донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.03.2009 р. справа №17/167
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
за участю представників сторін: |
від позивача: | Ігнатова Н.О. дов. № Н-01/837 від 14.03.2008р., |
від відповідача: | Сердюченко Ю.М. дов. № 82 від 29.12.2008р. Бондаренко О.О. дов. № 78від 29.12.2008р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 24.12.2008 року |
по справі | №17/167 |
за позовом | Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк |
до | Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта Красноармійська-Західна №1” м. Красноармійськ Донецької області |
про | відшкодування плати за користування вагонами іноземних залізниць у сумі 457грн.96коп. |
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство „Донецька залізниця” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта Красноармійська-Західна №1” м. Красноармійськ Донецької області 457грн.96коп. суми відшкодування плати за користування вагонами іноземних залізниць у квітні-червні 2008р.
В позовній заяві позивач зазначив про те, що іновагони затримувались в очікуванні митного оформлення та прийому вантажу одержувачем, що засвідчено актами загальної форми №№ 14-17, 24, 25. За користування іновагонами у квітні-червні 2008р. на ДП «Донецька залізниця»віднесена сума 7 407 103,50 шв. франків.
Позивачем нарахована плата за користування вагонами за період їх затримки пов’язаної з митним оформленням у сумі 457грн.96коп. (в тому числі 76грн.33коп. ПДВ), оскільки відповідач відмовився від внесення цієї суми, ДП «Донецька залізниця»звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення даної суми у примусовому порядку.
Господарський суд Донецької області рішенням від 24.12.2008р. у справі № 17/167 визнав позов безпідставним і таким, що задоволенню не підлягає. Відмовляючи у задоволенні позову дійшов до висновку, що спірні іновагони знаходились на станції в очікуванні митного оформлення, а Статутом залізниць України не передбачено, що у разі затримки вагонів інших держав, пов'язаної з митним оформленням, вантажовласники та порти відшкодовують залізницям плату за користування цими вагонами. Посилання позивача на Правила користування вагонами і контейнерами визнав безпідставними, оскільки дані Правила затверджені Мінтрансом України, в той час як ч.4 ст.119 Статуту залізниць України передбачає, що порядок відшкодування залізницям плати за користування вагонами інших держав має визначати Укрзалізниця, а не Мінтранс України і з огляду на ч.2 ст. 19 Конституції дійшов до висновку, що визначення порядку відшкодування залзіницям плати за користування вагонами інших держав не є компетенцією Мінтрансу України.
Вимоги щодо стягнення податку на додану вартість у розмірі 76грн.33коп. нарахованого на суму плати за користування вагонами також визнав безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено нарахування ПДВ на суми, що підлягають відшкодуванню одними особами на користь інших у зв’язку із внесенням останніми цих сум третім особам на виконання відповідних зобов’язань. Господарський суд дійшов до висновку, що вартість відшкодування плати за користування іноземними вагонами не є базою оподаткування у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим нарахування ПДВ на ці суми визнав безпідставним.
Державне підприємство „Донецька залізниця» м. Донецьк, не погоджуючись із рішенням господарського суду від 24.12.2008р. у справі № 17/167, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник скарги вважає рішення господарського суду прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права - ст. 119 Статуту залізниць України, п. 1, 14 Правил користування вагонами і контейнерами, ст.ст.1,3,4 Закону України «Про податок на додану вартість», а також з порушенням норм процесуального права –ст. 43 ГПК України в частині необхідності всебічного, повного і об’єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи.
Заявник скарги вважає, що усі завантажені вагони, що знаходяться на станціях в очікуванні подачі під вантажні операції з причин, що залежать від вантажовласника є такими, що перебувають в користуванні вантажовласника, тому відповідач повинен відшкодувати залізниці плату за весь час користування іновагонами.
Відповідач просив рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2008р. у справі № 17/167 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
На станцію Чумакове ДП “Донецька залізниця” 10.04.08р., 16.05.08р., 11.06.08р. надішли імпортні вантажі на адресу Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта Красноармійська-Західна №1” у вагонах №№ 68660935, 68449446, 68182336, 61126207, 6715449, 68644087, 61255824, 64945413, 65457707, що належали Російській залізниці.
Вищевказані вагони з вантажем знаходились на станції Чумакове, але не були прийняті відповідачем для здійснення вивантаження у зв’язку з необхідністю проведення митного оформлення. Після здійснення митного оформлення вагони з вантажем були прийняті відповідачем, що підтверджується актами загальної форми №№ 14, 15 від 10.04.08р., 16, 17 від 16.05.08р. та 24, 25 від 11.06.08р.
Облік часу перебування вищевказаних вагонів здійснювався станцією Чумакове за відомостями плати користування вагонами форми ГУ–46 №№ 11040661, 17050858, 12061013.
Позивачем за користування зазначеними вагонами з посиланням на ст.119 Статуту залізниць України та Правила користування вагонами і контейнерами нарахована плата за користування іновагонами, у тому числі за період затримки вагонів, пов’язаної з митним оформленням у сумі 457грн.96коп. (в т.ч. ПДВ –76грн.33коп.), від внесення якої відповідач відмовився. Відомості плати за користування вагонами №№ 11040661, 17050858, 12061013 відповідач підписав із зауваженнями.
Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами.
Під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.
Час користування, за який цим суб'єктом господарської діяльності вноситься відповідна плата, визначається від моменту прийняття вагонів (контейнерів) від залізниці до моменту їх повернення залізниці.
Стаття 119 Статуту встановила, що зазначена плата за користування вагонами і контейнерами стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
Згідно частини 4 статті 119 Статуту залізниць України вуантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.
Порядком взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами, затвердженим спільним наказом Державної митної служби України та Мінтрансу України від 30.03.2001 N 231/174 (в редакції наказу Державної митної служби України та Мінтрансзв'язку України від 28.05.2004 N 399/442, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2004, далі - Порядок) визначено, що товари (вантажі), що прибувають на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються на цій станції й перебувають під охороною залізниці, а для здійснення митних процедур можуть подаватися в інші зони митного контролю.
Про прибуття вантажу посадова особа станції призначення повідомляє митницю призначення та вантажоодержувача. За відсутності на станції призначення митного підрозділу митниця призначення та залізнична станція погоджують окремий порядок повідомлення й передання документів залежно від місцевих умов, який встановлюється у Технологічному процесі роботи станції.
Після проведення митного оформлення вантажів перевізні документи з відповідними відмітками, підписом та відбитками особистої номерної печатки посадової особи митниці призначення вантажоодержувачем повертаються на станцію призначення та служать підставою для видачі товарів (вантажів) одержувачу.
Видача вантажів до закінчення митного оформлення забороняється.
Статтею 121 Статуту залізниць України передбачений перелік обставин при яких вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами. А саме: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; у інших випадках, передбачених Правилами.
Тобто, ті обставини, що вантаж в іновагонах знаходився під митним оформленням, не зазначені підставами з яких не повинна відшкодовуватися плата за користування іновагонами.
В пункті 5.14 роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. N 04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею, зазначено, що вантажовласники, порти на підставі статті 119 Статуту повинні відшкодовувати залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Відповідний порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.96 N 1312 "Про номерний облік простою вантажних вагонів, які належать іншим державам" та Правилами користування вагонами і контейнерами.
Наданими позивачем документами підтверджений факт понесення залізницею витрат по внесенню плати за користування зазначеними вище іновагонами у сумі 381грн.63коп.
З врахуванням наведених норм чинного законодавства, якими врегульовані взаємовідносини по відшкодуванню понесених залізницею витрат по користуванню іновагонами, слід визнати, що сума 381грн.63коп. підлягає відшкодуванню з користувача вагонами –відповідача у справі в цій сумі.
Таким чином, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2008р. у справі № 17/167 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми 381грн.63коп, яка є відшкодуванням плати за користування вагонами іноземних залізниць, оскільки не ґрунтується на нормах законодавства, яке регулює дані взаємовідносини, в частині відмови у стягненні податку на додану вартість у сумі 76грн.33коп. рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2008р. у справі № 17/167 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми 381грн.63коп.
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2008р. у справі № 17/167 залишити без змін.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта Красноармійська-Західна №1” м. Красноармійськ Донецької області на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк 381грн.63коп. відшкодування плати за користування вагонами інших держав, 84грн.96коп. судових витрат при поданні позовної заяви, 70грн.59коп. суми інформаційно-технічних витрат сплачених за забезпечення судового процесу, 42грн.48коп. суми державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.
Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС