Справа № 219/2493/15-ц

6/219/64/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2015 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

судді               Павленко О.М.,

при секретарі           Гаврилюк К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Артемівську Донецької області подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,-

в с т а н о в и в:

старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням, погодженим начальником ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області, про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, вказуючи, що на виконанні у ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції перебуває виконавче провадження з виконання вимоги № Ф-407, виданої 8.09.2014 року Артемівською Об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 5608 гр. 68 коп. Зазначає, що 11.12.2014 року ним винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копія постанови направлена боржнику. Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику було надано строк на самостійне виконання виконавчого документа, але рішення самостійно боржником не виконано, при цьому при проведенні виконавчих дій було встановлено, що боржник систематично перетинає межі України. Вказує, що ОСОБА_2 транспортних засобів, сільськогосподарської техніки не має, на обліку УПФУ м. Артемівська та Артемівського району Донецької області як отримувач пенсії не перебуває. 11.12.2014 року боржниці був направлений виклик про явку до відділу ДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції на 19.12.2014 року, але ОСОБА_3 до відділу не з’явилася. При виїзді за місцем її мешкання, а саме: АДРЕСА_1, було встановлено, що двері квартири ніхто не відчинив, зі слів сусідів боржниця за вказаною адресою не мешкає, але сусіди відмовилися від підпису в акті, місце реєстрації боржниці невідоме. А тому, вважає, що відповідно до положень Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну громадян України» наявність в особи невиконаних зобов’язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань.

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з» явився, просив справу розглядати за його відсутності.

         Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.

Відповідно до ч.2  ст.377-1 ЦПК України суд розглядає подання державного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без виклику чи повідомлення боржника.

     Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

        Судом достовірно встановлено, що 8.09.2014 року Артемівською Об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області була винесена вимога № Ф-407 про сплату ОСОБА_2 боргу (недоїмки) у розмірі 5608 гр. 68 коп. (а.с. 8). Вказана вимога була направлена боржнику ОСОБА_2 та згідно вказівки поштового повідомлення 10.10.2014 року отримана її матір’ю (а.с.7).

11.12.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_1 було відкрите виконавче провадження за вказаною вимогою № Ф-407, копія постанови направлена боржникові (а.с.9).

19.02.2015 року державним виконавцем був накладений арешт на кошти боржника ОСОБА_2, що містяться на рахунку ПУАТ «Фідобанк» в межах суми 5608 гр. 68 коп. (а.с.11). Згідно листа начальника розрахунково – операційного центру ПУАТ «Фідобанк» вказана постанова державного виконавця від 19.02.2015 року була прийнята до виконання, однак залишок коштів на рахунку недостатній для виконання вказаної постанови (а.с.13).

Згідно довідки Управління пенсійного фонду України м. Артемівська та Артемівського району Донецької області ОСОБА_2 як отримувач пенсії на обліку не перебуває (а.с.14).

Відповідно до листа ДАІ м. Артемівська та Артемівського району Донецької області станом на 18.12.2014 року транспортні засоби за ОСОБА_2 не зареєстровані (а.с.16).

Відповідно до рапорту лейтенанта міліції Часовоярського МВМ ОСОБА_4 від 28.02.2015 року ним здійснювався привід ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області, однак було встановлено, що за місцем її мешкання, а саме: АДРЕСА_2 двері квартири ніхто не відчинив, сусіди від підпису відмовилися (а.с.12).

20.03.2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_1 був здійснений виїзд до боржника ОСОБА_2 за місцем її мешкання, а саме: АДРЕСА_2. При цьому було встановлено, що двері квартири ніхто не відчинив, зі слів сусідів боржниця за вказаною адресою не мешкає, її місце знаходження невідоме, сусіди від підпису в акті відмовилися (а.с.6).

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України подання державного виконавця розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, а тому саме на останнього покладається тягар доказування.

    Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в  Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

            Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. 

Згідно до ст. 6 ч.2 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України"  громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон в разі, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

     За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»  державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

З погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.

При цьому особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

 Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому Законом.

Однак старшим державним виконавцем суду не надано достовірних доказів того, що боржник ОСОБА_2 отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження, була іншим чином повідомлена про існування такої постанови. Таких доказів не надано та не зазначено про їх існування. Суду не надані відомості про обізнаність боржника з наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання.    

Старший державний виконавець Абдула Р.В. зазначає, що боржнику було надано строк для самостійного виконання виконавчого документа, однак вона його не виконала, проте саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Однак з матеріалів справи такого факту не вбачається.

           Ухиленням боржника від виконання своїх зобов'язань не можна вважати лише    наявність статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашення боргу в добровільному порядку.

В обґрунтування подання старшим державним виконавцем ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 не надано достовірних доказів того, що боржник дійсно умисно ухиляється від виконання наявних в неї зобов'язань.

Разом з тим, державний виконавець на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» вчинив дії щодо виявлення рухомого та нерухомого майна боржника. Однак, державним виконавцем не проведені всі необхідні виконавчі дії для встановлення фактичного місця мешкання або перебування боржника. Так, в акті виходу за місцем проживання від 20.03.2015 року сам державний виконавець зазначає, що місце знаходження ОСОБА_2 невідоме, рапорт працівника міліції також свідчить про те, що боржник за вказаною адресою не проживає. Причини неявки до відділу ДВС Артемівського МРУЮ державним виконавцем не з’ясовувались, розшук боржника не оголошувався. 

Більш того, державним виконавцем не надано достовірних доказів на підтвердження того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання вимоги про сплату боргу, не надано доказів, що свідчать про те, що за час виконання вимоги боржник виїжджала за межі України.

А тому, на підставі викладеного, суд відмовляє старшому державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_1 в задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України

   На підставі ст. 33 Конституції України, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 313 ЦК України,  ст.ст.11, 25 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" та, керуючись ст.ст. 10, 210, 377-1 ЦПК України , суд, -

постановив:

        у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.

          Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

          Суддя -