ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа № 922/4956/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Кухар В.І.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

ліквідатора - Бєляєвої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора Повного товариства "Батура О.В. і Компанія" - Бєляєвої Олени Володимирівни (вх.№1451Х/2 від 02.03.2015р.) на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.01.2015р. у справі №922/4956/13,

за заявою Повного товариства "Батура О.В. і Компанія", м. Харків,

до Повного товариства "Батура О.В. і Компанія", м. Харків,

про визнання банкрутом ,

ВСТАНОВИЛА:

21.01.2015р. до господарського суду Харківської області від ліквідатора Повного товариства "Батура О.В. і Компанія" надійшло клопотання (вх.№2075), в якому просить суд включити до ліквідаційної маси визначене в клопотанні майно учасників ПТ "Батура О.В. і Компанія", скасувати арешти на вказане майно та обтяження щодо спірного майна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2015р. (суддя Кононова О.В.) відмовлено ліквідатору ПТ "Батура О.В. і Компанія" Бєляєвій О.В. в задоволенні клопотання (вх.№2075 від 21.01.2015р.).

Ліквідатор Бєляєва О.В. з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу, посилаючись на те, що у відповідності до вимог чинного законодавства, до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до Закону або установчих документів боржника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2015р. апеляційну скаргу ліквідатора Повного товариства "Батура О.В. і Компанія" - Бєляєвої Олени Володимирівни у справі №922/4956/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.03.2015р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. розгляд справи відкладався на 01.04.2015р. для надання учасникам судового процесу можливості надати суду додаткові обґрунтовані пояснення у справі.

Учасники судового процесу у справі про банкрутство відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 01.04.2014р. своїх представників не направили, про причини неявки суд не сповістили, про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а учасники провадження у справі про банкрутство попереджені про те, що у разі неявки представників справа може бути розглянута за наявними в ній документами, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 01.04.2015р. апелянт підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи ліквідатора, заслухавши в судовому засіданні пояснення апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 24.12.2013р. Повне товариство "Батура О.В. і Компанія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Бєляєву Олену Володимирівну.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до установчого договору Повного товариства "Батура О.В. і Компанія" його учасниками є:

- фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (ід.номер НОМЕР_1);

- фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (ід.номер НОМЕР_2);

- фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (ід.номер НОМЕР_3);

- фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (ід.номер НОМЕР_4);

- фізична особа - підприємець ОСОБА_6 (ід.номер НОМЕР_5);

- фізична особа - підприємець ОСОБА_7 (ід.номер НОМЕР_6);

- фізична особа - підприємець ОСОБА_8 (ід.номер НОМЕР_7);

- фізична особа - підприємець ОСОБА_9 (ід.номер НОМЕР_8);

- фізична особа - підприємець ОСОБА_10 (ід.номер НОМЕР_7);

- фізична особа - підприємець ОСОБА_11 (ід.номер НОМЕР_9).

В ході ліквідаційної процедури, 21.01.2015р. до господарського суду Харківської області від ліквідатора Повного товариства "Батура О.В. і Компанія" надійшло клопотання (вх.№2075), в якому він просить суд включити до ліквідаційної маси визначене в клопотанні майно учасників ПТ "Батура О.В. і Компанія", скасувати арешти на вказане майно та обтяження щодо спірного майна.

В наданому до суду клопотанні ліквідатор зазначив, що вказані вище учасники товариства надали ліквідатору інформацію про наявні у них майнові активи, які знаходяться в заставах та іпотеках на виконання зобов'язань учасників та підлягають у відповідності до чинного законодавству включенню до ліквідаційної маси боржника, у зв'язку із недостатністю майна останнього.

Ухвалою суду першої інстанції від 27.01.2015р. в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала є правомірною, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011 року № 4212-VI), під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

У відповідності до частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно зі статтею 42 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Тобто, враховуючи вимоги чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що ліквідатор повинен в ході ліквідаційної процедури здійснити всі дії, направлені на виявлення та включення до ліквідаційної маси майна банкрута, яке належить саме Повному товариству на підставі права власності або господарського відання.

Відповідно до частини 1 статті 119 Цивільного кодексу України, повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.

Так, згідно статті 124 Цивільного кодексу України, у разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення.

З правового аналізу вказаної статті вбачається, що солідарна відповідальність передбачає, що у разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі, кредитори можуть пред'явити вимоги (повністю чи в частині боргу) як до всіх учасників повного товариства, так і до кожного з них окремо. Відповідальність учасників не носить необмеженого характеру, оскільки встановлено, що вона є субсидіарною. Відповідно до правил, встановлених статтею 619 Цивільного кодексу України, це означає, що учасники повного товариства несуть відповідальність додатково до відповідальності самого повного товариства, яке є основним боржником, і пред'явлення вимог кредитором до учасників можливе в разі неможливості задоволення таких вимог самим товариством у разі відсутності у останнього майна.

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Відтак, колегія суддів зазначає, що для застосування додаткової (субсидіарної) відповідальності, встановленої статтею 124 Цивільного кодексу України ліквідатором повинна бути доведена недостатність у Повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів.

Однак, в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ліквідатором не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження вищезазначених обставин, зокрема, не складено відповідний проміжний баланс із зазначенням різниці між сумою вимог кредиторів та ліквідаційною масою сформованою із майнових активів самого Повного товариства станом на дату звернення до суду із відповідним клопотанням.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що в обґрунтування заявленого клопотання ліквідатором повинно бути наведено обсяг вимог кредиторів, які не можуть бути задоволені за рахунок майна Повного товариства та наведено обґрунтованість включення до ліквідаційної маси всього майна всіх учасників товариства.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що майно учасників Повного товариства, яке ліквідатор просить суд включити до ліквідаційної маси знаходиться в іпотеці та заставі у банківських установ, та на яке, у відповідності до Закону накладено арешти та обтяження.

У відповідності до частини 4 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що включення до ліквідаційної маси спірного майна і подальший продаж його в ліквідаційній процедурі Повного товариства "Батура О.В. і компанія" є порушенням вимог Закону, тому клопотання ліквідатора ПТ "Батура О.В. і компанія" про включення спірного майна до ліквідаційної маси та скасування накладених на нього арештів та обтяжень є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що обставини, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду, винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 27.01.2015р. у справі №922/4956/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ліквідатора Повного товариства "Батура О.В. і Компанія" - Бєляєвої Олени Володимирівни залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.01.2015р. у справі №922/4956/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 06.04.2015 року.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.І. Кухар