Справа №22-9073 Категорія - 34

Головуючий в 1 інстанції - Скляров В.В. Доповідач - Шевченко В.Ю.

УХВАЛА іменем     України

07 грудня 2006 року

Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого Турової О.М. суддів Шевченко В.Ю.,Могутової Н.Г. при секретарі Миснянко М.П. з участю сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 серпня 2006р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя та по зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

До апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 17 серпня 2006р., яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, за нею визнано право власності на 1\2 частину кв.АДРЕСА_1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру відмовлено.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, визнавши за ним право власності на спірну квартиру, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а саме суд не прийняв до уваги його доводи відносно того, що ОСОБА_2 не вкладала кошти на придбання спірного жилого приміщення. Квартира була придбана за кошти, надані родичами з боку ОСОБА_1, а тому не може бути визнана спільним майном подружжя і не підлягає розділу.

В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати, задовольнити його позовні вимоги, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

ОСОБА_2 та її представник заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити рішення суду без змін, так як вважали його законним і обгрутованим.

Суд першої інстанції, вирішуючи заявлені позовні вимоги виходив з того, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 квітня 1999р. по 12 листопада 2005р. Згідно договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2000р. ОСОБА_1 придбав у власність кв.АДРЕСА_1. Оскільки вказане жиле приміщення було придбано в період знаходження сторін у шлюбі і враховуючи те, що ОСОБА_1 не надав в судовому засіданні непереконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд вирішив задовольнити позов ОСОБА_2, визнавши за нею право  власності  на  1\2  частину  спірної квартири,  в  задоволенні  позовних  вимог ОСОБА_1 відмовив.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на квартиру, суд першої інстанції виходив з того, що згідно вимог ч.іст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). За ч.1ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Встановлено, що спірна квартира придбана сторонами в період знаходження в зареєстрованому шлюбі.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд необгрунтовано відмовив в задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спірне житло, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини по даній справі, з"ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки ним не було доведено в судовому засіданні обставини, на які він посилався в якості обґрунтування своїх позовних вимог, та визнав право власності на 1\2 частини спірної квартири за ОСОБА_2.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели   до неправильного вирішення   заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.304,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду від 17 серпня 2006р.  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.