Справа № 130/1867/13-к

Провадження №11-кп/772/283/2015

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шепель К. А.

Доповідач Пасько Д. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Паська Д.П.

Суддів: Гончарука М.М., Пікановського Б.В.

Потерпілого: ОСОБА_2

розглянула 2 квітня 2015 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду від 21 січня 2015 року, якою задоволено заяву засудженого ОСОБА_3 про зняття арешту на квартиру АДРЕСА_1 і скасовано постанову від 14 березня 2012 року старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області Чапалюк Т.Л. про накладення арешту на дану квартиру та знято арешт з цієї квартири.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи №130/1867/13-к та ухвали Жмеринського міськрайонного суду від 21.01.2015 року під час досудового розслідування постановою ст. слідчого в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області Чапалюк Т.Л. від 14.03.2012 року з метою забезпечення цивільних позовів було прийнято рішення про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві спільної сумісної власності за обвинуваченим ОСОБА_3

Вироком Жмеринського міськрайонного суду від 20.11.2013 р. ОСОБА_3 був засуджений за ч.3 ст.289 КК України з застосуванням ст.ст.69, 75, 76 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням, іспитовим строком три роки та покладенням на засудженого відповідних обов'язків.

Був вирішений і цивільний позов, але ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 березня 2014 року вирок скасований в частині вирішення цивільного позову і справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд, результатом якого стало рішення Жмеринського міськрайонного суду від 23 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5000 грн. моральної шкоди та 5000 грн. витрат на адвоката, а всього стягнуто 10000 грн. Апеляційною інстанцією 29.07.2014 р. дане рішення залишено без змін.

14 січня 2015 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про зняття арешту з вищевказаної квартири з огляду на те, що він є власником 1/3 частини даної квартири, а арешт накладено на всю квартиру, співвласниками якої є його мати та брат.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3, суд прийняте рішення мотивував тим, що потерпілий за видачею виконавчого листа не звертався, тобто байдуже ставився до вирішення його майнових питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, а квартира, на яку накладено арешт, належить не тільки ОСОБА_3, але й іншим особам.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали місцевого суду як незаконної та про направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції, мотивуючи це тим, що, на його думку, суд допустив істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, оскільки заява ОСОБА_3 про зняття арешту на квартиру мала бути розглянута з нормами КПК України 1960 р., з огляду на те, що розслідування справи, судові розгляди по першій інстанції, в апеляційній та касаційній інстанціях проводилися за вищевказаним кодексом, а не за новим КПК України, тому розгляд заяви ОСОБА_3 за новим КПК України протирічить положенням п.9 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 р.

Крім того, місцевий суд безпідставно зробив висновок, що він, тобто потерпілий, не проявляє інтересу до реалізації своїх майнових прав, оскільки не отримав виконавчого листа на стягнення з ОСОБА_3 на його користь 10000 грн. за рішенням суду.

Заслухавши доповідача, виступ потерпілого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінальної справи, заслухавши виступ в дебатах потерпілого, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга частково обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з п.9 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, арешт майна, застосований під час досудового слідства до набрання чинності новим КПК України, продовжує свою дію до моменту його скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності нового КПК України, тобто в порядку, передбаченому КПК України 1960 р., зокрема, згідно положень ст.ст.409, 411 КПК України 1960 р.

Проте, в порушення вищевказаного, місцевий суд розглянув заяву ОСОБА_3 за новим КПК України, тобто застосував кримінальний процесуальний закон, який не підлягав застосуванню, а тому колегія суддів, відповідно до ст.370 ч.1 КПК України 1960 р. вважає це істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому вважає, що рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

У зв'язку з наведеним є безпідставними висновки місцевого суду щодо мотивації задоволення заяви ОСОБА_3 щодо зняття арешту з квартири.

При новому судовому розгляді слід дотриматися норм кримінально-процесуального закону, які регулюють питання зняття арешту з майна за старим КПК України, зважити на доводи заявника та прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до положень ст.ст.409, 411 КПК України 1960 р.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 366, 370 ч.1, 377, 379 ч.2 КПК України 1960 р. та п.п.9 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 р., колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду від 21.01.2015 року, якою задоволено заяву засудженого ОСОБА_3 про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 та скасовано постанову від 14 березня 2012 року старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області Чапалюк Т.Л. про накладення арешту на цю квартиру скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

З оригіналом згідно: