Справа № 2а-25 /2009/
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2009 року
Волноваський районний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Ромахова В.І.
При секретарі Копачинської С.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Волноваському районі Донецької області “Про поновленного пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недотриманої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі про поновленного пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недотриманої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, мотивуючи свої вимоги наступним.
Позивач віднесено до категорії дітей війни та відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" і рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі № 6-рп (№ 1-29/2007р.) він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком на 1.01.2006р. складала 350 грн., з квітня 2006р. - 359грн., з жовтня 2006р. - 366грн., з січня 2007р. - 380грн., з квітня 2007р. - 406грн., а з жовтня 2007р. - 411грн.
Відповідач зазначену доплату не нараховував та не виплачував, що є неправомірною бездіяльністю. Сума недоплати з 2006 року складає 2733,30грн.
Просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача по не нарахуванню належної йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії в Україні за віком, починаючи з 2006 року, зобов'язати відповідача здійснити йому зазначене нарахування, компенсувати недоплачену суму 2733,30грн.
Позивач у зал суду не з*явився, просить суд розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, та письмові заперечення проти позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війн віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війн (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, віднесено до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Волноваському районі та отримує пенсію з віком, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.5).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, що діяла з 09.07.2007 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на З0 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У судовому засіданні встановлено та це не оспорюється сторонами у справі, що відповідачем зазначене підвищення протягом 2007 року позивачу не сплачувалося.
Статтею 7 вищевказаного Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок кошті державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно ді якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовувати чи змінювати обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а такоя встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державні пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків - 25, у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційно гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про держави соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-111 згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числ мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-1 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр" від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур'єр" та „Голос України" від 20 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, доплата до пенсії позивачу як особі, що має статус дитини війни, має визначатися, виходячи із наведених вище розмірів.
Посилання відповідача на те, що нормативними актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується для виплати підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" суд не приймає з огляду наступне.
Відповідно до ст. 8 КАС України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Згідно ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімального прожиткового мінімуму з 9 липня 2007 р. протиправним та зобов'язує відповідача зробити нарахування такої доплати.
У задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача компенсувати позивачу недоотриману суму доплати у розмірі 2733,30 грн. суд відмовляє, оскільки ці вимоги не грунтуються на вимогах закону. До того ж, сплата недоотриманої суми доплати може бути здійснена відповідачем тільки після її нарахування.
Позовні вимоги, які стосуються визнання дій неправомірними та відновлення права на перерахунок пенсії з 2006 року, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 110 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни передбачені абзацом сьомим ст..5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01.01.06р., а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Також, на думку суду, не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, оскільки, як встановлено судом, ОСОБА_1 дізнався про належну йому надбавку у теперішній час із засобів масової інформації.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що своєчасність та правильність нарахування виплат покладається законодавством України виключно на Управління Пенсійного фонду України, та не є обов*язком осіб, які мають право на даний вид соціальної виплати. Тому будь-які підстави вважати, що позивач, достовірно знаючи про належні йому виплати, без поважних причини не звернувся до суду у встановлений законом річний строк, відсутні.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Волноваському районі про поновленного пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недотриманої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”,- задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі нарахувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. І ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: