ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 квітня 2015 року Справа № 903/164/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької, Л. Рогач

розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постановувід 10.11.2014 Рівненського апеляційного господарського суду

у справі№ 903/164/14 господарського суду Волинської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-Продтрейд"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4

простягнення 56626,27 грн

В С Т А Н О В И В :

Подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 касаційна скарга від 27.11.2014 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України встановлений Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року.

У відповідності до частин 1, 2 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. Із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2015 року становить 1218,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 06.05.2014, відмовлено в задоволені позовних вимог. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 дане рішення скасовано в частині відмови у задоволені позову щодо стягнення суми основного боргу, стягнуто з відповідача на користь позивача 54962,35 грн боргу, в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 у справі № 903/164/14 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2014, справу направлено на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Після нового розгляду постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 рішення господарського суду Волинської області від 06.05.2014 скасовано в частині відмови у задоволені позову щодо стягнення суми основного боргу, у решті - залишено без змін та змінено в частині розподілу судових витрат, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: "1. Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 54962,35 грн. У задоволені решти позову відмовлено."

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 та залишити в силі рішення господарського суду Волинської області від 06.05.2014.

Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову у даній справі скаржник повинен був сплатити мінімальну ставку судового збору в сумі 913,50 грн, обчислену виходячи з оспорюваної суми 54962,35 грн, а сплатив за квитанцією № 0.0.321693073.1 від 29.11.2014 року лише 400,00 грн.

Отже, скаржником до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Згідно частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Статтею 53 цього ж Кодексу передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Відповідно до положень процесуального закону Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності клопотання про відновлення процесуального строку з обгрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 вже звертався до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, однак, в зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано порядку подання касаційної скарги, ухвалою Вищого господарського суду України від 15.12.2014 касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 2 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України .

Вдруге касаційна скарга подана 21.02.2015, отже касаційна скарга подана з пропуском строку, передбаченого статтею 110 Господарського процесуального кодексу України для касаційного оскарження, без клопотання про відновлення цього строку.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга, подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 підлягає поверненню відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 111, пунктів 4, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 у справі № 903/164/14 господарського суду Волинської області повернути скаржнику.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач