АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/2587/14 Головуючий 1 інст. - Шмадченко С.І.
Справа № 640/7138/14-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого : Пономаренко Ю.А.,
суддів : Коровіна С.Г.
Бездітка В.М.,
за участю секретаря Лашаковій Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київського відділення державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, 3-я особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, який в ході судового розгляду справи уточнив та просив визнати за ним право власності на автомобіль "FORD CARGO 3230" номер шасі НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, рік випуску 2006 та усунути перешкоду у користуванні і розпорядженні належним йому автомобілем.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 05.12.2007 року він на торговій біржі "Слобожанщина" придбав автомобіль "FORD CARGO 3230". 07.12.2007р. отримав сертифікат відповідності на вказаний автомобіль, а 10.12.2007р. від митниці отримав посвідчення серії НОМЕР_3 для реєстрації автомобіля в органах ДАІМВС України. У зв'язку з постановкою автомобіля на облік у ДАІ було проведено експертне дослідження автомобіля, і згідно висновку експерта було встановлено, що номер шасі змінений. Крім того, при складанні договору купівлі-продажу автомобіля у договорі було невірно внесені відомості про номер двигуна автомобіля. На автомобілі стоїть двигун під № НОМЕР_1, а у договорі вказаний № НОМЕР_4. Зі слів ОСОБА_4 йому стало відомо, що 19.05.2010 р. зі стоянки фірми "Вітязь" по вул. Северна, 1 його автомобіль "FORD CARGO 3230" забрали робітники Харківської обласної митниці та поставили на стоянку за адресою: м.Харків, вул. Клочковська, 193, тобто автомобіль за рішенням суду був конфіскований і переданий для реалізації до виконавчої служби. Дане рішення суду грубо порушує його право як власника автомобіля і відповідно до ч.1 п.3 ст.388 ЦК України власник автомобіля має право на витребування майна від добросовісного набувача. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_2 звернувся до суду.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду 1 інстанції та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч.1 ст. 303 ЦПК України).
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.
Судовим розглядом встановлено, що 03.12.2007 року Магістральною митницею було здійснено оформлення митної декларації, відповідно до якої громадянин України ОСОБА_4 заявив для постійного користування на митній території України автомобіль марки "FORD CARGO 3230". Для здійснення митних процедур ОСОБА_4 було надано пакет документів. На підставі наданих документів, а також біржового договору від 05.12.2007 р. щодо продажу автомобіля "FORD CARGO 3230" громадянину України ОСОБА_2, було видано його представнику ОСОБА_4 посвідчення НОМЕР_3 від 10.12.2007 р. на реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ для постійного користування.
20.05.2010 року при проведенні перевірки законності перебування автомобіля на Україні співробітниками УСБУ в Херсонській області було встановлено, що номер кузова автомобіля піддавався зміні шляхом перебивання знаків кустарним способом.
Харківською обласною митницею до суду було направленно подання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 352 МК України.
01 березня 2012 року Київським районним судом м. Харкова винесена постанова, якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст..З52 МК України (в редакції від 11.07.2002 р.) і накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації на користь держави автомобіля марки "FORD CARGO 3230".
Відповідно до положень ч.3 та 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вказана постанова суду не змінена, не скасована, підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до принципу диспозитивності сторін, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК України).
Тобто, виходячи із змісту даної статті, суб'єктивний склад сторін визначається позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлено до Київського ВДВС ХМУЮ, в той час як належним відповідачем по справі повинна бути Держава Україна, оскільки відповідно до вищевказаної постанови, спірний автомобіль було конфісковано на користь держави, а Київський ВДВС ХМУЮ у свою чергу є лише виконавцем судового рішення.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" встановлено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК ( 1618-15 ).
Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ч.1. ст. 33 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не заявлялося клопотання про заміну первісного відповідача на належного, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку.
Крім того, позивачем у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України взагалі не надано доказів на підтвердження його права власності на спірний автомобіль. В матеріалах справи також відсутні будь-які докази щодо його придбання ОСОБА_2 З пояснень в суді апеляційної інстанції представника виконавчої служби вбачається, що даний автомобіль реалізувати через торги не вдається можливим.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.
Оскільки доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують, тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке ухвалено додержанням норм закону.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -