Судове рішення #4161109

 

Справа № 2-а-53/2009

 

 

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

12 лютого 2009 року                                                                                       м. Чернігів                                                               

 

    Чернігівський  районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді -  Майбороди С.М.

 

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни ,-

В С Т А Н О В И В:

 

        02 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Чернігівському районі про визнання дій щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію починаючи з 09 липня 2007 року протиправними та  зобов»язати управління пенсійного фонду у Чернігівському районі здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007 року.  Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія щомісячно повинна підвищуватися на 30% від мінімальної пенсії за віком. Але, всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 % мінімальної пенсії за віком, а з 2008 року пенсія підвищувалась лише на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Відповідачем надіслано письмові заперечення, в яких вони просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 01.01.2008 року внесено зміни до вказаного закону, згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а також Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року вказані зміни до Закону від 28.12.2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України. Отже, для здійснення виплат повинні бути внесені зміни до Державного бюджету України на 2007 рік або прийняти інший закон, яким би це питання було врегульовано, але жодного нормативного акту на виконання вимог Конституційного Суду не прийнято. Також вказав, що жодним законом не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищенні пенсії, за рахунок яких коштів та джерел, в якому процедурному порядку здійснювати призначення і яким чином обчислювати вказаний розмір. Відповідач зазначив, що статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. Відповідач вважає, що він діяв в межах своїх повноважень та не порушив вимоги чинного законодавства України. Також просили застосувати строк позовної давності.

  В судове засідання позивачка не з'явилася, в адміністративному позові зазначила, що підтримує повністю та просить розглядати справу за її відсутності.

 

  Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справи в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.      

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

ОСОБА_1 являється дитиною війни,  що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якого діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком, як це встановлено  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі "Кечко проти України"Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», як  п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього закону.

Відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

          Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. 

Офіційне опублікування рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян)» від 09.07.2007 р. за 6-рп/2007 було здійснене в журналі «Офіційний вісник України», 2007, N 52 (27.07.2007 р.).

Відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до адміністративного суду згідно статті 100 КАС України, а тому позивачу слід відмовити в задоволенні стягнення суми за періоди з  09 липня 2007 року по 31. грудня 2007 року, так як позивач не просить його поновити.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

 Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чернігівському Чернігівської області щодо визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України у  Чернігівському районі Чернігівської області щодо  виплати  щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною задоволенню не підлягають, оскільки останні діяли в межах наданих ним повноважень.

   Позивач не зазначає по який період він просить стягнути виплати, в адміністративному позові зазначаючи тільки з 09 липня 2007 року, але посилається в мотивувальній частині на рішення конституційного суду від 22.05.2008 року,  а тому суд керуючись статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межи позовних вимог та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за вказаний період за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 72, 86, 99,100, 158-164 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

 

Позовні вимоги   ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни   задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії  ОСОБА_1  з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і здійснити відповідні виплати на користь позивачки за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду  через Чернігівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

 

Суддя                                                                                                    С.М.Майборода

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація