Справа № 22-11014 / 2006 p. Головуючий у 1 інстанції Челюбєєва Є.В.
Категорія 21 Доповідач Жданова B.C.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 року
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого Голубинського A.M. Суддів : Жданової B.C., Лоленко А.В. При секретарі: Пометун CM.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську на рішення Дзержинського міського суду від 18.10.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську про стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідач Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нащасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську просить скасувати рішення Дзержинського міського суду від 18 жовтня 2006 p., яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, на користь якого з відповідача у зв"язку з ушкодженням здоров"я стягнуто моральну шкоду у розмірі 11000 грн. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні моральної шкоди .
В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що позивач не надав суду належних доказів того, що мав втрати немайнового характеру з причини моральних або фізичних страждань. Висновки суду про те, що позивач не може реалізувати свої звички , бажання та допомагати сім'ї' не відповідають фактичним обставинам справи, бо позивач має заборону працювати по професії і не має обмежень у повсякденному житті. Вважає, що суд не врахував вимоги справедливості та достатності.
При розгляді справи судом встановлено, що позивач продовж довгого часу працював на шахта в підземних умовах у зв"язку з чим отримав професійне захворювання - хронічну ветеброгенну попереково-крижову радікулопатію в стадії загострення . Висновком МСЕК від 09.12.2003 р. встановлено 3 групи інвалідності з втратою 40 % професійної працездатності безстроково. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що наявність професійного захворювання вимагає від позивача докладання додаткових зусиль для організації життєвих стосунків, що відповідно до ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатногсті „ є підставою для стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстаїці, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд 1 інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази , дав їм належну правову оцінку та прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд 1 інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Суд 1 інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази , дав їм належну правову оцінку та прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.
Розглядаючи позов , суд правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами та прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позивач в зв"язку з професійним захворюванням відчував і продовжує відчувати моральні страждання внаслідок постійного відчуття фізичного болю , в зв"язку з професійним захворюванням були порушені нормальні життєві зв"язки прзивача , що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
До такого висновку суд прийшов на підставі медичних документів та висновку МСЕК про встановлення втрати працездатност безстроково та інвалідності, що свідчить про існуючі обмеження в житті позивача в зв"язку з професійним захворюванням.
Доводи апеляційної скарги про зменшення розміру моральної шкоди не є переконливими.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд 1 інстанції урахував стан здоров"я позивача, характер моральних страждань, їх тривалість та неможливість відновлення стану здоров"я, бо ступінь втрати працездатності визначена безстроково.
Розмір морального відшкодування визначений судом відповідно до п.Зст.34 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності".
Визначена судом сума моральної шкоди відповідає характеру моральних страждань позивача та характеру негативних наслідків, що настали для нього у зв"язку з професійним захворюванням, тому підстав для ії зменшення не вбачається.
Суд 1 інстанції не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо заявленного позову та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об"єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в ії сукупності, керуючись законом.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом 1 інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело обо могло призвести до неправильного вирішення справи.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.
Рішення суду 1 інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону і у суда апеляційної інстанції немає підстав для його зміни.
Керуючись ст. ст. 308 , 313-315 ЦПК України , апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещастних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області відхилити.
Рішення Дзержинського місього суду Донецької області від 18.10.2006 р. залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту ії проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного с,уду України протягом двох місяців з дня набрання нею законнної сили.
Головуючий : Судді :