Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді: - Максимчук З.М.,

суддів: - Ковальчук Н.М., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фортуна - банк» та апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Фортуна - банк» про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості, відсотків, пені та процентів за прострочення виконання грошового зобов»язання,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Фортуна - банк» на користь ОСОБА_5 3379,12 доларів США, що у гривневому еквіваленті /згідно встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на 22.09.2014 року 100 доларів США - 1348,97 гривень/ складає 45550 гривень 53 копійки.

Стягнуто з ПАТ «Фортуна - банк» на користь ОСОБА_4 10646,07 доларів США, що у гривневому еквіваленті /згідно встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на 22.09.2014 року 100 доларів США - 1348,97 гривень/ складає 143509 гривень 02 копійки.

В іншій частині позову відмовлено.Вирішено питання про судовий збір.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції сторони подали апеляційні скарги. ПАТ «Фортуна- банк» вважає, що заявлені вимоги щодо чотирьох різних договорів,

укладених відповідачем з кожним із позивачів окремо, мають розглядатися шляхом пред»явлення окремих самостійних позовів.

Доводить, що судом першої інстанції не враховано, що деякі суми коштів позивачів

________________________________________________________________________________

Справа № 565/1179/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Малков В.В.

Провадження № 22-ц/787/2277/2014 Суддя-доповідач - Максимчук З.М.

знаходяться на їх поточних рахунках, а не на депозитних, що суттєво змінює правову природу коштів. У позивача ОСОБА_5 саме на поточному рахунку знаходяться кошти в сумі 11,61 доларів США, а у позивача ОСОБА_4 на поточному рахунку знаходяться кошти в сумі 41,20 доларів США. Судом першої інстанції взагалі не досліджувалось існування та природа договорів банківського рахунку, які є в матеріалах справи та за якими здійснено стягнення коштів, які і так знаходяться на рахунках позивачів.

Зазначає, що банк в свою чергу, в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунку клієнта /забезпечує зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів. У відповідача відсутнє грошове зобов»язання перед позивачами в розумінні глави 51 Цивільного кодексу України, а існують відносини обслуговування банківського рахунку та здійснення розрахункових операцій з грошовими коштами клієнта, які знаходяться на його рахунку або надходять на його користь.

Додатково зазначає, що відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 30.05.2014 року № 328 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» та постанови Правління національного банку України від 29.08.2014 року № 540 «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» банки зобов»язані обмежити видачу готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати в межах до 150 000 гривень на добу на одного клієнта. Уповноважені банки зобов»язані обмежити видачу /отримання/ готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України. Відповідач зарезервував кошти в передбачених сумах необхідні для видачі позивачам. Позивачі в банк для отримання коштів не з»явились.

Крім того, доводить, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» від 04 липня 2014 року, що набрав чинності з 01 серпня 2014 року введено оподаткування з 01.08.2014 року процентів, нарахованих на суми вкладних /депозитних/ поточних рахунків. Рішенням суду з відповідача на користь ОСОБА_5 стягнуто проценти в сумі 140,46 доларів США. Податок, який вже був сплачений банком до бюджету, як податковим агентом становить 21,07 доларів США. Рішенням суду на користь ОСОБА_4 стягнуто проценти в сумі 441,10 доларів США, сплачений податок становить 66,17 доларів США.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити позивачам у задоволенні позовної заяви.

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в апеляційній скарзі зазначають, що з рішенням суду першої інстанції частково не згідні, в частині відмови в стягненні пені за прострочення платіжного доручення та у відмові визнати дії, бездіяльність відповідача протиправними, в зв»язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи.

Вказують, що відповідно до п.1.4 ст.1 типового договору строкового банківського вкладу на 375 днів в доларах США з щомісячною сплатою процентів позивачі письмовими заявами, вхідні номери 111,114,112,113 виявили бажання на отримання депозитних коштів та нарахованих відсотків виплатою готівкою у валюті вкладу. В зв»язку з ігноруванням законних вимог позивачів відповідачем протягом 49 днів, позивачі відповідно до п.1.4 ст.1 договору подали заяви з платіжними документами про перерахування власних коштів. Суд безпідставно та необґрунтовано, всупереч наявності поданих заяв 13.06.2014, вх.№148 та №149 зробив висновок про неотримання заяв відповідачем та необґрунтовано відхилив вимогу позивачів про сплату пені в розмірі 10 % від суми невиконаних, поданих платіжних доручень банку /а.с.11, а.с.25/.

Доводять, що відповідно до п.10.20 глави 10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 з вкладного /депозитного/ рахунку фізичної особи-резидента в іноземній валюті за розпорядженням вкладника або за його дорученням кошти повертаються шляхом перерахування на власний поточний або власний вкладний /депозитний/ рахунок в іноземній валюті.

Просять змінити судове рішення в частині незадоволених вимог. Визнати дії, бездіяльність відповідача протиправними. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 пеню в сумі 320,00 доларів США за прострочення платіжного доручення від 12.06.2014 року в сумі 3200 ,0 доларів США, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 пеню в сумі 100,49 доларів США за прострочення платіжного доручення від 12.06.2014 року в сумі 10049,0 доларів США.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк» слід задовольнити частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_4 - відхилити, виходячи із наступного.

Згідно з ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання банком умов депозитних договорів в частині повернення позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сум депозитних вкладів після сплину терміну депозитних договорів порушує право позивача користуватись та розпоряджатись своїм майном - грошовими коштами, що були предметом договору банківського вкладу. Отже, стягненню на користь ОСОБА_5 підлягає 3200 доларів США збитків, що в гривневому еквіваленті складає 43136 гривень, три проценти річних за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов»язань, що еквівалентно 521,13 гривень, проценти за несвоєчасне повернення банківського вкладу з 28.04.2014 по 16.07.2014 та з 17.07.14 по 22.09.14 року в сумі 140,46 доларів США,еквівалент в гривнях 1893,40 гривень. Стягненню на користь ОСОБА_4 підлягає 10049 доларів США збитків, завданих несвоєчасним поверненням банківського вкладу, що еквівалентно 135460,52 гривень, три проценти річних з 29.04.2014 року до 22.09.2014 року в розмірі 121,41 доларів США, в гривневому еквіваленті становить 1636,65 гривень, та 441,10 доларів США процентів за несвоєчасне повернення банківського вкладу, що еквівалентно в гривнях 5946,02 гривень. Офіційний курс НБУ за 100 доларів США станом на 22.09.2014 року встановлено 1348,97 гривень. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним невиконання платіжних доручень на суму 3200 та 1049 доларів США та стягненні пені в розмірі 0,1% за кожний день прострочення за необґрунтованістю.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду.

Судом установлено, що 19.04.2013 року між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Фортуна-банк»» укладено договір № 12м/840-598 строкового банківського вкладу /депозиту/. Початкове залучення грошових коштів не повинно бути меншим 200 доларів США на умовах, визначених договором, зокрема п.п.1.3,1.5 договору, згідно з яким ОСОБА_5 передав, а банк прийняв грошову суму вкладу 200,00 доларів США строком на 375 днів з дня зарахування банком суми вкладу на депозитний рахунок, тобто з 19 квітня 2013 року по 28 квітня 2014 року з процентною ставкою по вкладу 10,75 % річних. 12.08.2013 року відбулось поповнення вкладного рахунку на 3000 доларів США і сума депозиту на день звернення до суду складала 3200 доларів США.

18 квітня 2013 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Фортуна-банк» укладено договір банківського вкладу/ депозиту/ № 12м/840-596 в іноземній валюті з початковим залученням грошових коштів в розмірі 200 доларів США, терміном до 28.04.2014 року з процентною ставкою по вкладу 10,75 % річних, та 17.07.2013 року між сторонами укладено другий договір банківського вкладу/депозиту/ № 12м/840-724 в іноземній валюті з початковим залученням грошових коштів в розмірі 200 доларів США, терміном до 28.07.2014 року, з процентною ставкою по вкладу 10,5 відсотків.

Вкладний / депозитний/ рахунок ОСОБА_4 згідно договору № 12м/840-596 від 18.04.2013 року було неодноразово поповнено і сума депозиту станом на день звернення до суду склала 10049,00 доларів США.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачами відкриті у «Фортуна-банку» і поточні рахунки в іноземній валюті /а.с.6, 18/.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п.1.3 вищезазначених договорів банківських вкладів початковий строк розміщення вкладів складає 375 днів з дня зарахування банком суми вкладу на депозитний рахунок.

Судом встановлено, що по закінченню терміну дії банківських договорів на вимогу позивачів про повернення суми вкладу, вклади повернуті не були.

В матеріалах справи містяться заяви позивачів з проханням повернути їм грошові кошти, що були внесені на депозитний рахунок банку, тобто позивачі засвідчили свої наміри припинити дію договорів. Проте незважаючи на неодноразові звернення позивачів до відповідача про повернення коштів через касу банку, повернення коштів не здійснено, чим банком порушено свої грошові зобов"язання.

Згідно зі ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Оскільки, як випливає з матеріалів справи, після сплину дії договорів банківських вкладів /депозитів/ кошти ОСОБА_5 та ОСОБА_4, сума вкладу та нараховані відсотки, не були перераховані на поточний рахунок вкладника, або інший депозитний рахунок, не виплачені готівкою відповідно до вимог договорів, а залишались на депозитному рахунку у користуванні банку, то, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про порушення банком взятих на себе зобов»язань щодо перарахування вкладів разом з процентами на поточний рахунок позивача, виплату готівкою, тобто банком порушені вимоги ст.526 ЦК України є - правильним. Разом з тим, з огляду на наведене, безпідставними є твердження банку в апеляційній скарзі про те, що грошові кошти не повернуті позивачам тому, що вони не звертались до банку за їх отриманням.

За змістом ст. 1061 ЦК України проценти на суму вкладу є платою за користування коштами, одержаними банком за договором вкладу. Їх розмір обчислюється на підставі відсоткової ставки.

Позивачами заявлено вимогу про стягнення процентів за період з 28.04.2014 року та з 17.07.2014 року, тобто після закінчення дії договорів. Умовами договорів, зокрема у статтях 1, /1.3/, 4 договорів депозиту (відповідальність сторін, строк і порядок дії договору) не передбачена сплата процентів по закінченню дії договору у разі неповернення вкладу чи його невитребування вкладником.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а ч. 5 ст. 1061 цього Кодексу передбачено, що проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Виходячи із вищенаведеного, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення процентів по банківських вкладах за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів є законним та обґрунтованим.

Проте, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» від 04.07.2014 року, що набрав чинності з 01.08.2014 року введено оподаткування з 01.08.2014 року процентів нарахованих на суми вкладних /депозитних/, поточних рахунків. Банк виконує фунції податкового агента , тобто обов"язок із нарахуванням процентів на суми вкладних /депозитних/, поточних рахунків з ставкою податку в розмірі 15% та сплатою до бюджету покладено на банк.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи /стаття 58 Конституції України/.

З вищезазначених вимог закону вбачається, що суд першої інстанції мав право на застосування Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо пасивних доходів» з дня набрання ним чинності, тобто з 01.08.2014 року, доводи апеляційної скарги банку в цій частині заслуговують на увагу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягають проценти відповідно до ст.1061 ЦК України за несвоєчасне повернення банківського вкладу з 29.04.2014 року по 01.08.2014 за договором депозиту № 12м/840-598 від 19.04.2013 року в розмірі 88,87 доларів США, еквівалент в гривнях станом на 26.11.2014 року становить 1331,27 гривень / 3200х10,75х93:360/, а з 01.08.2014 року - 43,04 долари США /3200х10,75х53 : 360=50,64- 15% = 43,04/, еквівалент в гривнях 644,74 гривень. А всього разом 131,91 доларів США /88,87 дол +43,04 дол/, а в гривневому еквіваленті складає 1331,27 + 644,74 = 1976,0 гривень.

За договором депозиту № 12м/840-724 від 17.07.2013 року в розмірі 0,12 долари США, що еквівалентно станом на 26.11.14 року 1,8 гривень, з 29.07.2014 року по 01.08.2014 року /200х10,5% х2:360/, а з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року 2,63 доларів США / 200х10,5х53:360=3,09-15%=2,63/, що еквівалентно 39,4 гривень, а всього стягненню підлягає 2,75 доларів США, що еквівалентно 41,2 гривень.

За договором депозиту № 12м/840-596 від 18.04.2013 року в розмірі 279,07 доларів США з 29.04.2014 року по 01.08.2014 року /10049х10.75х93:360=279,07/, що еквівалентно станом на 26.11.2014 року 4180,47 гривень. З 01.08.2014 року по 30.09.2014 року 135,18 доларів США /10049х10,75%х53:360=159,04-15%=135,18/, що еквівалентно 2024,1 гривень., а всього 6204,57 гривень, всього стягненню підлягає 414,25 доларів, що еквівалентно 6204,57 гривень.

За нормами ст.ст. 526, 1060 ЦК України зобов»язання за договором має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі сплином встановленого договором строку /строковий вклад/.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, на яку посилаються позивачі як на підставу своїх вимог у зазначеній частині, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суми грошових коштів, що належать позивачам і знаходяться на депозитних рахунках банку є грошовим зобов»язанням, виконання якого прострочене в розумінні ст.625 ЦК України.

Крім того, за змістом ст. 625 ЦК України її положення застосовуються у випадках порушення грошового зобов'язання, якщо таке зобов'язання існувало на час звернення до суду.

Посилання в апеляційній скарзі позивачів ОСОБА_5, та ОСОБА_4 на необґрунтоване відхилення судом першої інстанції вимоги позивачів про сплату пені в розмірі 10% від суми невиконаних, поданих платіжних доручень банку, на думку колегії суддів, безпідставні.

Відповідно до п.3.2. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів відповідальний виконавець уповноваженого банку має проставити на всіх примірниках платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах дати надходження і виконання цього документа, засвідчивши їх своїм підписом та відбитком штампа уповноваженого банку. Уповноважений банк має право не проставляти дату надходження платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах, якщо вона збігається з датою його виконання.

Із наявних в матеріалах справи платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах від 12 червня 2014 року/ а.с.11, 27/ вбачається, що вказані платіжні доручення на виконанні у банку не були, тому висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні пені за порушення банком строків виконання доручення клієнта відповідає фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують.

Що стосується тверджень відповідача, що судом першої інстанції не враховано, що деякі суми коштів позивачів знаходяться на їх поточних рахунках, а не на депозитних, що суттєво змінює правову природу коштів, то колегія суддів не може взяти їх до уваги оскільки грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках позивачів не були предметом позову і не досліджувались судом першої інстанції. В матеріалах справи містяться виписки із особових рахунків позивачів, де вбачається, що позивачі вносили кошти та поповнювали депозитні рахунки, які були відкриті відповідно до договорів банківського вкладу /депозитного/ № 12м/840-724 від 17.07.2013 року; № 12м/840-596 від 18.04.2013 року, № 12м/840-598 від 19.04.2013 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення в частині розрахунку процентів на банківський вклад відповідно до ст.1061 ЦК України та в частині розрахунку відношення курсу долара США до гривні на час ухвалення рішення апеляційним судом. Стягненню на користь ОСОБА_5 з ПАТ «Фортуна-банк» підлягає сума розрахунку 3200 доларів США- сума депозитного вкладу + 38,66 доларів США 3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов»язань + 131,91 долар США проценти на банківський вклад, а всього 3370,57 доларів США, відповідно 50491,14 гривень.

На користь ОСОБА_4 стягненню підлягає сума за договором депозиту від 17.07.2013 року 200 доларів США - сума депозитного вкладу +2,75 доларів США проценти на банківський вклад + 13,75 доларів США 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання, а всього 216,55 доларів США, відповідно 3243,17 гривень. За договором банківського вкладу від 18.04.2013 року 10049,00 доларів США сума депозитного вкладу, 121,41 доларів США -3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов»язання + 414,25 доларів США процентів по вкладу, а всього 10584,66 доларів США, відповідно 158558,21 гривень. Встановлений НБУ офіційний курс гривні до долара США необхідно застосувати станом на 26.11.2014 року, день винесення рішення колегією апеляційного суду.

В іншій частині рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк», задовольнити частково.

Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Фортуна - банк» про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості, відсотків, пені та процентів за прострочення виконання грошового зобов»язання скасувати в частині розрахунку процентів на банківський вклад та в частині стягнення на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 грошових коштів.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк» /код ЄДРПОУ 26254732 м.Київ, вул.Боричів Тік, 35-В/ на користь ОСОБА_5 3370,57 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 50491,14 гривень, що складається:

- 3200 дол. США сума депозитного вкладу за договором № 12м/840-598 від 19.04.2013 року; еквівалентно 47936 гривень;

- 38,66 дол.США 3% річних; еквівалентно 579,13 гривень;

- 88,87 дол.США проценти за користування депозитом з 29.04.2014 року по 01.08.2014 року; еквівалентно 1331,27

- 43,04 дол. США проценти за користування депозитом з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року; еквівалентно 644,74 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк» /код ЄДРПОУ 26254732 м.Київ, вул.Боричів Тік, 35-В/ на користь ОСОБА_4 10584,66 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 158558,21 гривень, що складається:

- 200,00 дол США сума депозитного вкладу за договором № 12м/840-724 від 17.07.2013 року, еквівалентно 2996 гривень;

- 13,75 дол.США 3% річних, еквівалентно 205,97 гривень;

- 0,12 дол. США проценти за користування депозитом з 29.07. 2014 року по 01.08.2014 року, еквівалентно 1,8 гривень;

- 2,63 дол. США проценти за користування депозитом з 01'.08.2014 року по 30.09.2014 року, еквівалентно 39,4 гривень..

- 10049,00 дол. США сума депозитного вкладу за договором № 12м/840-596 від 18.04.2013 року, еквівалентно 150534,02 гривень;

- 121,41 дол. США 3% річних,еквівалентно 1818,72 гривень;

- 279,07 дол.США проценти за користування депозитом з 29.04.2014 року по 01.08.2014 року, еквівалентно 4180, 47 гривень;

- 135,18 дол.США проценти за користування депозитом з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року, що еквівалентно 2024,1 гривень.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_4 - відхилити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: З.М.Максимчук

Судді: Н.М.Ковальчук

Ю.М.Рожин