошення рішення у відсутності особи, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий : суддя Д.І. Новік