У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08.04.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Дворніченка В.І.(головуючого), Симаченко Л.І. Машкаринця М.М., з участю прокурора - Сирохман Л., розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу адвоката Мицика О.В., в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2014 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 в порядку ст..ст.409, 411 КПК України(1960 року) про повернення їй вилученого автомобіля,

В С Т А Н О В И В:

Згідно ухвали суду ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеною заявою, мотивуючи її тим, що вироком Ужгородського міськрайонного суду від 13.06.2014 року її чоловіка ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, п.9 ч.2 ст. 115 КК України. В межах зазначеної кримінальної справи було вилучено та накладено арешт на автомобіль марки “MITSUBISHI Qutlander 3.0 АТ”, р.н. НОМЕР_2, який є її особистою власністю, що підтверджується довідкою-розрахунком № 683198 від 08.10.2007 року та технічним паспортом, який знаходиться в УМВС України в Закарпатській області. Разом з тим, даний транспортний засіб речовим доказом по справі не визнавався і при ухваленні вироку судом не було вирішено питання щодо цього автомобіля, в тому числі щодо зняття арешту. У зв"язку з наведеним просить суд вирішити питання про повернення належного їй автомобіля марки “MITSUBISHI Qutlander 3.0 АТ”, р.н. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні в ДП МВС України "Інформ-Ресурси" за адресою: м. Ужгород, вул. Ракоці, 13а, а також про повернення свідоцтва про реєстрацію вказаного автомобіля.

Суд першої інстанції, розглянувши клопотання у відповідності з вимогами ст..ст.409, 411 КПК України(1960 року), відмовив в його задоволенні, мотивуючи наявністю спору щодо належності вилученого в ході досудового розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_5 автомобіля марки «Міцубісі Аутлендер 3.0 АТ», реєстраційний номер НОМЕР_2. Обгрунтовуючи такий висновок, суд зазначив, що у відповідності до ч.2 ст.81 КПК України(1960 року) такий спір має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат Мицик О.В., вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, постановленою за неповного та однобічного з'ясування обставин справи, просить таку скасувати та ухвалити нову, якою вирішити питання про повернення належного ОСОБА_4 автомобіля та свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу. Обґрунтовуючи вимоги апеляції зазначає, що в даному конкретному випадку відсутній будь-який спір про право власності на вилучений автомобіль, оскільки згідно довідки розрахунку та реєстраційних документів, власницею такого є саме його довірителька. Разом з тим, враховуючи вимоги ч.2 ст.330 КПК України(1960 року) та беручи до уваги, що даний автомобіль, як і свідоцтво про його реєстрацію не були визнані в справі речовими доказами, вважає, що такі повинні бути повернені ОСОБА_4, як законному володільцеві, позаяк у вироку суду від 13.06.2014 року не було вирішено це питання.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора , який вважає , що апеляційна скарга адвоката Мицика О.В., в інтересах ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд з мотивів істотного порушення норм кримінального процесуального закону, та, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі представника ОСОБА_4 - адвоката Мицика О.В., апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Вивчивши матеріали даної справи , колегія суддів уважає, що при розгляді заяви ОСОБА_4 допущено істотні порушення кримінального процесуального закону, а тому постанова підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що заяву про вирішення питання про повернення ОСОБА_4 вилученого автомобіля, нею подано до Ужгородського міськрайонного суду 18.11.2014 року і в задоволенні такої, після її розгляду у відповідності до норм Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, судом першої інстанції ухвалою від 08.12.2014 року відмовлено.

Так, з 20 листопада 2012 року набрав чинності Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року, а тому з дня набрання його чинності, Кримінально-процесуальний кодекс України з наступними змінами в редакції 1960 року не діє.

У розділі ХІ Перехідних Положень КПК України 2012 року врегульовано застосовування його норм щодо кримінальних справ, які не завершені розслідуванням та розглядом в суді. Також в п.9 Перехідних положень визначено, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Водночас, порядок вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку Перехідними положеннями не врегульовано, а тому при їх вирішенні слід застосовувати норми Кримінального процесуального Кодексу України ( 2012 року). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що арешт на автомобіль марки “MITSUBISHI Qutlander 3.0 АТ”, р.н. НОМЕР_2 було накладено ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 02.01.2010 року, для забезпечення цивільних позовів у справі й можливої конфіскації належного ОСОБА_5 майна, вже в ході судового слідства в кримінальній справі, що також є свідченням того, що дане конкретне клопотання ОСОБА_4повинно розглядатись у відповідності з нормами КПК 2012 року.

Однак, розгляд заяви ОСОБА_4 було проведено у відповідності до положень ст.ст.409-411 КПК України 1960 року, який на час розгляду заяви - 08.12.2014 року вже не діяв, а тому постанова суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції на новий розгляд відповідно до положень ст.537 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розгляд вказаної заяви по суті проведено формально, за неповно з'ясованих обставин, з огляду на таке.

Відповідно до положень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.1990 року "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов"язаних з виконанням вироків", арешт накладений на майно, скасовується, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. Суд зобов"язаний дослідити докази, що підтверджують наявність обставин, які мають значення для правильного вирішення питань, що виникли у процесі виконання вироку.

Враховуючи наведені положення закону, суд ще при постановленні вироку від 13.06.2014 року відносно ОСОБА_5 повинен був вирішити питання щодо майна арештованого в рамках даної кримінальної справи.

Зважаючи на те, що вирішення питання про долю арештованого та вилученого майна для забезпечення цивільних позовів та можливої конфіскації майна засудженого ОСОБА_5 та відповідно захисту прав законних володільців цього майна, на даному етапі можливо лише у судовому порядку, при новому розгляді вказаної заяви у відповідності до вимог ст.537 КПК України, суду слід врахувати наведені обставини у повному обсязі, а також про час та місце розгляду вказаної заяви повідомити усіх осіб, прав та інтересів яких стосується вирішення даного питання і виклик яких передбачено чинним кримінальним процесуальним законом.

Зважаючи на те, що при винесенні ухвали від 08.12.2014 року, суд допустив порушення вимог кримінального процесуального закону та висловив свою думку щодо вирішення заяви, колегія суддів вважає за доцільне новий розгляд заяви ОСОБА_4 призначити у іншому складі суду.

Керуючись Перехідними Положеннями, ст. 537 КПК України 2012 року, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляцію представника ОСОБА_4 - адвоката Мицика О.В. задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2014 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 в порядку ст..ст.409, 411 КПК України(1960 року) про повернення їй вилученого автомобіля скасувати, повернути матеріали справи по заяві ОСОБА_4 до Ужгородського міськрайонного суду на новий судовий розгляд, в іншому складі.

Судді: