Справа № 219/2437/15-ц

2-н/219/776/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу

06.04.15 Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Брежнев О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ – Енергія» до ОСОБА_1, про видачу судового наказу щодо стягнення боргу за комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника ОСОБА_1. суму боргу за спожиту теплову енергію за період з 01 березня 2010 р. по 01 лютого 2015 р. в розмірі 1792,01 грн. та судові витрати.

Згідно зі статтею 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, а також може бути видано в інших випадках, встановлених законом.

Але відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про видачу судового наказу, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності то така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.

Відповідно до п. 10 Постанови ВССУ від 23.11.2011 року, ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.

У зв’язку з тим, що з наданих заявником документів вбачається пропуск позовної давності та враховуючи неможливість часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки вимога щодо стягнення суми боргу за спожиту теплову енергію за період з 01 березня 2010 р. по 01 лютого 2015 р. в розмірі 1792,01 грн. не може бути визнана судом безспірною, а тому не підлягає розгляду у порядку наказного провадження у зв’язку із наявністю спору про право.

Приймаючи рішення про неможливість часткового задоволення вимог, зазначених у заяві про видачу судового наказу, суд не знаходить підстав для застосування норм ч. 5 ст. 100 ЦПК України щодо можливості постановлення ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині вимог, яку не підлягають розгляду у порядку наказного провадження, оскільки норми даної статті не можуть бути застосовані при наявності спору про право.

За таких обставин суддя вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, та роз’яснити заявникові, що відповідно до ч.2 ст. 101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення до суду з тією ж самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 96, п. 2 ч.3 ст. 100, 101 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У прийняті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ – Енергія» до ОСОБА_1, про видачу судового наказу про стягнення боргу за комунальні послуги - відмовити.

Роз’яснити заявнику його право на звернення з тими самими вимогами до суду у позовному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.     

                     Суддя: О. А.Брежнев