УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 р. Справа № 876/6184/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М.,Улицького В. З.

за участю секретаря Гнатик А. З.

представника позивача Ольшанецька О. М.

представника відповідача Квасниця Н. Б.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року по справі № 813/213/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а позов задовольнити.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що реальність господарських операцій із контрагентами підтверджується належними доказами. Крім того зазначає, що на вимогу відповідача позивачем на протязі 5 днів надано документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, однак просить провадження в справі закрити оскільки між сторонами досягнено примирення -прийнято рішення про застосування податкового компромісу щодо податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2013 року №0001442210, а щодо податкового повідомлення-рішення №0001452210 позивач відмовляється від позову, оскільки сума таких санкцій ним добровільно сплачена.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вважає що рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Щодо клопотань про закриття провадження у справі не заперечує з підстав на які вказує представник позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не належить задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ГалІО" з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ "БК Євробуд", ТОВ "Гарант буд сервіс" за весь період взаєморозрахунків, про що складено акт № 521/22-10/35620697 від 10 грудня 2013 року.

Перевіркою виявлено порушення:

- пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України - платником податків не надано посадовим особам органів державної податкової служби документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 104806 грн /Т.1 а.с.26/

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001452210 від 26 грудня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями на 510 грн;

- № 0001442210 від 26 грудня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 131007,50 грн, в т. ч. за основним платежем 104806 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 26201,50 грн /Т.1 а.с.8-9/.

Вказані порушення, згідно з актом перевірки, полягають у тому, що позивач безпідставно завищив суму податкового кредиту по господарських відносинах з ТОВ БК "Євробуд" та ТОВ "Гарант буд сервіс", оскільки такі операції фактично не здійснювалися, а також у ненаданні позивачем до перевірки первинних документів по операціях з цими контрагентами.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ БК "Євробуд" позивачем надано:

- договір про надання послуг № 0109-6 від 1 вересня 2011 року, згідно з яким ТОВ БК "Євробуд" (виконавець) зобов'язується за завданням ТОВ "ГалІО" (замовника) надати рекламні послуги в порядку та на умовах визначених договором (пункт 1.1 Договору);

- податкові накладні виписані контрагентом ;

- акти здачі-приймання робіт підписані позивачем і контрагентом ;

- виписки про операції з банку;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних за вересень-грудень 2011 року .

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Гарант буд сервіс" позивачем надано:

- договір про надання послуг № від 3 листопада 2011 року, згідно з яким ТОВ "Гарант буд сервіс" (виконавець) зобов'язується вести справи ТОВ "ГалІО" (замовника) щодо виготовлення та розміщення рекламного продукту (публікацій в пресі, трансляцій на радіо та телебаченні, виготовлення поліграфічної продукції, розповсюдженню рекламних листівок, друку на сувенірній продукції, виготовлення та розміщення рекламної інформації на об'єктах зовнішньої реклами, друк рекламних постерів, написання статей та рекламних текстів, підготовку та розсилку рекламних звернень (листівок) офісами України та поштовими скриньками містами України, розробка оригінал-макетів) (пункт 1.1 Договору) ;

- договір про надання послуг № від 1 грудня 2011 року, згідно з яким ТОВ "Гарант буд сервіс" (виконавець) зобов'язується вести справи ТОВ "ГалІО" (замовника) щодо виготовлення та розміщення рекламного продукту (публікацій в пресі, трансляцій на радіо та телебаченні, виготовлення поліграфічної продукції, розповсюдженню рекламних листівок, друку на сувенірній продукції, виготовлення та розміщення рекламної інформації на об'єктах зовнішньої реклами, друк рекламних постерів, написання статей та рекламних текстів, підготовку та розсилку рекламних звернень (листівок) офісами України та поштовими скриньками містами України, розробка оригінал-макетів) (пункт 1.1 Договору) ;

- податкові накладні виписані контрагентом ;

- акти здачі-приймання робіт підписані позивачем і контрагентом;

- виписки про операції з банку;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних за вересень-грудень 2011 року .

Позивачем надано суду взірці рекламної продукції, що виготовлена на замовлення позивача та розповсюджена відповідними контрагентами.

Однак, на взірцях відсутній тираж, та з них неможливо встановити ким замовлена і ким виготовлена ця рекламна продукція та де вона розповсюджена, а також співставити з актами виконаних робіт по кількості та розміру.

Зокрема, позивачем не надано жодного доказу укладення договорів з контрагентами у містах Тернопіль та Івано-Франківськ, де власне розповсюджувалася реклама позивача.

Крім того, у матеріалах справи є лист виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 579/01-ю від 14 лютого 2014 року про надання інформації, в якому зазначено, що ні ТОВ "ГалІО", ні ТОВ БК "Євробуд", ні ТОВ Гарант буд сервіс" дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Тернополі не надавалися.

Так само, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради листом № 539/01-20/51 від 24.03.2014 року повідомив, що ТОВ "ГалІО", ТОВ БК "Євробуд", ТОВ "Гарант буд сервіс" дозволів на розміщення рекламних конструкцій у м. Івано-Франківську не отримували.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 3 липня 1996 року розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Свідок - директор ТОВ "ГалІО" ОСОБА_3, показав, що договори з контрагентами укладалися в офісі фірми по вул. Зеленій, 238 у м. Львові; самих керівників контрагентів він не бачив, до підписання йому приносили договори вже підписані контрагентом. Розбіжність у прізвищах проставлених у договорі з ТОВ "Гарант буд сервіс" та податкових накладних виписаних контрагентом пояснити не зміг, пояснив що ні з ОСОБА_4 ні з ОСОБА_5 особисто не знайомий. На запитання суду де і ким саме здійснювався друк та розповсюдження рекламної продукції відповіді не дав та пояснив, що у процесі виконання угоди покладався на своїх контрагентів. Звідки йому стало відомо, що ТОВ БК "Євробуд" та ТОВ "Гарант буд сервіс" надають рекламні послуги суду не пояснив.

Також, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач намагався здійснювати контроль за виконанням договору про надання рекламних послуг, виготовленням та розповсюдженням реклами (документи що свідчать про погодження макетів рекламної продукції, про відрядження працівників до місць розповсюдження реклами тощо), адже ТОВ "ГалІО" вперше співпрацювало з даними контрагентами, на що виділено достатньо великі для даного підприємства кошти в загальній сумі 628832,20 грн.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що первинні документи, якими оформлено виконання цих операцій виключно для отримання податкової вигоди, не несуть достовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами у розумінні бухгалтерського і тим більше податкового обліку.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

В акті перевірки зазначено, що посадовими особами ТОВ "Галіо" не надано первинних документів на підставі яких сформовано та задекларовано склад витрат у декларації про прибуток, відповідно даною перевіркою неможливо встановити включення або не включення до складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) в повному обсязі отриманих товарів (робіт, послуг) від ТОВ БК "Євробуд" та ТОВ "Гарант буд сервіс".

Покликання позивача на те, що документи неможливо надати на вимогу податкового органу з тих причин, що прийнято рішення про участь працівників підприємства у загальнонаціональному страйку суд до уваги не бере, оскільки лист податкового органу про надання документів до перевірки датований 22 листопада 2013 року, а протоколи загальних зборів на якому висловлено підтримку загальнонаціонального страйку складений 2 грудня 2013 року. Крім того, позивач не довів, що участь у загальнонаціональному страйку унеможливлювала надання документів на вимогу податкового органу.

Таким чином, податковим органом правомірно на виконання вимог пункту 121.1 статті 121 ПК України застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 510 грн.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про вірне вирішення судом першої інстанції спору.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги клопотання позивача про закриття провадження у справі на підставі примирення, щодо податкового-повідомлення рішення від 26 грудня 2013 року №0001442210 та на підставі відмови від позову щодо податкового повідомлення рішення №0001452210.

З огляду на вимоги статті 157 КАС України та статтей 51, 113, 203 цього Кодексу суд апеляційної інстанції , не вбачає, що ці дії позивача суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

До клопотань позивача про закриття провадження у справі долучено платіжні доручення на суму 5240,30 грн. та 510 грн.

Щодо підтвердження досягнення примирення відповідачем подано також клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін в часині податкового повідомлення-рішення №0001442210 та рішення про погодження застосування податкового компромісу.

Відповідно да згаданого рішення загальна сума заниження податкового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 26 грудня 2013 року №0001442210 з податку на додану вартість складає 104806 грн, відповідно загальна сума податкових зобов'язань, що підлягає сплаті ТзОВ "ГалЮ" для досягнення податкового компромісу, складає 5240,30 грн. (5%).

Підсумовуючи викладене колегія суддів прийшла до переконання що клопотання про закриття провадження у справі належать до задоволення, а з огляду на те, що суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для скасування рішення суду першої інстанції таке належить визнати нечинним.

Керуючись статтями 51, 113, 157, 157, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО" залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року по справі № 813/213/14 визнати нечинною, а провадження в справі закрити.

Ухвалу апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Кузьмич С. М.

Судді: Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст ухвали складено 3 квітня 2015 року