КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" квітня 2015 р. Справа№ 910/17515/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
за участю представників
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Слічна С.І. - дов. від 25.02.2015 року № 25/16
від третьої особи: не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Овочторг" на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року
у справі № 910/17515/14 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Овочторг" (м. Тернопіль)
до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" (м. Київ)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю „Диво" (м. Тернопіль)
про визнання договору таким, що припинив свою дію
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство „Овочторг" з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" про визнання договору іпотеки від 12.03.2011 року, укладеного між сторонами по справі, таким, що припинив свою дію.
Ухвалою від 22.09.2014 року господарський суд міста Києва залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Диво".
28.11.2014 року ПАТ „Овочторг" подало заяву про зміну позовних вимог (зміну предмету позову), в якій просило припинити господарські правовідносини між сторонами по справі за договором іпотеки від 12.03.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим за № 1129.
Рішенням від 22.12.2014 року господарський суд міста Києва у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПАТ „Овочторг" звернулося до апеляційного господарського суду з заявою про відновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року по справі № 910/17515/14 і прийняти нове рішення, яким визнати договір іпотеки від 12.03.2011 року, укладений між сторонами по справі, таким, що припинив свою дію.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року ПАТ „Овочторг" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/17515/14 у судовому засіданні за участю представників сторін та третьої особи.
В судове засідання 02.04.2015 року повноважні представники позивача та третьої особи не з'явилися. Позивач та третя особа надіслали клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, які після обговорення судова колегія відхилила, оскільки позивачем та третьою особою не було надано доказів перебування своїх представників у відрядженні (копії наказів, копії квитків тощо). Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
В судовому засіданні 02.04.2015 року представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечувала, проте правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалася та відзиву на апеляційну скаргу не подала.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 12.03.2011 року Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" (кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Диво" (позичальник) уклали договір про надання не відновлювальної кредитної лінії № 005/11, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (кредит) на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього (пункт 1.1 Кредитного договору); надання кредиту здійснюватиметься окремими частинами (траншами) в межах максимального ліміту заборгованості до 28 000 000 грн. включно з графіком погашення заборгованості за кредитом (графік), що наведений в додатку № 2 до цього договору і є його невід'ємною частиною (п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору); погашення всіх траншів кредиту здійснюватиметься з кінцевим терміном погашення не пізніше 11.09.2012 року включно на умовах, визначених цим договором (п.п. 1.1.2 п. 1.1 договору); в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, кредитор укладає з Відкритим акціонерним товариством „Овочторг" (майновий поручитель) договір іпотеки, за яким в іпотеку кредитору передається нерухоме майно, яке належить на праві власності майновому поручителю: будівля добірно-гуртового магазину (літ. В) площею 2 432,6 кв.м, що розташована за адресою: Україна, м. Тернопіль, вул. Подільська, 21, заставною вартістю 19 367 630 грн.; комплекс загальною площею 15 920,3 кв.м, який складається з наступних будівель та споруд: будівля п'ятитисячника (літ А, А') площею 11 307,5 кв.м; фруктосховище (літ. Б) площею 936,3 кв.м; цибулесховище (літ. Г) площею 2 236,9 кв.м; майстерня (літ. Д) площею 371,0 кв.м, майстерня (літ. Е) площею 888,3 кв.м; котельня (літ. Ж) площею 87,7 кв.м; насосна (літ. З) площею 68,9 кв.м; прохідна (літ. М) площею 23,7 кв.м; трансформаторна (літ. Й); трансформаторна (літ. Л); градирня (літ. К); градирня (літ. П), що розташований за адресою: Україна, м. Тернопіль, вул. Подільська, 21, загальною заставною вартістю 30 163 150 грн. (п.п. 1.3.1 п. 1.3 договору); цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 7.3 договору).
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про іпотеку" від 05.06.2003 року № 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Ч. 6 ст. 3 Закону України „Про Іпотеку" визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
На виконання п.п. 1.3.1 п. 1.3 договору від 12.03.2011 року № 005/11 ПАТ „АКБ „Київ" (іпотекодержатель) та Відкрите акціонерне товариство „Овочторг" (яке було переіменоване в Приватне акціонерне товариство „Овочторг", іпотекодавець) 12.03.2011 року уклали договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., за умовами якого: іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості виконання зобов'язань позичальника за договором від 12.03.2011 року № 005/11 таке нерухоме майно: комплекс загальною площею 15 920,3 кв.м, який знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Подільська, будинок № 21, та складається з таких будівель та споруд: будівля п'ятитисячника загальною площею 11 307,5 кв.м, побудована з цегли та з/б панелі, зазначена за планом земельної ділянки за літерами А, А'; фруктосховище загальною площею 936,3 кв.м, побудоване з цегли, зазначене за планом земельної ділянки за літерою Б; цибулесховище загальною площею 2 236,9 кв.м, побудоване з цегли, зазначене за планом земельної ділянки за літерою Г; майстерня загальною площею 371,0 кв.м, побудована з цегли, зазначена за планом земельної ділянки за літерою Д, майстерня загальною площею 888,3 кв.м, побудована із з/б, зазначена за планом земельної ділянки за літерою Е; котельня загальною площею 87,7 кв.м, побудована з цегли, зазначена за планом земельної ділянки за літерою Ж; насосна загальною площею 68,9 кв.м, побудована з цегли, зазначена за планом земельної ділянки за літерою З; прохідна загальною площею 23,7 кв.м, побудована з цегли, зазначена за планом земельної ділянки за літерою М; трансформаторна, побудована з цегли, зазначена за планом земельної ділянки за літерою Й; трансформаторна, побудована з цегли, зазначена за планом земельної ділянки за літерою Л; градирня, побудована з дерева, зазначена за планом земельної ділянки за літерою К; градирня, побудована з дерева, зазначена за планом земельної ділянки за літерою П (п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору іпотеки); будівля добірно-гуртового магазину загальною площею 2 432,6 кв.м, що розташована за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Подільська, будинок 21, зазначений за планом земельної ділянки під літерою В (п.п. 1.1.2 п. 1.1 Договору); договір іпотеки набирає чинності з дати його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема Законом України „Про іпотеку" (п. 6.3 договору іпотеки).
На виконання умов договору від 12.03.2011 року № 005/11 відповідач надав третій особі грошові кредитні кошти у сумі 28 000 000 грн. наступними платежами: 12.03.2011 року у сумі 10 600 000 грн.; 18.03.2011 року у сумі 10 000 000 грн.; 23.03.2011 року у сумі 7 400 000 грн.
ТОВ „Диво" умови щодо погашення кредиту не виконало та у визначений п.п. 1.1.2 п. 1.1 договору від 12.03.2011 року № 005/11 строк кредитні кошти не повернуло.
Оскільки ПАТ „АКБ „Київ" 09.07.2014 року заявило вимоги щодо погашення заборгованості претензією про кредиторські вимоги від 09.07.2014 року № 23-03/1487 на загальну суму 44 969 687 грн., то на думку позивача ним було пропущено шестимісячний строк встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України, а відтак, на думку позивача, іпотека вважається припиненою.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Тобто іпотека визначається як окремий вид застави.
В п. 23 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012 року № 5 зазначається, що при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України „Про заставу", статей 1, 11 Закону України „Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
На відносини з права застави не поширюються норми статті 559 Цивільного кодексу України щодо припинення поруки, оскільки правовідносини за договором застави регулюється нормами параграфа 6 (ст.ст. 572-593) глави 49 Цивільного кодексу України та спеціальним законом, а саме, Законом України „Про іпотеку".
Підстави припинення права застави визначені ст. 593 Цивільного кодексу за приписами якої застава припиняється:
- з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;
- в разі загибелі заставленого майна;
- в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;
- в разі примусового продажу заставленого майна;
- при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;
- в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про іпотеку" іпотека припиняється у разі:
- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
- визнання іпотечного договору недійсним;
- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
- з інших підстав, передбачених цим Законом.
Таким чином, серед вищенаведених підстав припинення застави не містяться посилання на зобов'язання кредитора надіслати поручителю вимогу протягом 6 місяців.
Оскільки підстави припинення іпотеки, як окремого виду забезпечення виконання зобов'язання, безпосередньо врегульовані окремими нормами цивільного закону, суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов'язання незалежно від ступеня їх подібності в суті відносин чи найменуванні сторін.
Місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання позивача на порушення відповідачем ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки до правовідносин, які виникли за договором застави не застосовують правовідносини поруки.
Також позивач повідомив господарському суду, що 01.07.2014 року до господарського суду Тернопільської області Прокуратурою Тернопільської області в інтересах держави в особі ПАТ „АКБ „Київ" було подано позовну заяву до ПАТ „Овочторг" про звернення стягнення на предмет іпотеки у сумі 44 866 872 грн. 14 коп.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012 року № 5 право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК Укарїни, статті 3 і 4 ЦПК України). Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.
Таким чином факт подання позову Прокуратурою Тернопільської області в інтересах держави в особі ПАТ „АКБ „Київ" до ПАТ „Овочторг" також не являється підставою для припинення іпотеки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Овочторг" на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року у справі № 910/17515/14 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року у справі № 910/17515/14 залишити без змін.
3. Справу № 910/17515/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім