Справа № 758/2752/15-ц

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарі - Дмитренко Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкоду у здійсненні права власності, шляхом виселення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 пред'явила у суді позов до ОСОБА_2 якому просила суд усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю, шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити, квартиру від належних йому речей, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, перебуваючи на реєстраційному обліку у квартирі, що належить позивачеві на праві власності, проживаючи у ній порушує право власності позивача.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з викладених підстав, просила позов задовольнити повністю.

Представник ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що її довіритель законно проживає у квартирі. Примусове виселення відповідача з квартири порушить права особи на житло.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що кв. АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (прізвище після шлюбу ОСОБА_1) на підставі договору дарування квартири від 07.08.14 (а.с. 5).

Відповідаючи на запитання суду, представник ОСОБА_2 вказала на те, що договір дарування станом на день розгляду справи є чинним та у судовому порядку не оскаржувався.

Згідно довідки Форма № 3 у кв. АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Власником квартири та особового рахунку є ОСОБА_1 (а.с. 11).

16.01.15 ОСОБА_1 направила на адресу ОСОБА_2 лист з вимогою про виселення з квартири та вивезення власних речей. Зазначений лист було отримано ОСОБА_2 26.01.15 (а.с. 15, 16).

ОСОБА_2 отриманий від ОСОБА_1 лист про виселення залишив поза увагою у зв'язку з чим, остання звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

У судовому засіданні пропозицію представника відповідача на врегулювання спору у позасудовому порядку представник позивача відхилила.

Причиною спору між сторонами стала відмова відповідача звільнити квартиру позивача в добровільному порядку.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Судом об'єктивно встановлено, що позивач набула права приватної власності на кв. АДРЕСА_1 на законних підставах.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_2 залишивши поза увагою лист ОСОБА_1, проживаючи у спірній квартирі та зберігаючи у ній власні речі чинить перешкоди позивачеві у здійсненні нею права власності.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та досліджені докази у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 знайшов своє доведення у судовому засіданні, ґрунтується на чинному законодавстві, а тому підлягає задоволенню повністю.

Посилання представника ОСОБА_2 у своїх запереченнях на законність проживання його довірителя у квартирі позивача, не відповідає фактичним обставинами справи, не підтверджується відповідними доказами, не ґрунтується на чинному законодавстві, а тому не приймається судом до уваги.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 243 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, ст.ст. 316, 319, 379, 391 ЦК України та керуючись ст.ст. 3 - 14, 60, 61, 88, 208, 209, 212 - 215, 217, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Усунути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю, шляхом виселення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, ІНФОРМАЦІЯ_1, ) з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити, квартиру від належних йому речей, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Васильченко