Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/828/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бойко П. М.

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

01.04.2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого: Голованя А.М.

суддів: Карпенка О.Л., Фомічова С.Є.

при секретарі: Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2014 року, у справі за позовом Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з послуги за комунальні послуги і

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року Державне підприємство «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» (далі ДП "Дирекція КГЗКОР") звернулося до суду з указаним позовом про стягнення заборгованості за надання послуг за користування тепловою енергією, водопостачання, та водовідведення, кабельного телебачення в розмірі 13 440,19 грн. (а.с.2-4, 57-59)

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ДП "Дирекція КГЗКОР" ставить питання про скасування рішення як незаконного і ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на необгрунтованність висновків суду.

Сторони, які належним чином були оповіщеними про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, в судове засідання апеляційного суду не прибули і про причини своєї неявки суд не повідомили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за вимогами заявленого позову, які є обґрунтованими та доведеними, збіг строк позовної давності, то це є підставою для відмови у позові.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується доказами, що ДП "Дирекція КГЗКОР" було постачальником послуг з теплової енергії, водопостачання, та водовідведення, кабельного телебачення квартири АДРЕСА_1. (а.с. 7-9)

Відповідно до наданого ДП "Дирекція КГЗКОР" розрахунку заборгованості за комунальні послуги заборгованість за надані позивачем послуги за користування тепловою енергією, водопостачання, та водовідведення, кабельного телебачення станом на 01.02.2011 року складає 13 440,19 грн.(а.с. 6)

Разом з тим, як убачається із змісту згаданого розрахунку загальна заборгованість 13 440,19 грн. виникла із водопостачання та водовідведення за період із вересня 2004 року по січень 2009 року в розмірі 5 437,20 грн., з теплопостачання за період із вересня 2004 року по квітень 2007 року в розмірі 7 861,09 грн. та кабельного телебачення із вересня 2004 року по грудень 2004 року в розмірі 141,90 грн., а не за період по лютий 2011 року, як це зазначено в позові. Отже, початок перебігу позовної давності, згідно положень ст. 261 ЦК України, за надані позивачем послуги розпочався:- з водопостачання та водовідведення із лютого 2009 року, з теплопостачання із травня 2007 року, з кабельного телебачення із січня 2005 року, тобто зі спливом строку внесення кожного з зазначених комунальних платежів.

За змістом частини 4 та 5 статті 267 вказаного Кодексу сплив строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Однак, якщо суд визнає поважними причини пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 своєї постанови від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, оскільки з початку перебігу строку позовної давності по зазначених комунальних платежах (лютого 2009 року, травня 2007 року, січня 2005 року) до 27 лютого 2014 року - дня звернення ДП «Дирекція КГЗКОР» з позовом до суду, пройшло більше трьох років, сторона подала письмову заяву про застосування позовної давності (а.с. 17-19), загальний строк позовної давності у три роки сплив, поважних причин для поновлення такого строку позивач не навів, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

З огляду на це є безпідставними твердження апеляційної скарги про неправомірність застосування судом першої інстанції позовної давності.

Доводи скарги, які зводяться до того, що початок перебігу строку позовної давності за позовними вимогами почався з 28.02.2011 року, тобто з дня укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 не ґрунтується на законі та доказах, оскільки обов'язок щодо сплати боргу за надані комунальні послуги, який передбачено п.14 цього договору, стосується лише представника за довіреністю і за свою правою природою він не свідчить про визнанням боргу перед позивачем в розумінні ч.1 ст. 264 ЦК України.

Згідно чинного законодавства до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Отже, при розгляді справи судом вірно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, дотримано вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна правова оцінка.

За таких обставин рішення суду виходячи з положень ч.1 ст. 308 ЦПК України зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскарженою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: