Справа 10943-2006                                                             Суддя 1 інстанції Діденко CO.

Категорія 19                                                                          Доповідач Новосядла В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

6 грудня 2006 року                                                                                     м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого Новосядлої В.М., суддів Постолової В.Г., Троценко Л.І.,

при секретарі Ставріновій Ю.М.,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Добропілля і ОСОБА_1 на рішення Добропільского міськрайонного суду від 16 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Добропілля про стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Добропілля принесло апеляційну скаргу на рішення Добропільского міськрайонного суду від 16 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Добропілля про стягнення моральної шкоди, яким частково був задоволений позов і з відповідача на користь позивача було стягнуто моральну шкоду у розмірі 14 000 гривень.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Добропілля просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості з 1980 року по 26 липня 2006 року.

Згідно із висновком МСЕК від 18 липня 2006 року йому вперше була встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 50% у зв'язку із професійним захворюванням і встановлена третя група інвалідності безстроково.

У відповідності до підпункту "є" пункту 1 частини 1 статті 21 та частини З статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року, Фонд соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Частина 1 статті 9 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року, в редакції від 21 листопада 2002 року передбачає, що "відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до абзацу 2 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27 березня 1992 року в редакції від 24 жовтня 2003 року і Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року страхова виплата за моральну шкоду провадиться потерпілому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань незалежно від втрати ним професійної працездатності.

Встановлюючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, суд першої інстанції урахував конкретні обставини справи, характер і ступінь моральних страждань позивача, перебування останнього на лікуванні у зв'язку із професійним захворюванням, порушення нормального укладу життя і обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову про стягнення моральної шкоди в межах, передбачених частиною 3 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.

Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.

У відповідності до частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛ ИВ:

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Добропілля і ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Добропільского міськрайонного суду від 16 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Добропілля про стягнення моральної шкоди залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий        Судді