АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/609/15 Справа № 182/1328/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Чуприна А. П. Доповідач - Литвиненко О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

02 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненка О.О.,

суддів: Дігтярь Н.В., Васецької В.В.,

секретаря: Лимаря Р.Р.,

за участю прокурора: Ярової О.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляцію першого заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений: - за ч.1 ст.185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.121 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 3 (три) роки та на нього покладені певні зобов'язання визначені ст.76 КК України.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочинів за таких обставин.

02.02.2014 року приблизно 02.00 годині, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території літньої площадки кафе "Лунний Блюз" по АДРЕСА_1., під час раптово виниклої сварки, на ґрунті неприязнених відносин з ОСОБА_3, не маючи наміру на заподіяння смерті потерпілому, навмисно, ножем, що перебував при ньому, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_3 один удар в грудну клітину зліва, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, лівостороннього гемотораксу, які згідно висновку експерта відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Крім того, 01.07.2014 року приблизно о 23.10 годині, ОСОБА_2 знаходячись в кафе "Лунний блюз", яке розташоване по АДРЕСА_1, зайшовши до банкетної зали, та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зі столика умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав мобільний телефон Nokia XL Dual sim orang вартістю 2100 грн. з сім картою оператора мобільного зв'язку МТС вартістю 10 грн. на рахунку якої знаходилось 40 грн., який належить ОСОБА_4, чим завдав останній матеріальний збиток на суму у розмірі 2150 грн.

В апеляції перший заступник прокурора Дніпропетровської області, не оскаржуючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікацій дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого в зв'язку з його м'якістю, при цьому постановити новий вирок та призначити ОСОБА_2 покарання: - за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; - за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без застосування ст.75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію першого заступника прокурора Дніпропетровської області, обвинуваченого ОСОБА_2, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, потерпілого ОСОБА_3, який вважав за необхідне апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду відносно ОСОБА_2 без змін, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи апеляції, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю ґрунтуються на розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказах, при цьому в апеляції прокурора не оскаржуються.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду першої інстанції, органами досудового слідства та судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми та достовірними.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані судом: - за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; - за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відносно доводів апеляції прокурора про скасування вироку суду щодо ОСОБА_2 в зв'язку з м'якістю призначеного покарання останньому, то колегія суддів також вважає їх такими що не підлягають задоволенню, оскільки при призначенні покарання засудженому, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України об'єктивно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані які характеризують особу винного і сукупність всіх обставин у справі, при цьому належним чином мотивував своє рішення про можливість застосування відносно засудженого положень ст.75 КК України.

Так, судом при призначені покарання було враховано, що ОСОБА_2 вчинив злочини, який віднесено до категорії тяжких та середньої тяжкості. Судом першої інстанції також враховані обставини які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, а саме, що він скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння.

Судом також були враховані і обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, а саме його щире каяття в скоєному та відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, який у судовому засіданні суду першої інстанції просив не призначати ОСОБА_2 покарання з позбавленням волі, зазначивши, що з обвинуваченим він підтримує дружні стосунки та претензій матеріального і морального характеру до нього він не має.

В суді апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_3 також зазначив вище наведені обставини, просив суд не позбавляти обвинуваченого ОСОБА_2 волі та залишити апеляцію прокурора без задоволення.

Крім цього як вбачається з матеріалів кримінального провадження та матеріалів наданих обвинуваченим суду апеляційної інстанції, оголошених в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 є особою раніше не судимою, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, являється волонтером Всеукраїнського благодійного фонду "Патріот України", страждає рядом хронічних захворювань.

З урахуванням вище зазначених обставин, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_2 з застосуванням ст.75 КК України є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, в зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора.

Керуючись ст.ст. 404,405,407 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію першого заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення, а вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2014 року у відношенні ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Литвиненко О.О. Дігтярь Н.В. Васецька В.В.