АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/6849/14-к Номер провадження 11-кп/786/260/15Головуючий у 1-й інстанції Степура А. А. Доповідач ап. інст. Бурда К. І.

Категорія: ухвала

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді Бурди К.І.,

суддів Корсун О.М., Маліченка В.В.,

при секретарі Токар М.І.

з участю прокурора Пархоменка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 грудня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавської області, мешканцю АДРЕСА_1, українця, громадянину України, не одруженого, освіта середня спеціальна, раніше судимого:

25.06.2011 року вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області за ст. 140 ч.2, 17, ч.2 ст. 141, 42, 44 КК України на 2 роки позбавлення волі, ст. 46-1 КК України з відстрочкою на 2 роки;

· 12.02.2013 року вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області за ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 185, 70, 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 28.09.2005 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 5 днів;

· 18.04.2007 року вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області зач.2 ст. 289, 69, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Звільнений 01.04.2011року умовно-достроково на 1рік 2 місяці 3 дні;

· 14.05.2012 року вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186, 70, 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі

відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення в порядку ст. 81 КК України на невідбуту частину покарання.

Згідно ухвали суду, до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України. Своє клопотання мотивував тим, що вдруге адміністрація установи КВК № 69, де він відбуває покарання не може вирішити його питання про умовно-дострокове звільнення.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд вказав, що ОСОБА_2 відбуває покарання за умисний тяжкий злочин, і на час звернення до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення, фактично відбув більше 2/3 строку призначеного покарання, однак не довів свого виправлення. Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, під час утримання в слідчому ізоляторі м. Полтава він характеризувався негативно, допускав порушення режиму утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, мав сім стягнень, які погашені у встановленому законом порядку, заохочень не мав.

Далі суд вказав, що з 23.06.2012 року засуджений відбуває покарання у Кременчуцькій виправній колонії УДПтСУ в Полтавській області (№69). За час відбування покарання зарекомендував себе незадовільно, допускав порушення режиму відбування покарання, за що дев'ять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи, чотири стягнення не зняті і не погашені. Один раз заохочувався правами начальника установи. По відношенню до представників адміністрації установи не ввічливий, виконує їх законні вимоги лише під постійним контролем, на заходи виховного характеру реагує байдуже. Не приймає участь у суспільному житті колективу засуджених.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить ухвалу районного суду скасувати, а його клопотання про умовно-дострокове звільнення задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що адміністрація установи КВК № 69, де він відбуває покарання не може вирішити його питання про умовно-дострокове звільнення. На думку засудженого, останній своєю сумлінною працею довів виправлення.

Крім того, засуджений ОСОБА_2 просив розгляд його апеляційної скарги повести без його участі.

Заслухавши думку прокурора про залишення ухвали суду без зміни, вивчивши матеріали клопотання та особової справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 хоч і відбув 2/3 строку призначеного покарання, проте як під час утримання в слідчому ізоляторі, так і відбуваючи покарання в виправній колонії характеризується негативно, допускав порушення режиму, мав 16 стягнень, чотири із яких не зняті та не погашені. Тільки один раз заохочувався правами начальника установи.

Комісією установи від 11 грудня 2014 року було відмовлено ОСОБА_2 у застосуванні до нього умовно-дострокового звільнення в зв'язку з недоведенням свого виправлення.

Доводи апеляції ОСОБА_2 про наявність підстав для його умовно-дострокового звільнення нічим не підтверджуються, а викладені вище обставини свідчать про те, що засуджений не довів своє виправлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 19 грудня 2014 року щодо нього - без зміни.

СУДДІ:

Бурда К.І. Корсун О.М. Маліченко В.В.