Справа № 2-а-7/2007
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року Садгірський районний суд м. Чернівці
в складі: головуючого судді: Проскурняка І.Г.
суддів: Асташева С.А.
Байцар Л.В.
при секретарі: Богонос Г.Й.
за участю позивача ОСОБА_1та представника відповідача Погорєлової М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 на дії Державної судової адміністрації України щодо відмови у призначенні щомісячного грошового утримання, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 5.12.2006 року звернувся до суду з позовом до державної судової адміністрації України, в якому просить визнати незаконними заперечення ДСА України щодо призначення йому щомісячного грошового утримання. Свої вимоги він обґрунтовує тим, що він працює на посаді судді ІНФОРМАЦІЯ_1 і в силу Указу Президента України „Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", яким передбачено зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку і отримання щомісячного грошового утримання, повного періоду проходження строкової військової служби, набув право на призначення щомісячного грошового утримання. Вказує на те, що 15 лютого 2006 року адміністрація апеляційного суду направила в ДСА України всі необхідні документи щодо нього для отримання погодження та встановлення щомісячного грошового утримання з урахуванням терміну строкової військової служби в Демократичній Республіці Афганістан у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за три місяці. Перевіряючи дані документи, відповідач прийшов до невірного висновку про те, що дана пільга щодо нього, як учасника бойових дій, не розповсюджується, оскільки він не є військовослужбовцем. Посилаючись на ст. 57 Закону України „Про пенсійне забезпечення", постанову ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року „Про пільги військовослужбовцям, робітникам і службовцям, що перебувають у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної республіки Афганістан, та їх сім'ям", яка є спеціальною нормою і застосовується до визначеної даною постановою категорії осіб без будь-якого виключення, просив визнати незаконним заперечення державної судової адміністрації України від 07.03.2006 року щодо призначення йому щомісячного грошового утримання та зобов'язати державну судову адміністрацію України погодити призначення йому щомісячного грошового утримання від 15 лютого 2006 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Представник державної судової адміністрації України Погорєлова М.Ю. в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, пояснила, що Законом України „Про статус суддів" передбачено умови та підстави, за наявності яких суддя має право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання. Обов'язковою умовою для встановлення щомісячного грошового утримання відповідно до ст. 43 вищевказаного Закону є наявність стажу роботи на посаді судді не менше 20 років. При цьому Указ Президента від 10.07.1995 року „Про додаткові заходи щодо соціального захисту судців" доповнює даний Закон і зазначає, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання зараховується, зокрема, період проходження строкової військової служби. Однак, спеціальним законодавством, яке регулює право суддів на відставку, не допускається зарахування строкової військової служби в пільговому обчисленні. Ст.. 57 Закону України „Про пенсійне забезпечення" вказує, що військово служба в складі діючої армії у період бойових дій, в тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Про зарахування до вислуги років для призначення пенсії саме військовослужбовцям йдеться також у пункті 1 постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року „Про пільги військовослужбовцям, робітникам і службовцям, що перебувають у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їх сім'ям". ОСОБА_1 працює на посаді судді з травня 1993 року, до стажу роботи також зараховується проходження строкової військової служби у Демократичній Республіці Афганістан в календарному обчисленні та половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, однак згідно з представленими документами позивач ще не набув права на відставку, а тому і на одержання щомісячного грошового утримання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 обраний на посаду судді в травні 1993 року, з грудня 2002 року і по даний час працює суддею ІНФОРМАЦІЯ_1. З 04 липня 1979 року по 08 липня 1981 року він проходив строкову військову службу і в період проходження служби, з 01 лютого 1980 року по 08 липня 1981 року, приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан в складі обмеженого контингенту радянських військ у ДРА (а.с. 5-7, 17-18).
Відповідно до вимог ч.І ст.43 Закону України від 15.12.1992 року „Про статус судців", який є спеціальним законом, що регулює в тому числі і питання пенсійного забезпечення, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку. За правилами частини четвертої вказаної статті до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, під час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
А відповідно до Указу Президента України від 10 липня 1995 року „Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання, крім стажу трудової діяльності, визначеного ч.4 ст.43 Закону України „Про статус судців", зараховується повністю період проходження строкової військової служби і половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.
Змістом зазначеної норми не встановлений порядок обчислення строків цієї служби. А тому при вирішенні цього питання необхідно застосовувати правила, встановлені загальними законами, які регулюють пенсійне забезпечення.
Так, ст. 57 Закону України від 05 листопада 1991 року „Про пенсійне забезпечення" передбачає, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах в порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Згідно ст. 17 Закону України від 09 квітня 1992 року „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393
„Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової
допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" встановлено, що для
призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України „Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються : дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР. ... Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Пунктом 3 зазначеної постанови встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час.
Постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року „Про пільги військовослужбовцям, робітникам і службовцям, що перебувають у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їх сім'ям" також передбачалось пільгове зарахування часу військової служби на території ДРА до пенсійного стажу за вислугою років у співвідношенні - один місяць за три місяці (п.1 постанови).
Посилання відповідача на те, що при призначенні пенсії за спеціальним законодавством, яке регулює право суддів на відставку, а саме, Законом України „Про статус судців", зарахування строкової військової служби на пільгових умовах не передбачено, а тому дана пільга не може бути застосована, є безпідставними, оскільки вищевказана постанова ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР на даний час має законну силу і не протирічить чинному законодавству.
Також безпідставними є доводи державної судової адміністрації України про те, що дана пільга щодо позивача, як учасника бойових дій, не може бути застосована, оскільки він не є військовослужбовцем.
На підставі ст. 2 Закону України від 25.03.1992 року „Про загальний військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Вказаним Законом встановлюються такі види військової служби : строкова військова служба, військова служба за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин та інші. Збройні сили України комплектуються військовослужбовцями через військові комісаріати шляхом призову громадян на військову службу на підставі загального військового обов'язку (ст.4 Закону).
Таким чином, ОСОБА_1 являвся військовослужбовцем строкової* військової служби, та знаходився в складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, і підпадає під дію постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17.01.1983 року „Про пільги військовослужбовцям, робітникам і службовцям, що перебувають у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їх сім'ям".
Крім того, зарахування суддям строкової військової служби до стажу роботи без врахування вказаної пільги призведе до урівняння зарахування до стажу суддям проходження звичайної строкової військової служби з проходженням військової служби у складі діючої армії у період бойових дій. Також такий підхід поставить в нерівне положення суддів і усіх інших категорій працівників (що отримують пенсії за Законом України „Про пенсійне забезпечення"), які проходили строкову військову службу у складі діючої армії в період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, що є порушенням конституційного принципу рівності перед законом.
На підставі викладеного, ст. 43 Закону України від 15.12.1992 року „Про статус суддів", ст. 57 Закону України від 05.11.1991 року „Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 2,4 Закону України від 25.03.1992 року „Про загальний військовий обов'язок і військову службу", Указом Президента України від 10.07.1995 року № 584-95 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", п.1 постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17.01.1983 року № 59-27 „Про пільги військовослужбовцям, робітникам і службовцям, що перебувають у складі обмеженого контингент радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їх сім'ям", ст.ст. 2, 11, 71, 86, 159, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Державної судової адміністрації України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання з урахуванням терміну строкової військової служби в пільговому обчисленні - неправомірними.
Зобов'язати Державну судову адміністрацію України погодити призначення ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання від 15 лютого 2006 року за НОМЕР_1 з урахуванням проходження ним строкової військової служби в складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної республіки Афганістан з 01 лютого 1980 року по 08 липня 1981 року у пільговому обчисленні - один місяць за три місяці.
Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 7 грн. 50 коп. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови до ІНФОРМАЦІЯ_1 через Садгірський районний суд м. Чернівці.
Головуючий - суддя : Проскурник І.Г.
Судді: Асташев С.А.
Байцар Л.В.