Справа № 2-а-52/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2009 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Майбороди С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни ,-
В С Т А Н О В И В:
02 лютого 2009 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (далі - УПФУ в Чернігівському районі) про визнання бездіяльності протиправною та просила зобов»язати відповідача нарахувати їй щомісячну соціальну допомогу до пенсії як дитині війни за 2008 рік в сумі 1737 грн.90 коп. та забезпечити її виплату.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивачка не з'явилася, в адміністративному позові зазначила, що підтримує повністю та просить розглядати справу за її відсутності.
Представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення на позов, в яких позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити, а також просить розглянути справу без участі представника відповідача. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідач зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Крім того, частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З цього Відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується. Відповідач разом з запереченнями надав довідку, в якій зазначив, що в 2008 році позивачці нараховувались підвищення як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справи в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачка, ОСОБА_1., народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 26.02.1996 року.
УПФУ в Чернігівському районі не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд не бере до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачається статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, Закони мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)» від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд вважає, що невиплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога, як дитині війни підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, тому підлягають задоволенню вимоги позивача щодо виплати недоплаченої пенсії як дитині війни 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області було виплачено ОСОБА_1. підвищення до пенсії як дитині війни за період з січня по грудень 2008 року у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлений прожитковий мінімум для непрацездатних осіб у розмірі 470 грн., то починаючи з 01 січня 2008 року щомісячно виплачувалась надбавка у розмірі 47,00 грн., з 01 квітня 2008 року прожитковий мінімум 481 грн. - надбавка у розмірі 48,10 грн., з 01 липня 2008 року прожитковий мінімум 482 грн. - надбавка у розмірі 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року прожитковий мінімум 498 грн. - надбавка у розмірі 49,80 грн.
В частині позовних вимог про стягнення недоплаченої пенсії, як дитині війни за 2008 рік сумі 1737 грн.90 коп. позивачу слід відмовити, оскільки наведена сума нічим не підтверджена, а самостійні розрахунки позивача не можуть бути прийняті як докази .
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чернігівському Чернігівської області щодо визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України у Чернігівському районі Чернігівської області щодо виплати щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною задоволенню не підлягають, оскільки останні діяли в межах наданих ним повноважень .
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України у Чернігівському районі Чернігівської області необхідно зобов'язати провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни" з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за вказаний період за виключенням виплаченого підвищення до пенсії.
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 72, 86, 158-164 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і здійснити відповідні виплати на користь позивачки за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Майборода