ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.02.2009 року Справа № 16/180пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Єжової С.С.
Журавльової Л.І.
секретар судового засідання: Міхальчук О.А.
за участю представників:
від заявника позову: -повноважний представник не прибув;
від позивача: -Земледенко С.С., головний спеціаліст юридичного
відділу, дов. №01-5-1/3 від 09.01.09;
від відповідача: -Конопльова І.Л., представник за дов. №01/226/1
від 27.04.07;
розглянувши у судовому
засіданні:
апеляційне подання: Прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі
Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області
апеляційну скаргу: Відкритого акціонерного товариства „Трест
„Луганськвуглеавтоматика”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 22.01.09
по справі №16/180пд (суддя –Шеліхіна Р.М.)
за позовом Прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі
Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Трест
„Луганськвуглеавтоматика”, м. Луганськ
про викладення пункту договору у редакції позивача
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2008 року Прокурор міста Антрацит (далі за текстом – прокурор, заявник) в інтересах держави в особі Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області (далі за текстом –Антрацитівська міська рада, позивач), звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 16.09.08 №2436 вих. з вимогами про зміну договору оренди земельної ділянки від 03.07.07 №103000/040739800384 та викладення його пункту 4.1 у наступній редакції: “Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, в грошовій формі у вигляді орендної плати у розмірі 10918 грн. 74 коп./міс., р/р 33217812500010 Антрацитівське ВДК, код 25992095, банк УДК в Луганській області, МФО 804013, код платежу 13050200”.
В період розгляду даної справи у суді першої інстанції позивач відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України за згодою прокурора подав 22.01.09 до господарського суду Луганської області заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив змінити договір оренди земельної ділянки від 14.09.05 №103000/040539800099 та викласти п. 4.1 договору у наступній редакції: „Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі 10918 грн. 73 коп./міс., р/р 33211812600010 Антрацитівське ВДК, код 25992095, МФО 804013, код платежу 13050200”.
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.01.09 у справі №16/180пд позов задовольнити частково, а саме: змінено договір оренди земельної ділянки від 14.09.05 №103000/040539800099, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ, та Антрацитівською міською радою, м. Антрацит Луганської області, та викладено пункт 4.1 договору в наступній редакції: “Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі 5862,59грн. в місяць, р/р 33211812600010 Антрацитівське ВДК, код 25992095, МФО 804013, код платежу 13050200”; з відповідача в дохід Державного бюджету України стягнуто державне мито в сумі 42 грн. 50 коп.
Дане рішення суду першої інстанції мотивовано наступним:
-ст.ст.13, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 12, 83 Земельного кодексу України, ст. ст. 7, 21 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України;
-компетенція позивача по реалізації права власності на землю визначена Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування”, Земельним кодексом України та іншими законами;
-відповідач користується землею в межах територіальної громади м. Антрацит Луганської області у розмірі 2,2363га і цей факт є дійсним, підтвердженим сторонами по справі;
-договором, укладеним сторонами по справі, встановлено, що позивач має право повідомити відповідача про збільшення розміру орендної плати за землю і відповідно до цього вказати розмір плати за землю, що підлягає до сплати відповідачем (п.п. 9.2, 13.1). Таким чином, позивач в односторонньому порядку має право встановлювати орендну плату за користування земельною ділянкою і повідомлю вати про це відповідача, а відповідач зобов’язаний оплачувати змінену плату, підписавши з позивачем про це додаткову угоду до договору у відповідності до вимог Закону України “Про оренду землі”;
-з матеріалів справи вбачається належне повідомлення позивачем відповідача про збільшення плати за землю листом від 23.07.08 №01-588/3 (а.с.11), надісланим на адресу відповідача 26.07.08 (на а.с.12 завірена копія поштового повідомлення), у зв’язку з внесенням змін до Закону України “Про плату за землю”. В цьому ж листі позивач запропонував відповідачеві підписати додаткову угоду до договору про збільшення орендної плати, але відповідач не прийняв пропозицію позивача і встановлену позивачем збільшену орендну плату не сплачував і додаткову угоду до договору оренди не підписав;
-таким чином, виник спір між сторонами по справі і прокурор просить суд внести зміни в договір, якими збільшити орендну плату і порядок її сплати. При цьому, запропонована орендна плата дорівнює 10918 грн. 73 коп., тобто, 131024 грн. 76 коп. на рік, а грошова оцінка земельної ділянки, орендованої відповідачем за вказаною адресою, дорівнює 586258 грн. 57коп., про що сторони вказали у договорі (п.2.4);
-Законом України “Про оренду землі” чітко визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки;
-згідно ст.7 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що у 2008 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, збільшені в 3,1 рази, а коефіцієнт, що застосовується до розрахунку орендної плати в містах з населенням більш ніж 50 тисяч, дорівнює 1,4;
-прокурор та позивач належними доказами підтвердили право позивача на отримання підвищеної плати за оренду земельної ділянки відповідачем та внесення у зв’язку з цим змін в пункт 4.1 договору, яким збільшити розмір орендної плати;
-прокурором та позивачем визначено розмір 10918 грн. 73 коп. щомісячної плати за землю, якою користується відповідач, у відповідності до умов Закону України "Про плату за землю". Але заявник та позивач не врахували вимог ст.21 Закону України “Про оренду землі”, які спростовують вимоги прокурора та позивача в частині щомісячного розміру орендної плати;
-Закон України “Про оренду землі” встановлює обмеження для розміру плати за оренду земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності (у власності позивача) та відноситься до категорії земель несільськогосподарського призначення –саме таку земельну ділянку займає відповідач –не більш ніж 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі на рік, таким чином, від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку займає відповідач, розміром 586258 грн. 57 коп. (в договорі п.2.4) 12 відсотків на рік дорівнює 70351 грн. 03 коп., відповідно, на місяць орендна плата відповідача не повинна бути більшою ніж 5862 грн. 59 коп., тому позов підлягає частковому задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 22.01.09 у справі №16/180пд, прокурор м. Антрацит подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційне подання від 05.02.09 №355 вих, у якому просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування свого апеляційного подання прокурор зазначив, що, на його думку:
-висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи та при винесенні оскаржуваного рішення були неправильно застосовані норми матеріального права;
-судом першої інстанції визначено розмір орендної плати у сумі 5862 грн. 59 коп./міс. з огляду на те, що максимальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду землі”. При цьому суд посилається на п. 2.4 договору, який вказує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 586258 грн. 57 коп. Але ж у судовому засіданні увага зверталась на той факт, що п. 2.4 договору визначена грошова оцінка земельної ділянки, яка була проведена з метою визначена вартості об’єкта оцінки, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову вартість об’єкта оцінки від 19.07.05 (додаток 1) та по суті є експертною грошовою оцінкою, бо не використовувалась при визначенні орендної плати при укладанні договору;
-тільки експертна грошова оцінка земельних ділянок, відповідно до ст. 5 Закону України „Про оцінку земель” проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки;
-для визначення ж розміру орендної плати на земельні ділянки державної або комунальної власності використовуються дані нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, а не окремої ділянки;
-замовниками документації з нормативної грошової оцінки земель населених виступають органи місцевого самоврядування або виконавчої влади. Розроблена техдокументація підлягає обов’язковій державній експертизі та затверджується у межах населених пунктів відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, але Антрацитівською міською радою документація з нормативної грошової оцінки земель міста не замовлялася, тому, при визначенні розміру орендної плати п. 2.4 договору застосовувати не можна;
-розрахунок орендної плати за земельну ділянку, надану відповідачу, було проведено за формою: яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.06 №1724;
-при визначенні розміру орендної плати за земельну ділянку, надану відповідачу в оренду за рішенням Антрацитівської міської ради, застосовано ч. 2 ст. 7 Закону України „Про плату за землю” у зв’язку з тим, що грошову оцінку земель м. Антрацит не проведено, чисельність населення міста від 50 до 100 тис. осіб, а місто Антрацит є містом обласного значення; також враховано положення ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, що визначає: річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю”;
-ст. 64 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” (повне найменування цього Закону –Закон України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”) встановлено, що у 2008 рік по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ч. 2 ст. 7 Закону України „Про плату за землю”, збільшені в 3,1 рази;
-тому, за місяць розмір орендної плати складає 10918 грн. 73 коп.;
-згідно з п. 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.04 №220, розмір орендної плати переглядається у разі зміни земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та в інших випадках, передбачених законом. Отже, враховуючи, що розмір земельного податку змінено Законом України від 28.12.07 №107-VI Законом України №309- VI від 03.06.08 зазначене повинно бути відображено у всіх договорах оренди землі;
-при розрахунку орендної плати позивач діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений законами України.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 22.01.09 у справі №16/180пд, подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 05.02.09 б/н, у якій просить згадане рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач зазначив наступне:
-позивачем не надано жодного доказу та не наведено у відповідності з яким нормативним документом м. Антрацит є містом обласного значення;
-ставка земельного податку, розрахована позивачем у розмірі 1,953 не може бути застосована для розрахунку розміру орендної плати за землю відповідачу;
-позивач посилається на зміни до Закону від 06.10.98 „Про оренду землі”, що були внесені Законом №107- VI, а ле ці посилання є безпідставними, оскільки в п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 14.09.05 зазначено: плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, в грошовій формі у вигляді орендної плати –711 грн. 50 коп./міс. на рахунок орендодавця;
-згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладені господарського договору сторони повинні в будь-якому випадку погодити предмет, ціну та термін дії договору. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України);
-визначення розміру орендної плати, виходячи з трикратного земельного податку, неправомірне;
-при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи; позивачем не доведені обставини, що мають значення для справи, які судом першої інстанції визнані встановленими.
Відповідно до п. 3 роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.02 №04-5/366 апеляційне подання прокурора та апеляційна скарга відповідача розглядаються в одному апеляційному провадженні.
Прокурор за відзивом від 19.02.09 №539 вих та позивач за відзивом, який наданий до суду апеляційної інстанції 24.02.09, заперечили проти доводів відповідача, викладених у його апеляційній скарзі, вважають скаргу відповідача безпідставною та просять залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 22.01.09 у справі №16/180пд –скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач письмового відзиву на апеляційне подання прокурора до Луганського апеляційного господарського суду не подав.
Прокурор у судове засідання, яке відбулося 24.02.09, не прибув, хоча усі сторони у даній справі та прокурор були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.02.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційного подання Прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області, та апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Трест „Луганськвуглеавтоматика”, м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 22.01.09 у справі №16/180пд призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя – Єжова С.С., суддя –Журавльова Л.І.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційного подання прокурора та апеляційної скарги відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню, з огляду на наступне.
У відповідності до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів даної справи, на підставі рішення сесії Антрацитівської міської ради від 16.02.05 №28/20-1 сторони 14.09.05 уклали договір оренди земельної ділянки, загальною площею 2,2363 га, для обслуговування виробничої бази, яка знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. І. Франка, 56 (далі за текстом - договір).
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено підстави виникнення права користування земельною ділянкою, а саме: одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державну реєстрацію, та виникнення права оренди земельної ділянки, а саме –укладення договору оренди і його державну реєстрацію.
Вказаний договір пройшов державну реєстрацію 14.09.05, реєстраційний номер -103000/040539800099.
Згідно статті 18 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до пункту 2.4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є об’єктом оренди, становить 586258 грн. 57 коп.
Умовами п. 3.1 договору сторони встановили строк його дії –на 49 років.
Згідно з п. 4.1 договору сторони домовились, що плата за землю перераховується землекористувачем (відповідачем) щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, в грошовій формі у вигляді орендної плати у розмірі земельного податку – 711 грн. 50 коп.
01.02.06 сторони, на підставі рішення сесії Антрацитівської міської ради від 27.01.06 №39/36, уклали угоду про внесення змін до договору, а саме –у п. 4.1 договору, визначивши, що починаючи з 01.02.06 (орендна плата з січня 2006 року) плата перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним у вигляді орендної плати у розмірі 727 грн. 92 коп. (далі за текстом –угода про внесення змін до договору).
Пунктом 5 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, для державної реєстрації договорів оренди юридична особа (заявник) подає до відповідного державного органу земельних ресурсів:
-заяву про державну реєстрацію договору оренди;
-договір оренди (у трьох примірниках);
-план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду (у трьох примірниках);
-рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності;
-результати конкурсу чи аукціону –у разі набуття права на оренду земельної ділянки на конкурентних засадах;
-копію державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб.
Пунктом 17 зазначеного Порядку встановлено, що у разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації. Перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.
З огляду на вищевикладене, рішення про внесення змін до договору оренди є обов’язковим для проведення державної реєстрації змін до договору оренди.
Матеріали даної справи свідчать про те, що державна реєстрація угоди про внесення змін до договору здійснена не була.
Як свідчать матеріали справи, позивач 29.07.08 за супровідним листом від 23.07.08 №01-588/3 направив відповідачу для розгляду та підписання проект змін від 24.01.08 до договору.
Цей проект змін позивач підписав та скріпив своєю печаткою(далі за текстом –проект змін до договору). Також разом з проектом змін до договору до супровідного листа від 23.07.08 №01-588/3 позивач надав додаток 1 (розрахунок розміру орендної плати на 2008 рік).
У проекті змін до договору позивач запропонував викласти п. 4.1 договору у наступній редакції: „п. 4.1. Плата за землю перераховується „Орендарем” щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі 10918 грн. 73 коп./міс., р/р 33211812600010, Антрацитівське ВДК, код 25992095, МФО 804013, код платежу 13050200. Розрахунок розміру орендної плати на 2008 рік наведений у додатку 1”.
Після викладення запропонованої редакції п. 4.1 договору позивач також у цьому проекті змін до договору запропонував узгодити такі умови: „Ці зміни набувають чинності з 01.01.08, як це передбачено Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, вони є невід’ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 14.09.05 №103000/040539800099 і діють до зміни ставки земельного податку та, відповідно, ставки орендної плати”.
Відповідач вказаний проект змін до договору залишив без розгляду.
За остаточними позовними вимогами, які вирішені судом першої інстанції по суті, заявник позову та позивач наполягають на зміні договору та викладенні п. 4.1 договору у наступній редакції: „Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі 10918 грн. 73 коп./міс., р/р 33211812600010 Антрацитівське ВДК, код 25992095, МФО 804013, код платежу 13050200”.
В обґрунтування позову прокурор та позивач посилаються на те, що:
-Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” (повне найменування цього Закону –Закон України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”) були внесені зміни до ст. 7 Закону України „про плату за землю”, згідно з якими ставка податку на земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, для групи населених пунктів з чисельністю населення від 50 до 100 тис. осіб встановлена 0,45 грн. за кв.м на рік, при цьому застосовується коефіцієнт у містах обласного значення 1,4. Крім цього, ст. 64 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановлено, що у 2008 році по населених пунктах, грошову оцінку яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України „Про плату за землю”, збільшені в 3,1 рази;
-враховуючи викладене, ставка земельного податку за земельні ділянки по м. Антрацит на 2008 рік складає 1,953 грн. за 1 кв.м. на рік. Відповідно змінився і розмір орендної плати за землю по м. Антрацит, до розрахунків якої входить ставка земельного податку;
-у зв”язку з цим та відповідно до п. п. 4.1, 9.2 договору оренди земельної ділянки від 14.09.05 №103000/040539800099 позивачем 31.01.08 повідомлено орендаря про зміни п. 9 вказаного договору оренди стосовно розміру орендної плати, яка встановлена у розмірі 10918 грн. 74 коп. на місяць; відповідач не підписав запропоновані та надіслані на його адресу зміни до договору оренди земельної ділянки від 24.01.08 та про незгоду із змінами позивача не повідомив;
-відповідач не звернувся до позивача для приведення у відповідність договору оренди земельної ділянки, що може мати наслідок сплати орендної плати у розмірі, не відповідаю чому вимогам діючого законодавства.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про плату за землю” плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Частиною 2 статті 7 Закону України „Про плату за землю” встановлені ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено.
Згідно частини 5 статті 7 Закону України „Про плату за землю” Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.
Диференціація ставок земельного податку за функціональним використанням та місцезнаходженням земельної ділянки може бути проведена із застосуванням коефіцієнтів, наведених в таблицях 3.1-3.7 додатка №3, відповідно до Змін і доповнень до розділу 3 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджених спільним наказом Держкомзему, Мінсільгосппроду, Держкоммістобудування, УААН від 15 квітня 1997 року №46/131/63/34.
Відповідно до статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:
-встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом (п. 24);
-вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34);
-затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад (п. 35).
Отже до проведення нормативної грошової оцінки земель в установленому законодавством порядку сільська, селищна, міська рада визначає, коригує та затверджує відповідним рішенням ставки земельного податку, відповідно до діючого законодавства.
Крім того, згідно частини 5 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування” таке рішення ради набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Позивачем не надано суду рішення ради про встановлення ставок земельного податку, та, як слід, відомостей щодо оприлюднення такого рішення.
Позивачем не надано доказів внесення сторонами змін до умов п. 2.4 договору.
Частина перша статті 7 Закону України „Про плату за землю” встановлює, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 цієї статті чи частині 2 статті 6 цього Закону.
З наведеного випливає, що розмір орендної плати, яку має сплачувати відповідач за договором оренди земельної ділянки безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки, яка є об’єктом вказаного договору.
Крім того, прокурором надано витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка затверджена 19.07.05. Згідно відомостей, що містяться у зазначеному витягу, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 19.07.05 складає 586258 грн. 57 коп.
Вказаний витяг складено відповідно до статті 20 Закону України „Про оцінку земель”, п. 4 Порядку Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Української академії аграрних наук, від 27.01.06 №18/15/21/11 „Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”, де передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Форма витягу відповідає формі, що затверджена додатком №2 Порядку Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Української академії аграрних наук, від 27.01.06 №18/15/21/11 „Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”.
Позивачем не надано доказів того, що витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.07.05 складено із порушенням діючого законодавства та підстав не застосування даної нормативної грошової оцінки землі при визначенні орендної плати за землю.
Пунктом 7 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про плату за землю”, у якій змінено ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, зазначена норма визнана неконституційною (рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008, справа №1-28/2008).
Тобто, станом на 01.01.08 ставки земельного податку змінено не було.
Згаданий проект змін до договору позивачем складений, підписаний та скріплений печаткою 24.01.08.
Відповідно до статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин (п. 34).
В матеріалах даної справи відсутні відомості щодо прийняття на відповідному пленарному засіданні позивачем рішення про внесення змін до вказаного договору.
Таким чином, підставою для звернення з пропозицією до відповідача про внесення змін до договору повинно бути відповідне рішення ради про внесення змін до договору оренди, в якому повинні бути зазначені умови договору, що підлягають зміні.
З урахуванням викладеного, відповідач не був зобов’язаний підписувати зміни від 24.01.08 до договору.
За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, судовою колегією Луганського апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора задовольняється частково, а апеляційна скарга відповідача задовольняється у повному обсязі; рішення господарського суду Луганської області від 22.01.09 у справі №16/180пд скасовується на підставі п. 2 ст. 103, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України та приймається нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою відповідача покладаються на позивача –Антрацитівську міську раду, м. Антрацит Луганської області
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційне подання прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі Антраціитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області, від 05.02.09 №355вих, на рішення господарського суду Луганської області від 22.01.09 у справі №16/180пд задовольнити частково.
2.Апеляційну скаргу відповідача - Відкритого акціонерного товариства „Трест „Луганськвуглеавтоматика”, м. Луганськ, від 05.02.09 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 22.01.09 у справі №16/180пд задовольнити.
3.Рішення господарського суду Луганської області від 22.01.09 у справі №16/180пд скасувати.
4.У задоволенні позову відмовити.
5.Стягнути з Антрацитівської міської ради, вул. Леніна, буд. 1, м. Антрацит Луганської області, 94613, ідентифікаційний код №26100822, на користь Відкритого акціонерного товариства „Трест „Луганськвуглеавтоматика”, вул. Радянська, буд. 40, м. Луганськ, 91055 (вул. І. Франка, буд. 56, м. Антрацит Луганської області, 94600), ідентифікаційний код №00181970, витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою відповідача.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова
Суддя Л.І. Журавльова