ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 876/9800/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

за участю секретаря Корнієнко О. А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 13 жовтня 2014 року по справі № 459/4195/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області, у якому просив визнати дій відповідача щодо відмови в проведенні розрахунку та невиплати надбавки до пенсії як члену сім'ї осіб, що необґрунтовано зазнали політичних репресій в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії з 14 березня 2014 року підвищення у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 13 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує те, що статус репресованого присвоєно йому компетентними органами і не є предметом розгляду даної справи.

Позивач в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задоволено повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга належить до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що мати позивача 21 жовтня 1947 року із с. Хмільне Радехівського району Львівської області була виселена на спецпоселення з конфіскацією майна в Кемеровську область за політичними мотивами, як член сім'ї учасника ОУН-УПА, звідки звільнена 2 березня 1960 року, підтверджується архівною довідкою № 212 від 11 квітня 2011 року, видана ГУ МВСУ по Львівській області.

Відповідно до довідки про реабілітацію від 24.02.2014 року № 01 КР-вих-185 Комісії з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій позивач має статус реабілітованого як член сім'ї репресованої з політичних мотивів родини, згодом реабілітованої.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні заяви про виплати доплати як реабілітованому, оскільки останній не був висланий з постійного місця проживання у місця спецпоселення.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити, що статус реабілітованого встановлює відповідна комісія, повноваження якої ні орган Пенсійного фонду, ні суд перебирати на себе не можуть. Оскільки така комісія уже підтвердила статус позивача, як реабілітованого, видавши йому відповідне посвідчення такий статус не може бути предметом розгляду вказаної справи.

Відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пенсії підвищуються громадянам, - які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з пунктом 6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного Закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

УПФУ в Залізничному районі м. Львова не здійснювало виплати у зв'язку з підвищенням до пенсії позивачу, що передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про пенсійне забезпечення» має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Тому, положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Водночас відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи дату звернення позивача до суду колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову починаючи з 19 березня 2014 року.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 13 жовтня 2014 року по справі № 459/4195/14-а скасувати, та прийняти нову, якою позов задоволити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області щодо відмови в проведенні розрахунку та невиплати надбавки до пенсії ОСОБА_1 як члену сім'ї осіб, що необґрунтовано зазнали політичних репресій в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком починаючи з 19 березня 2014 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії з 19 березня 2014 року підвищення у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст постанови складено 27 березня 2015 року