Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-35  2007р.                                                           Головуючий у 1-й інстанції - Куценко О.В.

Категорія - 40                                                                    Доповідач - Потапенко В. І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11   січня      2007   року   Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої-судді - Бубличенко В.П.

Суддів - Сукач Т.О., Потапенка В.І.

при секретарі - Куцокінь-Тимошенко О.М. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі за його позовом до Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги (далі КСШМД) про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 червня 2006 року .

Заслухавши доповідача,      позивача, його представника , представника відповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги, у якому просив визнати незаконним наказ Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги № НОМЕР_1 про звільнення його з роботи , поновити його на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги , стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 300.50 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу по день постановлення рішення у сумі 16015.35 грн. та моральну шкоду у сумі 5000.00 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 червня 2006 року у задоволенні позову - відмовлено, судові витрати віднесено за рахунок держави.

На вищезазначене рішення суду ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Посилається на те , що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права.

У своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення суду в силі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає . що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п.2 ч.І ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, з підстав , що передбачені ст.309 ЦПК України.

Судом першої інстанції було встановлено , що 08.09.2005 року ІНФОРМАЦІЯ_2 підписано наказ про звільнення ОСОБА_1. з посади лікаря по п.З ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання своїх функціональних обов'язків.( ас. 11)

До видання цього наказу позивач притягувався до дисциплінарної відповідальності: 1-

2 наказом № НОМЕР_2 йому було оголошено догану за порушення посадової інструкції; 2 - наказом № НОМЕР_3 йому було оголошено догану за порушення посадової інструкції щодо стандартів діагностики і лікування на до госпітальному етапі.( ас.

75,83)

Також на засіданні медичної ради КСШМД від 7.06.2005 року , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 14.08.2005 року , ІНФОРМАЦІЯ_2 18.08.2005 року , висновком ЛКК від 26.08.2005 року , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. 6.09.2005 року були виявлені були виявлені помилки у призначенні діагнозу хворим , випадки призначення малоефективних і непоказних препаратів, порушення вимог посадової інструкції та інші недоліки.( ас.54-55,60,61,63,64,78)

Виходячи з вищезазначених обставин , суд першої інстанції дійшов висновку про законність звільнення позивача, проте, колегія суддів вважає , що такий висновок зроблено помилково, без врахування всіх обставин справи та у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так , відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1.догана 2.звільнення. Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9, зі змінами , внесеними постановами від 1 квітня 1994 року № 4, від 26 жовтня 1995 року № 18 та від 25 травня 1998 року № 15 «Про практику розгляду судами трудових спорів» за передбаченими п.З ст.40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку .

Також ч.2 ст. 149 КЗпП України передбачено , що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Наказ № НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1. з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 не містить даних про те, за який проступок звільнено позивача.

Натомість виходячи з його змісту можливо зробити висновок , що позивача звільнено за проступки за які на нього вже було накладено стягнення - дві догани : від 24.12.2004 року та 22.02.2005 року , що не відповідає вимогам ч.2 ст.149 КЗпП України .

За таких обставин , колегія суддів дійшла переконання , що оскаржуваний наказ № НОМЕР_1 є незаконним та підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі на попередній посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.09.2005 року.

Відповідно до ст.235 КЗпП України на користь позивача з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.09.2005 року по 11.01.2007 року , що становить 1 рік 4 місяці 2 дні, або 16 місяців 2 дні.

Позивач до звільнення працював у режимі добового чергування і згідно графіка чергувань наданого відповідачем за № 610 від 29.12.2006 року у серпні 2005 року мав 8 чергувань.

Згідно довідки №НОМЕР_4 до звільнення ОСОБА_1. оплата його праці за одну годину становила 5,354 грн.

Таким чином за одну добу чергування позивачу нараховувалася заробітна плата у сумі 128.50 грн.( 5.354 грн. х 24години) .

Виходячи з графіку чергування позивача за період з 09.09.2005 року по 11.01.2007 року він би відпрацював 128 чергувань по 24 години ( 16 місяців х 8 чергувань).

Середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача становить 16448.00 грн. ( 128 чергувань х 128.50 грн.) , який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Сума середнього заробітку обрахована без утримання податків та інших обов'язкових платежів.

Також колегія суддів вважає , що на користь позивача з відповідача необхідно стягнути і моральну шкоду відповідно до ст.237-1 КЗпП України , оскільки було порушено його законні права і це призвело до моральних страждань та необхідності докладати зусиль для організації свого житія: а саме позивач був позбавлений можливості працювати та отримувати заробітну плату для задоволення своїх життєво необхідних потреб - харчування , утримання житла, інших необхідних потреб. Тому з врахуванням виваженості та справедливості, тривалості порушення

з

прав позивача, колегія суддів дійшла висновку, що на його користь необхідно стягнути 1000.00 грн. у рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 300.50 грн. не підлягає задоволенню , оскільки позивача поновлено на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу і крім цього вини відповідача у цьому немає , оскільки КСШМД є бюджетною установою і отримує кошти на заробітну плату у визначені терміни : 2-го та 18-го числа кожного місяця.

Судові витрати , пов'язані з розглядом справи у відповідності до ст.88 ЦПК України необхідно покласти на відповідача , виходячи з розміру задоволених позовних вимог матеріального та морального характеру.

Керуючись ст.ст.147,149,233,235, 237-1 КЗпП України , ст.ст.88, 303, п.2 ч.І ст.307, п.3,4 ч. 1 ст.309, ст.ст. 313,314,316,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   - задовільнити. Рішення    Кіровського   районного суду м. Кіровограда від 09 червня    2006 року -скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовільнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги № НОМЕР_1 про звільнення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 з займаної посади.

Поновити ОСОБА_1 на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги з 09 вересня 2005 року.

Стягнути з Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 16448.00 грн., обрахований без утримання податків та інших обов'язкових платежів, та 1000.00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати йому середньої заробітної плати за 1 місяць у розмірі 1027.97 грн.

Стягнути з Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги на користь держави судовий збір у сумі 172.50 грн. та на користь територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області витрати за інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 30.00 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий - суддя Судді :

Згідно а оригіналом: Суддя апеляційного суду Кіровоградської області

В.І. Потапенко